Справа № 159/2495/24
Провадження № 2/159/866/24
14 травня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.,
секретаря судового засідання Конашук М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Ковелі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдорс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
Позивач звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» на його користь заборгованість по заробітній платі за відпрацьовані дні у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2022 року; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі з 27.12.2022 по 27.06.2023; понесені судові витрати в розмірі 3 211, 20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він працював на підприємстві ТОВ «УКРДОРС» з листопада 2020 року на роботах зі шкідливими умовами праці. Наказом ТОВ «УКРДАРС» № 46/К від 26.12.2022 позивача звільнено з роботи за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. На день звільнення, 26.12.2022, підприємство заборгувало позивачу заробітну плату за відпрацьовані дні у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2022 року. На час подання позову розрахунок по заробітній платі підприємством прострочено більше ніж на рік. На даний час розрахунок з позивачем не проведено, у зв'язку з чим позивач змушений звертатися до суду.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
02.05.2024 до суду надійшов відзив на пред'явлений позов, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає частково.
Зокрема, представник відповідача визнає факт не проведення повного розрахунку при звільненні з позивачем, проте вказує, що відповідачем на користь позивача частково була виплачена заборгованість по заробітній платі та компенсація за несвоєчасну заробітну плату на загальну суму 6632, 95 гривень. Залишок заборгованості по невиплаченій заробітній платі становить 29397, 60 гривень (з урахуванням податку на доходи з фізичних осіб 18 % та військового збору 1,5%).
Щодо стягнення середнього заробітку при звільненні, то представник відповідача зазначає, що розмір середнього заробітку за час розрахунку при звільненні позивача за шість місяців в період з 27.12.2022 по 27.06.2023 складає 74 967, 37 гривні (з урахуванням податку на доходи з фізичних осіб 18 % та військового збору 1,5%). При цьому просить суд зменшити відшкодування через погіршення стану діяльності підприємства у зв'язку з дією воєнного стану в Україні. Крім того представник відповідача зазначає, що підприємство було змушене зупинити роботу виробничих цехів та закрити складські приміщення у зв'язку з відключенням електроенергії з 06.01.2023, що негативно вплинуло на економічну спроможність відповідача.
10.05.2024 до суду надійшла заява позивача в якій останній погоджується з розміром заборгованості по заробітній платі в сумі 29397,60 копійок, проте просить суд не зменшувати суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки вже обмежено термін нарахування таких виплат шістьма місяцями.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, у відзиві просять справу розглядати у їх відсутності.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, позивач з 19.11.2020 працював у ТОВ «УКРДОРС» опоряджувальником виробів з деревини деревообробного цеху №8, звідки звільнений 23.12.2022 року за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці, серії НОМЕР_1 , наказом (розпорядженням) №46/К від 26.12.2022 та не оспорюється сторонами у справі.
Згідно довідки ТОВ «УКРДОРС» про доходи від 25.04.2024 заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 складає 29397, 60 гривень, без утримання податків та інших обов'язкових платежів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Вказана правова позиція висловлена у постанові ВСУ від 24.06.2015 року.
Передбачений ч.1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27 березня 2013 р. у справі № 6-15цс13).
Згідно довідки ТзОВ «УКРДОРС» №2504/1-24 від 25.04.2024 розмір середньоденного заробітку позивача становить 572, 27 гривень.
При розрахунку середнього заробітку суд враховує вимоги ПКМУ «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08.02.1995 року, згідно якої врахуванню при розрахунку днів затримки розрахунку підлягає не календарні дні, а робочі дні. В зв'язку з чим за період з 27.12.2022 по 27.06.2023 кількість робочих днів складає 131 робочий день ( грудень 2022 року - 4 дні, січень 2023 року -22 дні, лютий 2023 року - 20 днів, березень 2023 року-23 дні, квітень 2023 року - 20 днів, травень 2023 року - 23 дні; червень 2023 року - 19 днів) х 572, 27 гривень (середньоденна заробітна плата позивача).
Таким чином розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 74967, 37 гривень, без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Посилання позивача на постанови Верховного Суду щодо можливості судом зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки розрахунку не приймається судом, так як зменшення розміру середнього заробітку є правом, а не обов'язком суду та залежить від конкретних обставин справи.
Суд вважає визначений розмір середнього заробітку в сумі 74967, 37 гривень є співмірним та пропорційним з розміром компенсаційних витрат позивача, яких він зазнав, внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку відповідача та відсутність підтвердження відповідачем поважних та обґрунтованих підстав для вказаної затримки розрахунку.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з ТзОВ «УКРДОРС» в користь ОСОБА_1 заборгованості по нарахованій та невиплаченій заробітній платі за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року в розмірі 29397, 60 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 74 967, 37 гривень.
Оскільки позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, а тому з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1211, 60 гривень.
Крім цього, враховуючи вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі у виді сплаченого позивачем судового збору в сумі 1211,60 гривень слід стягнути з відповідача на користь позивача.
З відповідача також підлягають стягненню витрати позивача на професійну правничу допомогу, з урахуванням критерію розумної необхідності таких витрат та їх співмірності, в сумі 2000,00 гривень, які належним чином документально підтверджені договором про надання професійної правничої допомоги від 10.04.2024 №195, квитанцією до прибуткового касового ордера № 16 від 15.04.2023 року про оплату правничих послуг, актом виконання робіт та розрахунок вартості виконаних робіт правничої допомоги від 15.04.2024.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» в користь ОСОБА_1 заборгованості по нарахованій та невиплаченій заробітній платі за вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року в розмірі 29397 (двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто сім ) гривень 60 копійок з врахуванням податку на доходи з фізичних осіб та військового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» в користь ОСОБА_1 74 967 (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят сім) гривень 37 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з врахуванням податку на доходи з фізичних осіб та військового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» в користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на сплату судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 60 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» в дохід держави судові витрати у справі в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 60 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС» в користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДОРС», код ЄДРПОУ 33354933, місцезнаходження: вул. Заводська, 5, смт Люблинець, Ковельський район, Волинська область.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 20.05.2024.
Головуючий:А. В. ЧАЛИЙ