17 травня 2024 року
м. Київ
справа № 359/5740/23
провадження № 51-1592ск24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року щодо ОСОБА_4 .
Обставини справи
1. Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2023 року, залишеним без змін апеляційним судом
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
засуджено за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі -КК)та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року за ч. 2 ст. 309 КК у справі № 359/4720/20, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
В порядку ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_4 в строк відбування покарання термін попереднього ув'язнення в період з 13 березня 2023 року по 14 березня 2023 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі. Зараховано ОСОБА_4 в загальний строк відбування частину відбутого покарання за вироком Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року з моменту його затримання з 21 червня 2023 року по 20 вересня 2023 року.
2. Суд встановив, що ОСОБА_4 , в лютому 2023 року за невстановлених обставин, придбав дві ручні гранати РГО та два запали УДЗ, які зберігав за місцем проживання на АДРЕСА_1 . Згадані боєприпаси ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 за 2000 грн 13 березня 2023 року о 14:40 поблизу будинку АДРЕСА_2 .
Доводи касаційної скарги
3. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність,просить змінити судові рішення та вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 1 ст. 263 КК до 3 років позбавлення волі.
4. На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2020 року, який був змінений вироком Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
5. Прокурор стверджує, що оскільки злочин за яким ОСОБА_4 засуджений оскаржуваним вироком вчинений обвинуваченим 13 березня 2023 року, тобто після ухвалення вироку цього ж суду від 28 вересня 2020 року, та до ухвалення вироку Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, суд під час вирішення питання щодо призначення остаточного покарання за ст. 71 КК мав би брати за основу вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2020 року, а не вирок Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року.
6. При цьому, прокурор заявив клопотання про поновлення трьохмісячного строку на касаційне оскарження судових рішень, яке обґрунтував тим, що не мав змоги в установлений термін надати належним чином завірені копії судових рішень, оскільки ухвала апеляційного суду від 12 грудня 2023 року прокурору не надавалась та була відсутня в ЄРСР.
Оцінка Суду
6. Враховуючи надані прокурором суду касаційної інстанції копії оскаржуваних судових рішень, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
7. Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копії судових рішень, Суд вирішив відмовити у відкритті касаційного провадження.
8. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає
9. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, правильність кваліфікації його дій, а також справедливість призначеного засудженому покарання в касаційній скарзі не оскаржуються.
11. Доводи у касаційній скарзі прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
7. Як видно з судових рішень до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК у даному провадженні ОСОБА_4 засуджувався вироком цього ж суду від 28 вересня 2020 року за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 71 КПК за сукупністю вироків, встановлених новим та попереднім вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2020 року, шляхом застосування принципу одночасного застосування покарань без складання і самостійного їх виконання, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, а також штраф у розмірі 850 грн. На підставі ч. 3 ст. 72 КПК покарання у виді штрафу визначено виконувати самостійно. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
13. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 року вирок суду першої інстанції від 28 вересня 2020 року було залишено без змін.
14. Постановою Верховного Суду від 09 серпня 2022 року ухвала Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 року була скасована з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
15. Вироком Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2020 року було скасовано в частині призначеного покарання, з призначенням покарання за ч. 2 ст. 309 КК у виді 2 років позбавлення волі, без застосування положень ст. 75 КК, водночас ухвалено рішення щодо призначення покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК у виді штрафу у розмірі 850 грн, виконувати самостійно.
16. Отже, ОСОБА_4 був засуджений за ч. 1 ст. 263 КК - 21 вересня 2023 року, тобто після постановлення 12 квітня 2023 року вироку Київським апеляційним судом.
17. Також апеляційний суд обґрунтовано визнав такими, що не ґрунтуються на вимогах закону і твердження прокурора про те, що саме за основу треба було брати вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 вересня 2020 року, яким до покарання у виді позбавлення волі були застосовані положення ст. 75 КК з іспитовим строком 1 рік, нівелюючи таким чином вирок Київського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року, який набрав законної сили і за яким фактично ОСОБА_4 і відбуває покарання на теперішній час.
19. Колегія суддів касаційного суду погоджується з такими висновками апеляційного суду і вважає, що його ухвала та вирок місцевого суду є належно умотивованими й обґрунтованими, за змістом відповідають вимогам статей 370, 419 КПК, у них наведено мотиви, з яких виходили суди, та положення закону, якими вони керувалися під час постановлення рішень.
20. Таким чином, обґрунтування касаційної скарги прокурора не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
21. З урахуванням викладеного істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не наведено.
22. За таких обставин касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись частиною 1 статті 117 та пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Суд
постановив:
Поновити прокурору, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, пропущений строк на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року щодо ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3