15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 756/5423/23
провадження № 51-843км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
особи, щодо якої кримінальне
провадження закрите ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року, а також касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42021102050000070, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України(далі - КК).
Зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Оболонський районний суд м. Києва ухвалою від 24 липня 2023 року задовольнив клопотання захисників та обвинуваченого і закрив кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42021102050000070, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК.
Київський апеляційний суд ухвалою від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а ухвалу районного суду від 24 липня 2023 року - без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Аргументує свої вимоги тим, що суди дійшли неправильного висновку про порушення строків досудового розслідування та не надали оцінки всім фактичним обставинам справи.
Так, скаржник, аналізуючи норми КПК та викладаючи хронологію подій під час досудового розслідування, що відбулися із 07 червня 2021 року (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) до 28 квітня 2023 року (направлення обвинувального акта до суду), зазначає, що суд, ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження, формально обґрунтував свою ухвалу, посилаючись лише на 18-й аркуш листа сторони захисту від 06 квітня 2023 року, де підтверджено процесуальному керівнику у кримінальному провадженні про надання доступу до матеріалів досудового розслідування у повному обсязі, часткове ознайомлення з ними та небажання сторони захисту ознайомлюватися із іншою частиною матеріалів.
Касатор вважає, що суди не дослідили в повній мірі обставин та способу надання зазначеного листа, а також формулювання його змісту, що свідчить, на його думку, про зловживання стороною захисту правами та обов'язками, а також про штучне створення можливості для подальших маніпуляцій з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності.
До того ж прокурор акцентує на тому, що, за відсутності належного підтвердження з боку сторони захисту факту надання їй доступу до матеріалів із зазначенням їх найменування, за клопотанням сторони обвинувачення слідчий суддя ухвалою від 27 квітня 2023 року встановив стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Також, на думку касатора, твердження судів про те, що його позиція щодо не реалізації стороною захисту свого права на ознайомлення з матеріалами, що стало підставою для звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням не узгоджується з його (прокурора) діями, а саме з тим, що обвинувальний акт було складено 27 квітня 2023 року, тобто в день винесення слідчим суддею ухвали, є однобічним, упередженим та необґрунтованим, зроблено без дослідження обставин справи та документів.
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_8 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує на те, що прокурор після отримання від сторони захисту «Повідомлення в порядку ст. 290 КПК України» для забезпечення законності та недопущення пропуску строків досудового розслідування, звернувся до слідчого судді з клопотанням про встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами.
Як зазначає прокурор, слідчий суддя, володіючи матеріалами та інформацією щодо вказаного повідомлення, ухвалою від 27 квітня 2023 року, яка є обов'язковою до виконання відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», встановив, що сторона захисту не ознайомилася з матеріалами кримінального провадження, тобто констатував неналежність повідомлення про ознайомлення з матеріалами, та визначив граничний строк на ознайомлення до 04 травня 2023 року.
У запереченнях на касаційні скарги захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , детально описуючи дії сторін захисту та обвинувачення в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 , посилаючись на практику Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, указують на безпідставність доводів у скаргах прокурорів й на законність і обґрунтованість судових рішень.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , надавши пояснення, підтримав касаційні скарги сторони обвинувачення.
Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , висловивши відповідні доводи, а також ОСОБА_8 заперечували проти касаційних скарг прокурорів.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подані скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Під час вирішення питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій з підстав неповноти судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним законом не передбачено.
З урахуванням зазначеного Верховний Суд під час розгляду кримінального провадження виходить лише з тих фактичних обставин, які були встановлені судами попередніх інстанцій.
Тому доводи касаційної скарги прокурора про те, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснили судовий розгляд неповно, з огляду на положення ст. 433 КПК та зміст ч. 1 ст. 410 КПК, не можуть бути предметом касаційного розгляду.
Що стосується доводів скаржників про допущення судами істотного порушення вимог кримінального процесуального закону щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування, то вони є безпідставними з урахуванням такого.
Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка згідно з п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Вказане узгоджується з правовою позицією, наведеною у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року (справа № 711/3111/19, провадження № 51-2890км19).
Також у цьому рішенні суду касаційної інстанції міститься висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, згідно з яким кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров'я, унеможливлює розгляд у суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
Положеннями кримінального процесуального закону, закріпленими у статтях 219, 294-295-1 КПК, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
Частиною 1 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2810-ІХвід 01 грудня 2022 року) передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Зазначена норма процесуального закону також передбачає, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (ч. 5 ст. 219 КПК).
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити, зокрема, підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Отже, після завершення досудового розслідування стороні захисту надається можливість ознайомитися (зокрема, робити копії або відтворювати іншим чином) з усіма матеріалами досудового розслідування, які є в розпорядженні прокурора, слідчого.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття кримінального провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5 - 8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Оболонський районний суд м. Києва, постановляючи рішення 27 липня 2023 року щодо ОСОБА_8 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Так, 28 квітня 2023 року до районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК.
У підготовчому судовому засіданні сторона захистузаявила клопотання про закриття кримінального провадження № 42021102050000070 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.
Суд першої інстанції установивши, що у вказаному кримінальному провадженні визначений законом строк досудового розслідування закінчився 10 квітня 2023 року і до суду з обвинувальним актом, усупереч положенням КПК, сторона обвинувачення звернулася поза цим строком, задовольнив клопотання сторони захисту.
Такого висновку суд дійшов на підставі матеріалів кримінального провадження, з яких установив, що 30 вересня 2022 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні востаннє було продовжено ухвалою слідчого судді від 23 січня 2023 року до 28 лютого 2023 року.
24 лютого 2023 року ОСОБА_8 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за частинами 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК та стороні захисту було вручено повідомлення про завершення досудового розслідування. З цього ж числа сторона захисту почала ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування. Як зазначив суд апеляційної інстанції, указаних фактичних обставин не заперечували ні сторона захисту, ні прокурор.
Крім того, як установив районний суд, 06 квітня 2023 року сторона захисту через скриньку Оболонської окружної прокуратури міста Києва, про що міститься відмітка, подала прокурору «Повідомлення в порядку статті 290 КПК України», яке складається із 34 аркушів, з них 18 аркушів - зміст документа з переліком матеріалів та 16 аркушів - перелік додатків. У повідомленні сторона захисту надала перелік і копії матеріалів, які мала намір використовувати як докази. Також на 18-му аркуші повідомлення перед підписами захисників і підозрюваного сторона захисту зазначила, що за правилом ч. 9 ст. 290 КПК підтверджує прокурору, що ознайомилася з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі, а саме ознайомилася із частиною матеріалів, про що складено відповідні протоколи, а з іншою частиною не має бажання знайомитися. З урахуванням цього сторона захисту просила прокурора закінчити досудове розслідування, вручити ОСОБА_8 обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування у разі відсутності підстав для закриття кримінального провадження. Повідомлення підписали підозрюваний ОСОБА_8 , захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що сторона захисту реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та 06 квітня 2023 року підтвердила цей факт прокурору, наголосивши, що «Повідомлення в порядку статті 290 КПК України» подано в установленому порядку на ім'я процесуального керівника у кримінальному провадженні, викладено загальним шрифтом і державною мовою в тексті на 18-му аркуші (останній аркуш змісту) перед підписами захисників і підозрюваного, воно не було додатком до наданих документів.
З огляду на встановлені вище обставини суд першої інстанції, за результатами підготовчого судового засідання ухвалив рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , не є тяжкими чи особливо тяжкими злочинами проти життя та здоров'я особи і строк досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК, закінчився.
Не погоджуючись із рішенням районного суду, прокурор подав апеляційну скаргу, де наводив доводи щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Апеляційний суд, переглянувши кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за апеляційною скаргою прокурора, погодився з висновком суду першої інстанції щодо звернення прокурором з обвинувальним актом до суду поза межами строку досудового розслідування, належним чином обґрунтував своє рішення, навів відповідні мотиви постановленої ухвали та дійшов переконання про те, що повідомлення сторони захисту від 06 квітня 2023 року відповідає вимогам ч. 9 ст. 290 КПК як за формою, так і за змістом, а його назва «Повідомлення в порядку статті 290 КПК України» жодним чином не дає підстав для висновку щодо будь-яких процесуальних маніпуляцій з боку сторони захисту.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій і вважає, що касаційні скарги прокурорів не містять переконливих доводів на їх спростування.
До того ж колегія суддів наголошує, що будь-яка сторона кримінального провадження може відмовитися від ознайомлення з наданими матеріалами, проте така відмова має бути письмово підтверджена, щоб у судовому засіданні суд мав можливість переконатися, що відповідна сторона виконала приписи частин 1 - 3 та 6 ст. 290 КПК щодо надання доступу до матеріалів, а сторона, якій було надано ці докази, добровільно відмовилася від ознайомлення з ними з власної волі.
Письмове підтвердження про відмову протилежної сторони від ознайомлення зі згаданими матеріалами є законною підставою для суду допустити відомості, що містяться в них, як докази (див. постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 522/1714/16-к (провадження № 51-40км18), від 25 січня 2022 року у справі № 361/7375/18 (провадження № 51?5514км20).
Крім того, суд касаційної інстанції уже зазначав у своїх рішеннях, зокрема в постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 522/7444/21 (провадження №51-5234км21) про те, що за загальним правилом сторона кримінального провадження письмово підтверджує протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК). Водночас закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ.
Про це також наголосила й об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20 (провадження № 51-4684кмо21), а також указала, що ознайомлення з матеріалами розслідування є не обов'язком, а правом, яке захист використовує на власний розсуд.
Також, у рішенні від 02 лютого 2022 року у справі № 522/7444/21 (провадження №51-5234км21) Верховний Суд зазначив про те, що відсутність найменувань відкритих матеріалів досудового розслідування, до яких було надано доступ стороні захисту, в кримінальному провадженні не може свідчити про невідкриття таких матеріалів у розумінні приписів ч. 12 ст. 290 КПК.
З огляду на викладене, доводи сторони обвинувачення в касаційній скарзі про відсутність належного підтвердження з боку сторони захисту факту надання їй доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів, що й стало підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, є неспроможними.
Водночас факт постановлення указаної ухвали слідчого судді про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, відповідно до приписів кримінального процесуального закону не свідчить про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні, який після його закінчення поновленню не підлягає (див. постанову об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року у справі №216/4805/20 (провадження № 51-4684кмо21).
Крім того, об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2023 року у справі № 711/8244/18 (провадження № 51-769кмо22) сформувала висновок щодо впливу на перебіг строку досудового розслідування часу ознайомлення прокурора з матеріалами сторони захисту, зазначивши, що період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК, і не зупиняє його.
У зв'язку з цим доводи сторони обвинувачення про те, що суд першої інстанції порушив принципи рівності й справедливості, проігнорував той факт, що ч. 10 ст. 290 КПК прокурору також надає право на достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких йому надано доступ, є безпідставними.
Отже, у касаційних скаргах прокурорів відсутні обґрунтовані доводи, які би дозволили дійти висновку, що рішення судів у цьому кримінальному провадженні постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційні скарги прокурорів необхідно залишити без задоволення, а постановлені судові рішення щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 24 липня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурорів - без задоволення.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3