ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.05.2024Справа № 910/3110/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Костенко Олени Павлівни, м. Київ
про стягнення 20 303,03 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - ТзОВ «Київські енергетичні послуги»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Костенко Олени Павлівни (далі - ФОП Костенко О.П./відповідач) про стягнення 20 303,03 грн, у тому числі: 19 547,94 грн - основного боргу, 402,00 грн - 3% річних та 353,09 грн - інфляційних втрат, у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг згідно заяв-приєднання до договору №18/ЦОК/П/14/1/40164 від 17.05.2021 та №18/4/7/1/127 від 04.01.2021.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.03.2024 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
22.03.2024 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ФОП Костенко О.П. заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що з 24 лютого 2022 року по квітень 2022 року (включно) приміщення відповідача використовувалось мешканцями будинку 39-А по вул. Лобановського, як укриття, відповідно заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергію за цей період виникла внаслідок використання мешканцями будинку електричної енергії під час перебування в укритті.
03.04.2024 через систему «Електронний суд» від ТзОВ «Київські енергетичні послуги» надійшла відповідь на відзив.
05.04.2024 до канцелярії суду від ФОП Костенко О.П. надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Костенко Оленою Павлівною (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №82726016ПУ шляхом подання відповідачем заяв-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за вих. №18/ЦОК/П/14/1/40164 від 17.05.2021 по об'єкту: нежитлове приміщення №1-19, група приміщень №112 за адресою: м. Київ, вул. Лобановського Валерія, буд. 39А та за вих. №18/4/7/1/127 від 04.01.2021 по об'єкту: приміщення №5А, за адресою: м. Київ, вул. Лісківська, буд. 12/1.
ФОП Костенко О.П. присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_2.
Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно із п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.
У відповідності до п. 5.2. договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.
Пунктом 5.3. договору визначено, що ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у п. 3.1. глави 3 цього договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором.
В п. 5.8. договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 5.10. договору оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Крім того, сторонами підписано комерційну пропозицію постачальника універсальних послуг ТзОВ «Київські енергетичні послуги» для малих непобутових споживачів «Універсальна».
Так, згідно із п. 4.1. комерційної пропозиції, оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Відповідно до п. 5.1. комерційної пропозиції, 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку (п. 5.4. комерційної пропозиції).
У відповідності до п. 5.5. комерційної пропозиції виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов'язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом.
Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника (п. 5.6. комерційної пропозиції).
Згідно із п. 12.5 комерційної пропозиції постачальник може надавати рахунки на оплату та іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин сторін або може бути корисною для споживача, шляхом направлення відповідної інформації, зокрема, засобами електронного зв'язку на електронну адресу, вказану у заяві-приєднання до умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі даних про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії позивачем сформовано та надано 02.07.2023 ФОП Костенко О.П. рахунок НОМЕР_2/6/1 від 01.07.2023 за розрахунковий період червень 2023 року на суму 23 134,09 грн.
ФОП Костенко О.П. за спожиту електричну енергію розрахувалась частково у розмірі 3 586,15 грн, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість у розмірі 19 547,94 грн.
За таких обставин, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення з ФОП Костенко О.П. заборгованості за спожиту електричну енергію, яка утворилась у червні 2023 року в сумі 19 547,94 грн, а також 3% річних у розмірі 402,00 грн, нарахованих за період з 08.07.2023 по 12.03.2024 та інфляційні втрати у розмірі 353,09 грн, нараховані за період 01.09.2023 по 29.02.2024.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За юридичним змістом укладений між сторонами договір є договором поставки.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом встановлено, що 04.01.2021 між ТзОВ «Київські енергетичні послуги» та ФОП Костенко О.П. укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №82726016ПУ (з урахуванням комерційної пропозиції) відповідно до якого на підставі даних про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії позивачем сформовано та надано позивачу рахунок НОМЕР_2/6/1 від 01.07.2023 за розрахунковий період червень 2023 року на суму 23 134,09 грн, проте ФОП Костенко О.П. за спожиту електричну енергію розрахувалася частково у сумі 3 586,15 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 19 547,94 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника (п. 5.6. комерційної пропозиції).
Згідно із п. 5.4. комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.
Проте, як встановлено судом, ФОП Костенко О.П. за спожиту електричну енергію не розрахувалася.
При цьому, доводи відповідача, що електричну енергію споживали мешканці будинку по вул. Лобановського Валерія, 39А під час повітряних тривог, судом не приймаються, оскільки договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №82726016ПУ (з урахуванням комерційної пропозиції) укладено між позивачем та відповідачем, за умовами якого чітко визначено порядок розрахунків відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію. При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження внесення будь-яких змін до цього договору, зокрема, щодо заміни сторони у договорі або щодо зміни тарифу, за яким здійснюється розрахунок спожитої електричної енергії.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахувань позивачем за спожиту електричну енергію у червні 2023 року.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлене вище, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо повної оплати за спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до Фізичної особи-підприємця Костенко Олени Павлівни про стягнення заборгованості у сумі 19 547,94 грн є обґрунтованими, відповідно підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 402,00 грн, нарахованих за період з 08.07.2023 по 12.03.2024 та інфляційні втрати у розмірі 353,09 грн, нараховані за період 01.09.2023 по 29.02.2024.
Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що при їх обчисленні позивачем допущено арифметичну помилку.
За розрахунком суду, обґрунтованими до стягнення є суми 3% річних у розмірі 400,06 грн та інфляційних втрат у розмірі 351,22 грн, що має наслідком часткове задоволення цих вимог.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» задовольнити частково.
Стягнути із Фізичної особи-підприємця Костенко Олени Павлівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 31; ідентифікаційний код 41916045) 19 547 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок сім) грн 94 коп. - заборгованості, 400 (чотириста) грн 06 коп. - 3% річних, 351 (триста п'ятдесят одну) грн 22 коп. - інфляційних втрат та 2 421 (дві тисячі чотириста двадцять одну) грн 95 коп. - судового збору.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.В. Бондарчук