21 травня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 682/268/24
Провадження № 33/4820/342/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції за участю секретаря Мельничук К.С., захисника - Маринюка С.О., апеляційну скаргу захисника Маринюка С.О. на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 09.01.2024 року о 17:48 год. в м. Славута по вул. Б.Хмельницького, керував транспортним засобом ВАЗ 21140, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння очей, тремтіння рук). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Окрім того, ОСОБА_1 11.01.2024 року о 14 год. 58 хв. в м. Славута, по вул. Приміська керував транспортним засобом ВАЗ 21140, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, звуження зіниць очей). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 ч. 1 КУпАП.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.02.2024 року справи за № 3/682/144/2024 - 682/268/24, № 3/682/145/2024 - 682/269/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.ст. 130 ч.ч.1 КУпАП об'єднані в одне провадження під № 3/682/24 провадження №3/682/144/2024.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник просить постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає постанову суду незаконною, такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального права, невідповідністю постанови суду обставинам справи, неврахування судом обставин, що мають істотне значення та ґрунтуванні постанови на недопустимих доказам, зокрема: протоколів про адміністративні правопорушення та відоофіксацій подій.
Вважає, що зупинка транспортного засобу 09.01.2024 року під керуванням ОСОБА_1 була незаконною з боку працівників поліції, оскільки був відсутній факт вчинення водієм будь-якого порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим усі наступні вимоги працівників поліції, водій не зобов'язаний був виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть вважатись належними та допустимими доказами у справі. На його думку, така підстава зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , як його виїзд із лісового масиву є безпідставна. Разом з тим, посилається на відсутність ознак наркотичного сп'яніння, оскільки як вбачається із відеофіксації події у ОСОБА_1 були відсутнє тремтіння пальців рук, мова зрозуміла та чітка, рухи тіла адекватні. Крім того, зазначає, що огляд водія на стан наркотичного сп'яніння був порушений, оскільки, як видно із відеозапису події, працівниками поліції не було запрошено в медичний заклад двох свідків.
Щодо події, яка відбулася 11.01.2024 року, то захисник стверджує, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейський одразу назвав водію, наявну в нього ознаку наркотичного сп'яніння - нібито неприродна блідість обличчя, проте із відеозапису події вбачається, що його поведінка була адекватна, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні, а тому, на його думку, відсутні підстави вважати, що останній перебуває в стані наркотичного сп'яніння.
За таких обставин, на його думку, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Водночас, в поданій апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року, оскільки вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущено з поважної причини.
Вказує на те, що повний текст постанови суду він отримав лише 09.04.2024 року, після вивчення її мотивів, ним була подана апеляційна скарга, отже, на його думку, строк на апеляційне оскарження він пропустив з поважної причини, а тому він підлягає поновленню.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи захисник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Мотиви суду
Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подана, після закінчення цього строку повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявила клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновлені строку відмовлено.
Як вбачається із клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження постанови, захисник ознайомився із повним текстом рішення суду лише 09.04.2024 року, 15.04.2024 року він подав апеляційну скаргу, а тому строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема відомостями із:
- протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД №476744 від 09.01.2024 року та серії ААД №668048 від 11.01.2024 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21140, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння очей, тремтіння рук, неприродна блідість обличчя). Від проходження медичних оглядів на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 130 ч. 1 КУпАП (а.с.1,15);
- направлень на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.2, 16);
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску до протоколів про адміністративні правопорушення серії ААД №476744 від 09.01.2024 року та ААД №668048 від 11.01.2024 року, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичних оглядів на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку (а.с.5, 20).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є надуманими, і спростовуються наведеними доказами.
Посилання апелянта на те, що працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 , оскільки Правил дорожнього руху України останній не порушував, апеляційний суд відкидає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 35 ч.1 Закону України Про Національну поліцію поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Згідно частини другої вказаної статті поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Із наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що у вечірню пору 09.01.2024 року працівниками поліції був зупинений транспортний засіб ВАЗ 21140, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Причина зупинки полягала в тому, що існували підстави вважати, що водій скоює адміністративне чи кримінальне правопорушення, до того ж, водій рухався із сторони лісового масиву, в якому заборонено перебувати під час військового стану, а тому останній був зупинений з метою перевірки документів.
Також, з наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що працівники поліції висловлювали законні вимоги до ОСОБА_1 , а саме: пред'явити посвідчення водія, документи на транспортний засіб, а пізніше, у зв'язку з виявленими у нього ознаками наркотичного сп'яніння пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Посилання сторони захисту на відсутність ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки такі ознаки як: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння очей, тремтіння рук та неприродна блідість обличчя, обумовлені суб'єктивним сприйняттям посадової особи, яка уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, і не може об'єктивно оцінюватися виключно за відеозаписом подій доданим до протоколу, як вважає захист,
Апеляційний суд також відхиляє доводи захисника про те, що під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 були відсутні два свідки, що свідчить про неправомірність такого огляду.
Відповідно до ст. 266 ч.2 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Тобто, вказаною нормою передбачено залучення свідків тільки у разі неможливості застосування поліцейськими спеціальних технічних засобів відеозапису. Оскільки працівниками поліції вівся відеозапис на технічні засоби, залучення свідків в цьому випадку є необов'язковим.
Інші доводи апеляційної скарги також є безпідставними та необґрунтованими, а тому не беруться до уваги та не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду.
Протоколи про адміністративні правопорушення складені в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, щодо місця, часу вчинення та суті адміністративних правопорушень, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписах, при складанні протоколів про адміністративні правопорушення.
Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколів про адміністративні правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколах даних про обставини вчинення правопорушень, у справі немає.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ст.130 ч.1 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає відомостям характеризуючим особу правопорушника.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: