20 травня 2024 року
м. Київ
справа № 286/2870/19
провадження № 51-2137 ск 24
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 вересня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 березня 2024 року,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд згаданих рішень у касаційному порядку.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано положень п. 4 ч. 2, ч. 5 цієї статті.
Відповідно до законодавчих положень у касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже в силу ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм права, під час здійснення перегляду не ревізує повноти судового розгляду, висновків щодо фактичних обставин кримінального провадження і наділений повноваженнями скасувати чи змінити оспорювані рішення на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 цього Кодексу. Також до касаційної скарги додаються копії оскаржених рішень, належним чином засвідчені.
Цього не було враховано при зверненні до суду касаційної інстанції.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, у ній її автор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінально процесуального закону, просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження щодо засудженого ОСОБА_5 . Однак попри те, що обвинувальний вирок переглядався в порядку апеляційної процедури, у поданій скарзі не міститься доводів, які би свідчили про допущення апеляційним судом таких порушень норм права, котрі у розумінні ст. 412 КПК є істотними і тягнуть обов'язкове скасування ухвали на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, з огляду на положення статей 84-87, 91, 94, 284, 370, 404, 419 КПК в їх взаємозв'язку та на встановлені в справі факти. Водночас скаржник не окреслює, яких конкретних доводів сторони захисту не розглянув згаданий суд і не дав на них відповідей.
Разом із цим, посилаючись на порушення ст. 290 вказаного Кодексу автор скарги залишив поза увагою правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 лютого 2022 року (справа № 477/426/17).
Крім того, за змістом скарги, у ній серед іншого, по суті ставиться під сумнів установлені фактичні обставини кримінального провадження, що за ст. 433 КПК не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури.
Також, долучені захисником копії судових рішень не засвідчені належним чином, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу від 17 жовтня 2023 року № 485), або п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», що стає на заваді реалізації положень статей 428, 430 КПК.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 вересня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 березня 2024 року залишити безруху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3