21 травня 2024 року
м. Київ
справа № 465/4855/23
провадження № 61-6755ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2023 року, додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про визнання протиправним та скасування наказу в частині призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») про визнання протиправним та скасування наказу в частині призупинення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ АТ «Укрзалізниця» від 01 квітня 2022 року № 389/ос в частині призупинення дії трудового договору зі ОСОБА_1 .
Поновлено з 01 квітня 2022 року дію призупиненого трудового договору від 30 листопада 2021 року № 730-2021, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Укрзалізниця».
Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 01 квітня 2022 року до 10 жовтня 2023 року у розмірі 1 513 514,40 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Франківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2023 року стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 14 000 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року апеляційні скарги АТ «Укрзалізниця» залишено без задоволення, а рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2023 року та додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2023 року - без змін.
У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «Укрзалізниця» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2023 року, додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Касаційна скарга містить квитанцію про часткову сплату АТ «Укрзалізниця» судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 26 200,47 грн.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420 грн).
Судові рішення, які оскаржує заявник свідчать про існування однієї вимоги немайнового характеру про визнання протиправним та скасування наказу та однієї вимоги майнового характеру щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Отже, при зверненні до суду з позовом за вимогу майнового характеру до сплати підлягала сума у розмірі 13 420 грн, оскільки 1 відсоток ціни позову більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з первісним позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні позову за вимогу немайнового характеру судовий збір мав бути сплачений у розмірі 1 073,60 грн (2 684 грн * 0,4 = 1 073,60 грн).
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 28 987,20 грн (13 420 грн + 1 073,60 грн) * 200% = 28 987,20 грн).
При цьому Верховний Суд зазначає, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Оскільки АТ «Укрзалізниця» сплатило судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 26 200,47 грн, то заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги додатково у розмірі 2 786,73 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 05 грудня 2023 року, додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець