15 травня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 607/9004/22
Провадження № 11-кп/4820/304/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
доповідача - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв'язку, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому за ч.4 ст.186 КК України ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12022211040000724 від 28.05.2022, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2023,
В провадженні Хмельницького апеляційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211040000724 від 28.05.2022, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого за ч.4 ст. 186 КК України ОСОБА_6 , на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 березня 2023.
Від прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_9 надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 строком на 60 діб.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини, вчинив новий корисливий злочин. Крім того, він може незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому кримінальному провадженні, здійснювати на них тиск та погрози, з метою дачі особами неправдивих показів, або відмови від добровільно наданих показань, а сторона обвинувачення не матиме можливості запобігти цьому та перешкоджати протиправним діям. Також, прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним чергове, нове кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від суду, з метою уникнення відповідальності. На переконання сторони обвинувачення вищевикладене свідчить про те, що ризики, які лягли в основу обрання запобіжного заходу не зменшились, а тому виправдовують подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
Заслухавши прокурора та потерпілого ОСОБА_8 , які підтримали подане клопотання, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечили щодо його задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволенню, з огляду на таке.
Так, за приписами ст.331 КПК України, під час судового розгляду, суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що вироком Тернопільського місьрайонного суду Тернопільської області від 03.03.2023 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 24.05.2023 вищезазначений вирок щодо обвинуваченого за ч. 4 ст. 186 КК України ОСОБА_6 залишено без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Постановою Верховного Суду Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 14.02.2024 ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 24.05.2023 щодо ОСОБА_6 скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Обрано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 13 квітня 2024 включно.
Ухвалою Верховного Суду Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 07.03.2024 матеріали кримінального провадження №12022211040000724 від 28.05.2022 по обвинуваченню ОСОБА_6 , в порядку ст.34 КПК України, направлено з Тернопільського апеляційного суду до Хмельницького апеляційного суду, для розгляду.
У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а 23.05.2024 року закінчується строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 .
Апеляційний суд, діючи відповідно до вимог до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань, під час судового розгляду, зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає вимогам ст.ст.176, 178, 183, 184, 199 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Зі змісту положень ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких послався прокурор у клопотанні, колегія суддів приходить до висновку, що на даний час існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, за вчинення якого передбачено покарання, виключно, у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. На думку колегії суддів, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, на переконання колегії суддів, також продовжує існувати, з огляду на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, а вчинив новий корисливий злочин, а також, будучи особою працездатного віку, суспільно корисною працею не займається, ніде не працює, відтак офіційного джерела доходу немає.
Крім того, обвинувачений може впливати на потерпілого та свідків, у цьому кримінальному провадженні, здійснювати на них тиск та погрози, з метою дачі особами неправдивих показів, або відмови від добровільно наданих показань,
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , колегія суддів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому, суворість покарання, що загрожує йому, у разі визнання винуватим, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за умисний корисливий злочин, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність, а також доведення прокурором, в суді апеляційної інстанції, існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність вказаних ризиків, а відтак і наявність підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено.
Наведені у судовому засіданні захисником ОСОБА_7 доводи про відсутність потреби у продовженні щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , на даній стадії апеляційного розгляду, строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою не спростовують існування, доведених у судовому засіданні апеляційного суду, стороною обвинувачення обставин та ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
За наведеного та враховуючи, що строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 спливає 23.05.2024, однак закінчити розгляд кримінального провадження, до вказаного строку, є неможливим з об'єктивних причин, колегія суддів вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_6 під вартою відсутні.
При цьому, продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів не вбачає підстав для визначення останньому розміру застави, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 183, 197,199, 331, 405, 418 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 10.07.2024, включно.
Ухвала набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3