20 травня 2024 року
м. Київ
справа № 201/4737/19
провадження № 61-6711ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю
«КП-Комфорт» Сидоренка Олега Андрійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року у справі за позовом Фонду державного майна України і ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «КП-Комфорт», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Комфорт» і приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Зайченко Ірина Анатоліївна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового приміщення і витребування майна з чужого незаконного володіння та
03 травня 2024 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю
«КП-Комфорт» (далі - ТОВ «КП-Комфорт») засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргуна рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 23 лютого 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судові рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною першою статті 127 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Статтею 390 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено
у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями вирішувати питання про поновлення строку на касаційне оскарження за власною ініціативою.
Директором ТОВ «КП-Комфорт» Сидоренком О. А. до касаційної скарги не додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року.
Заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 ЦПК України.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення вказаної вимоги особа, яка подала касаційну скаргу, не додала доказів про повну сплату судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» (далі - Закон), який набрав чинності 01 листопада 2011 року.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановлено, що заявником оскаржуються судові рішення про задоволення позовних вимог як майнового, так і немайнового характеру.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається його вартістю.
Вимогою майнового характеру у цій справі є витребування житлового приміщення, тому керуючись вимогами підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону розмір судового збору при зверненні із касаційною скаргою має обчислюватися з урахуванням вартості спірного нерухомого майна.
Особа, яка подала касаційну скаргу, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не повідомила, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і, відповідно, самостійно встановити, обґрунтувати й розрахувати розмір судового збору за наступною формулою (А ? 1,5% ? 200 %),
де А - це вартість спірного майна.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2019 року 1 921, 00 грн (на момент подання позову).
Судовий збір за оскарження судових рішень в частині задоволення немайнової вимоги має складати 3 842,00 грн (1 921,00 грн х 200 %).
Таким чином, судовий збір за подачу касаційної скарги має складати: А ? 1,5% ?
200 % (де А - це вартість спірного майна) + 3 842,00 грн.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. При цьому, заявнику необхідно врахувати вже оплачений ним судовий збір в розмірі 1 816,00 грн.
У разі, якщо ціна позову у цій справі є меншою ніж двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (671 000,00 грн), заявнику необхідно зазначити випадок/випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого/яких судове рішення у малозначній справі або у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню.
Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: 1) звернутися до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження; 2) сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Суд роз'яснює, якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення, а також поданням доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю
«КП-Комфорт» Сидоренка Олега Андрійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік