Ухвала
13 травня 2024 року
м. Київ
справа № 308/10107/23
провадження № 61-5893 ск 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ситнік О. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,
1. У червні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила збільшити розмір аліментів і стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн щомісячно із проведенням індексації відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
2. Ужгородський міськрайонний суд рішенням від 04 жовтня 2023 року позов задовольнив частково. Збільшив розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 12 вересня 2018 року по справі № 237/3863/19, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліменти в розмірі 6000 грн щомісячно на утримання неповнолітньої - ОСОБА_4 , починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
3. Закарпатський апеляційний суд постановою від 18 березня 2024 року апеляційну скаргу адвоката Борогана В. В. в інтересах ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04 жовтня 2023 року залишив без змін.
4. У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 подана його представником ОСОБА_2 , на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 березня 2024 року, у якій він просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .
5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
6. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
7. Пунктом 3 частини шостої статті 19 ЦПК України встановлено, що малозначними справами є, зокрема, справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру.
8. Оскільки предметом позову у цій справі є збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, то вона є малозначною у силу вимог закону.
9. Крім цього, касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
10. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
11. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
12. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
13. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
14. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення ЄСПЛ у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
15. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
16. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
17. Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_2 як представником ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
18. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
19. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2023 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 18 березня 2024 року.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Пророк
Є. В. Петров
О. М. Ситнік