Справа № 159/3146/24
Провадження № 2-а/159/64/24
20 травня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2075946 від 05.05.2024,
15.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2075946 від 05.05.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив наступне.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивач вказує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ "про судовий збір".
Проте, суд зазначає наступне.
П. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачає, що від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII.
У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Тож, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», зокрема, у постанові від 18.10.2022 у справ № 161/18983/20.
Таким чином, враховуючи, що звільнення від сплати судового збору судом є правом, а не обов'язком суду, в заяві не зазначено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі на момент подання позовної заяви, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в розмірі, визначеному частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI, що складає 605,60 гривень та надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2075946 від 05.05.2024 - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, роз'яснивши, що в разі їх не усунення в цей строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяА. В. Чалий