65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4463/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.
розглянувши у підготовчому засіданні справу № 916/4463/23
за позовом: Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ РІЧКОВИХ ПОРТІВ"
до відповідача: Комунального підприємства “Херсонський комунальний транспортний сервіс”
про стягнення 595 155, 96 грн.
за участю представників:
від позивача: Сербулов О.В. ордер серія АІ №1344090 від 06.11.2023;
від відповідача: Калугін Д.О. ордер серія ВТ №1048091 від 08.05.2024.
Господарським судом Одеської області в порядку загального позовного провадження розглядається справа № 916/4463/23 за позовом Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ РІЧКОВИХ ПОРТІВ" до Комунального підприємства “Херсонський комунальний транспортний сервіс” про стягнення суми основного боргу 470344,77 грн. за договором бербоутного чартеру від 31.03.2022 № 24, пені в сумі 93810, 39 грн., відсотків річних в сумі 10277,72 грн., інфляційних втрат в сумі 20723,08 грн., а також судових витрат, які складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 8927,34 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, які позивач планує понести в орієнтовному розмірі 15 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором бербоутного чартеру від 31.03.2022 № 24 щодо оплати чартерної плати за період з лютого 2022 по вересень 2023.
08.05.2024 за вх.№18673/24 господарським судом одержано клопотання, в якому відповідач просить суд зупинити провадження у справі №916/4463/23 до перегляду справи №908/1162/23 у касаційному порядку Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що оскільки в момент укладання договору бербоутного чартеру теплоходу «ТАТРИ» від 31.03.2022р. №24 місцезнаходженням КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» була тимчасово окупована територія, то такий договір, в силу положень ч.2 ст.13 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є нікчемним, що свідчить про відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов'язання їх сплачувати.
В свою чергу, ухвалою від 19.04.2024р. Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято до провадження справу № 908/1162/23. Передача справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зумовлена тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
У додаткових поясненнях за вх.№19074/24 від 13.05.2024 позивач просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки вважає, що приписи ч. 2 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не розповсюджуються на спірні відносини, оскільки в умовах воєнного стану, станом на 31.03.2022 Кабінетом Міністрів України не приймалося відповідного рішення про поширення положень статті 13 Закону № 1207- VII на території, що були окуповані після 24 лютого 2022 року. Також, станом на 31.03.2022 в умовах воєнного стану Радою національної безпеки і оборони України не приймалось рішення щодо визнання іншої сухопутної території України, в т.ч. міста Херсон тимчасово окупованими територіями. Тобто, після 24.02.2022 та принаймні станом на 29.09.2022 місто Херсон, в порядку та у спосіб, встановленому пунктами 1 і 2 частини 1 статті 3 цього Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не було визначено тимчасово окупованою територією.
У підготовчому засіданні 13.05.2024 представник позивача надав усні пояснення, згідно з якими позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Представник відповідача у підготовчому засіданні підтримав клопотання про зупинення провадження у справі та просив суд її задовольнити.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд: вирішує заяви та клопотання учасників справи;
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
ВП ВС у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) конкретизувала:
«Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу правовідносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо);
Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими».
Як встановлено господарським судом, предметом спору у даній справі №916/4463/23 є зокрема вимога про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати чартерної плати за період з лютого 2022 по вересень 2023 за договором бербоутного чартеру від 31.03.2022 № 24.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 було введено воєнний стан, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась та триває наразі.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким з 01.03.2022 по 11.11.2022 Херсонська міська територіальна громада входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України.
В свою чергу місцезнаходженням відповідача у даній справі є: 73000, місто Херсон, вул. ЗАЛІЗНИЧНА, буд. 8.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України;
- частиною другою статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
Поряд з цим, судом встановлено, що ухвалою від 19.04.2024 ОП ВС прийнято до розгляду справу №908/1162/23, в якій колегія суддів вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Отже, виходячи з того, що предметом позову у цій справі №916/4463/23 є стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла у період з лютого 2022 по вересень 2023 на підставі договору бербоутного чартеру № 24, який укладений 31.03.2022, що місцезнаходженням відповідача є територія, яка з 01.03.2022 по 11.11.2022 була віднесена до тимчасово окупованих територій України, а також з того, що та Об'єднаною Палатою Верховного Суду переглядається справа №908/1162/23, в якій правовідносини є подібними з тими, що розглядаються в рамках даної справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та необхідність зупинення провадження у справі №916/4463/23 до закінчення перегляду ОП ВС справи №908/1162/23.
Заперечення позивача щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на те, що метою перегляду справи №908/1162/23 ОП ВС є саме необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, оскільки колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Посилання позивача на те, що після 24.02.2022 та принаймні станом на 29.09.2022 місто Херсон, в порядку та у спосіб, встановленому пунктами 1 і 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не було визначено тимчасово окупованою територією, є недоцільними, з огляду на Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, яким затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, та згідно з яким з 01.03.2022 по 11.11.2022 Херсонська міська територіальна громада входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України.
При цьому, Наказ від 22.12.2022 № 309 виданий Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись ст. 182, п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1.Клопотання Комунального підприємства “Херсонський комунальний транспортний сервіс” про зупинення провадження у справі за вх.№18673/24 від 08.05.2024 задовольнити.
2.Зупинити провадження у справі №916/4463/23 до закінчення перегляду справи №908/1162/23 об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили 13.05.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 20.05.2024.
Суддя Г.Є. Смелянець