ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.05.2024Справа № 910/20089/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про ухвалення додаткового рішення у господарській справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія"
до російської федерації в особі генеральної прокуратури російської федерації
про стягнення 3 003 410, 00 грн.
Представники:
від позивача: Мастюгін Д.І.;
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до російської федерації в особі генеральної прокуратури російської федерації (далі-відповідач) про стягнення майнової шкоди у розмірі 3 003 410, 00 грн., що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 82 129, 95 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України позивач зазнав шкоди у вигляді вартості викраденого (втраченого) майна (транспортного засобу) - трактор колісний, реєстраційний номер 40807К, марка JOHN DEERE 8335R.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" - задоволено. Стягнуто з російської федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" майнову шкоду у розмірі 3 003 410 (три мільйона три тисячі чотириста десять) грн 00 коп., що в грошовому еквіваленті до іноземної валюти становить 82 129 (вісімдесят дві тисячі сто двадцять дев'ять) доларів США 95 центів. Стягнуто з російської федерації в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 45 051 (сорок п'ять тисяч п'ятдесят одну) грн. 15 коп.
15.04.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про ухвалення додаткового рішення (сформована в системі «Електронний суд»), в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з російської федерації на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 150 000, 00 грн, що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 3 989 доларів США 74 цент.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2024 розгляд заяви призначено на 09.05.2024.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Відповідно до частиною 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу Українио, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.
Суд зазначає, що з 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною і російською федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади російської федерації за посередництва третіх держав не здійснюється. У зв'язку з чим наразі унеможливлено сприяння органами дипломатичної служби України у переданні судових документів російській стороні (листи Міністерства закордонних справ України вих. №71/17-500-67127 від 04.09.2022 та вих. №71/17-500-77469 від 03.10.2022).
Також припинено доставку поштових відправлень до/з російської федерації з перших днів повномасштабного вторгнення.
Таким чином, передача будь-яких документів компетентним органам російської федерації, у тому числі дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України вих. №100817/98748-22-22/12.1.3 від 31.10.2022).
Оскільки діяльність посольства російської федерації в Україні зупинена, судом здійснювалась публікація на офіційному веб-сайті судової влади України про розгляд заяви та призначене судове засідання у справі № 910/20089/23.
Отже, судом було вчинено всі дії з метою належного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду заяви.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, яка підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.ч. 3,4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі №910/23210/17 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2023 між Адвокатським об'єднанням «Перший правничий колегіум «Астрея» (далі - адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (далі - клієнт) укладено договір № 20/23 про надання правової допомоги, умовами якого передбачено, що клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 2.2. договору, виконуючи умови договору, адвокатське об'єднання має право, зокрема на власний розсуд визначати виконавця, який надаватиме правову допомогу клієнту, яким є адвокат адвокатського об'єднання, або інші адвокати, що можуть залучатись до виконання укладених об?єднанням договорів про надання правничої допомоги на договірних засадах. При цьому, за якість виконання доручень клієнта (умов Договору) несе безпосередньо адвокатське об'єднання, що не мас права перекладати власну відповідальність за неякісно виконане (не виконане) доручення клієнта.
Згідно п. 4.1. договору, вартість надання правової допомоги адвокатським об'єднанням за договором визначається на підставі попередньої домовленості щодо кожного завдання клієнта.
Договір є чинним з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 року включно, а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов?язань за Договором. У разі, якщо за 10 днів до закінчення строку договору жодна із сторін не повідомить про свій намір припинити договірні відносини, цей договір вважається автоматично продовженим на один рік і на тих же самих умовах.
22.12.2023 між Адвокатським об'єднанням «Перший правничий колегіум «Астрея» (далі - адвокатське об'єднання) та адвоккатом Мастюгіним Дмитром Ігоровичем (далі - адвокат) укладено договір про залучення адвоката для надання правничої допомоги, відповідно до якого адвокатське об'єднання доручає, а адвокат примає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", який є клієнтом адвокатського об'єднання відповідно до договору про надання правової допомоги № 20/23 від 22.12.2023, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 4.3. договору, за результатами надання правничої допомоги складається акт прийому-передачі наданих послуг, що підписується сторонами протягом 10 (десяти) днів з моменту його складання. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги та її вартість. З моменту підписання акту правнича допомога вважається наданою.
Також, 22.12.2023 між Адвокатським об'єднанням «Перший правничий колегіум «Астрея» (адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (клієнт) укладено додаткову угоду, відповідно до якої адвокатське об?єднання зобов?язується надати наступні послуги Клієнту:
- скласти позовну заяву до російської федерації про стягнення майнової шкоди, завданої клієнту збройними силами російської федерації - викрадення (втрата) транспортних засобів;
- здійснити аналіз, перевірку та збір наявних доказів, що підтверджують завдання збройними силами російської федерації майнової шкоди клієнту;
- здійснити аналіз судової практики розгляду спорів, що виникають із аналогічних правовідносин;
- підписати позовну заяву, складену відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цієї Додаткової угоди, та направити копію позовної заяви з додатками на адресу російської федерації;
- подати позовну заяву, складену відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цієї Додаткової угоди, до суду;
- у разі необхідності готувати й інші процесуальні документи, які пов?язані з розглядом судом позовної заяви, складеної відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цієї Додаткової угоди;
- здійснювати представництво у встановленому законом порядку інтересів клієнта в судах України у справі за позовом клієнта до російської федерації про стягнення майнової шкоди, завданої клієнту збройними силами російської федерації - викрадення (втрата) транспортних засобів.
Згідно п. 2 додаткової угоди, вартість послуг адвокатського об?єднання, що передбачені цією додатковою угодою, складає фіксовану суму 150 000, 00 грн, що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 3 989 доларів США 74 центи.
Оплата правової допомоги здійснюється клієнтом протягом 60 (шістдесят) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг за договором (п. 3 додаткової угоди).
Так, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов'язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
З матеріалів справи також вбачається, що 11.04.2024 Адвокатським об'єднанням «Перший правничий колегіум «Астрея» (адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (клієнт) складено та підписано акт про приняття -передачу наданих послуг, відповідно до якого адвокатським об'єднанням надано клієнту юридичні послуги, передбачені додатковою угодою № 1 від 22.12.2023 до договору, а саме: складено та подано позовну заяву до російської федерації про стягнення майнової шкоди, завданої клієнту збройними силами російської федерації - викрадення (втрата) транспортних засобів; здійснено аналіз, перевірку та збір наявних доказів, що підтверджують завдання збройними силами російської федерації майнової шкоди клієнту; здійснено аналіз судової практики розгляду спорів, що виникають із аналогічних правовідносин; направлено на адресу російської федерації копію позовної заяви з додатками; складено та подано у справі № 910/20089/23 заяви (клопотання) з процесуальних питань від 06.03.2024 та 08.03.2024; прийнято участь в судових засіданнях у справі №910/20089/23, що проводились Господарським судом міста Києва 15.02.2024, 07.03.2024, 11.04.2024.
Вартість послуг, що вказані у пункті 1 цього Акту, становить 150 000 (сто п?ятдесят тисяч) грн 00 коп., що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 3 989 (три тисячі дев?ятсот вісімдесят дев?ять) доларів США 74 центи (п. 2 акту).
Оплата послуг, наданих відповідно до договору та додаткової угоди № 1 від 22.12.2023 до договору, здійснюється клієнтом протягом 60 банківських днів з моменту підписання сторонами цього акту (п. 6 акту).
Суд зазначає, що інтереси позивача в судових засіданнях у даній справі представляв адвокат Мастюгін Д.І. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000278 від 29.03.2018), який діяв на підставі ордера № 1519045 від 27.12.2023, виданого Адвокатським об'єднанням «Перший правничий колегіум «Астрея».
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).
Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Натомість положеннями пункту 2 частини 2 ст. 126 ГПК України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічних висновків дійшла Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
За таких обставин, враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі, перевіривши подані позивачем докази на підтвердження обсягу виконаних робіт на надання правової допомоги, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд зазначає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів є співмірним із складністю даної справи, відтак суд вважає за можливе покласти на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 150 000, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
2. Стягнути з російської федерації (russian federation код ISO ru/rus 643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (пров. Центральний, буд. 1, м. Дубно, Рівненська обл., 35601, ідентифікаційний код - 41099127) 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст додаткового рішення складено: 20.05.2024.
Суддя С.О. Щербаков