65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4478/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.
розглянувши у підготовчому засіданні справу № 916/4478/23
за позовом: Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ РІЧКОВИХ ПОРТІВ"
до відповідача: Комунального підприємства “Херсонський комунальний транспортний сервіс”
про стягнення 547 102, 43 грн.
за участю представників:
від позивача: Сербулов О.В. ордер серія АІ №1344071 від 06.11.2023;
від відповідача: Калугін Д.О. ордер серія ВТ №1048092 від 08.05.2024.
Господарським судом Одеської області в порядку загального позовного провадження розглядається справа № 916/4478/23 за позовом Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ РІЧКОВИХ ПОРТІВ" до Комунального підприємства “Херсонський комунальний транспортний сервіс” про стягнення суми основного боргу 436932 грн. за договором бербоутного чартеру від 23.05.2022, пені в сумі 86102,40 грн., відсотків річних в сумі 8853,49 грн., інфляційних втрат в сумі 15214,24 грн., а також судових витрат, які складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 8206,54 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, які позивач планує понести в орієнтовному розмірі 15 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором бербоутного чартеру від 23.05.2022 щодо оплати чартерної плати за період з травня 2022 по вересень 2023.
08.05.2024 за вх.№18675/24 господарським судом одержано клопотання, в якому відповідач просить суд зупинити провадження у справі №916/4478/23 до перегляду справи №908/1162/23 у касаційному порядку Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
В обґрунтування відповідного клопотання відповідач посилається на те, що оскільки в момент укладання договору бербоутного чартеру теплоходу «МАШУК» від 23.05.2022, як на підставу для нарахування та стягнення чартерної плати посилається позивач, та місцезнаходженням КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» була тимчасово окупована територія, то такий договір, в силу положень ч.2 ст.13 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є нікчемним, що свідчить про відсутність у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів та відсутність у відповідача кореспондованого зобов'язання їх сплачувати.
В свою чергу, ухвалою від 19.04.2024р. Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду прийнято до провадження справу № 908/1162/23. Передача справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зумовлена тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
У додаткових поясненнях за вх.№19070/24 від 13.05.2024 позивач просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки вважає, що приписи ч. 2 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не розповсюджуються на спірні відносини, оскільки станом на 23.05.2022 Кабінетом Міністрів України не приймалося відповідного рішення про поширення положень статті 13 Закону № 1207- VII на території, що були окуповані після 24 лютого 2022 року. Також, станом на 23.05.2022 в умовах воєнного стану Радою національної безпеки і оборони України не приймалось рішення щодо визнання іншої сухопутної території України, в т.ч. міста Херсон тимчасово окупованими територіями. Тобто, після 24.02.2022 та принаймні станом на 29.09.2022 місто Херсон, в порядку та у спосіб, встановленому пунктами 1 і 2 частини 1 статті 3 цього Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не було визначено тимчасово окупованою територією.
У підготовчому засіданні 13.05.2024 представник позивача надав усні пояснення, згідно з якими позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Представник відповідача у підготовчому засіданні підтримав клопотання про зупинення провадження у справі та просив суд її задовольнити.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд: вирішує заяви та клопотання учасників справи;
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
ВП ВС у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) конкретизувала:
«Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу правовідносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо);
Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).
Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими».
Як встановлено господарським судом, предметом спору у даній справі №916/4478/23 є зокрема вимога про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати чартерної плати за період з травня 2022 по вересень 2023 з підстав невиконання відповідачем договору бербоутного чартеру від 23.05.2022.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 було введено воєнний стан, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась та триває наразі.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким з 01.03.2022 по 11.11.2022 Херсонська міська територіальна громада входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України.
В свою чергу місцезнаходженням відповідача у даній справі є: 73000, місто Херсон, вул. ЗАЛІЗНИЧНА, буд. 8.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України;
- частиною другою статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
Поряд з цим, судом встановлено, що ухвалою від 19.04.2024 ОП ВС прийнято до розгляду справу №908/1162/23, в якій колегія суддів вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Отже, виходячи з того, що предметом позову у цій справі №916/4478/23 є стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла у період за період з травня 2022 по вересень 2023 на підставі договору бербоутного чартеру, який укладений 23.05.2022 та місцезнаходженням відповідача є територія, яка з 01.03.2022 по 11.11.2022 була віднесена до тимчасово окупованих територій України, а також з того, що Об'єднаною Палатою Верховного Суду переглядається справа №908/1162/23, в якій правовідносини є подібними з тими, що розглядаються в рамках даної справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача та необхідність зупинення провадження у справі №916/4855/23 до закінчення перегляду ОП ВС справи №908/1162/23.
Заперечення позивача щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на те, що метою перегляду справи №908/1162/23 ОП ВС є саме необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, оскільки колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Посилання позивача на те, що після 24.02.2022 та принаймні станом на 29.09.2022 місто Херсон, в порядку та у спосіб, встановленому пунктами 1 і 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не було визначено тимчасово окупованою територією, є недоцільними, з огляду на Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, яким затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, та згідно з яким з 01.03.2022 по 11.11.2022 Херсонська міська територіальна громада входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України.
При цьому, Наказ від 22.12.2022 № 309 виданий Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись ст. 182, п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1.Клопотання Комунального підприємства “Херсонський комунальний транспортний сервіс” про зупинення провадження у справі за вх.№18675/24 від 08.05.2024 задовольнити.
2.Зупинити провадження у справі №916/4478/23 до закінчення перегляду справи №908/1162/23 об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили 13.05.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 20.05.2024.
Суддя Г.Є. Смелянець