16 травня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 675/1252/23
Провадження № 22-ц/4820/778/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
П'єнти І.В., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Чебан О.М.,
учасники справи: апелянт ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2023 року (суддя Столковський В.І.) за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області Скоць Наталії Петрівни про визнання протиправним рішення та визнання права власності на майно,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Ізяславської міської ради Скоць Н.П., про визнання протиправним рішення та визнання права власності на майно.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії ХМІЗ № 025630 ОСОБА_1 належить право на пайовий фонд майна КСП «Горинь» м. Ізяслав Хмельницької області. Вказане право позивач успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 .
У 2013 році ОСОБА_1 звернувся до комісії по врегулюванню майнових відносин із заявою про виділення в натурі та передачу позивачу 16 % будівлі свинарника № 1, АДРЕСА_1 . Відповідно до протоколу № 13 засідання комісії по врегулюванню майнових відносин від 03.03.2013 року вказане майно виділено позивачу.
Згідно акта приймання-передачі від 03.03.2013 року він отримав частку у зазначеному свинарнику на суму 3354 грн., що складає 16 % від його вартості.
З метою оформлення права власності на вказане майно ОСОБА_1 звернувся у бюро технічної інвентаризації та розробив технічний паспорт на частину зазначеної будівлі, а в подальшому до Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області Скоць Н.П. № 68428559 від 13.07.2023 року було відмовлено позивачу у проведенні реєстраційних дій, оскільки в майновому сертифікаті відмітка про виділення майна в натурі проставлена не підприємством правонаступником, а комісією по врегулюванню майнових відносин.
Позивач вказує, що у зв'язку з зазначеним, він позбавлений можливості оформити своє право власності на вказане майно, тому просив суд визнати протиправним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області Скоць Н.П. № 68428559 від 13.07.2023 року про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а також визнати за ним право власності на 16 % будівлі свинарника № 1, 1966 року, розташованого по АДРЕСА_1 .
Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19.12.2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення державного реєстратора №68428559 від 13.07.2023 року про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації прав та обтяжень є правомірним, оскільки подані ним документи для проведення державної реєстрації права власності, не відповідають вимогам закону.
Що стосується вимог про визнання права власності на 16% будівлі свинарника №1, 1996 року, то оскільки спір виник з приводу майна пайового фонду КСП «Горинь», державний реєстратор ОСОБА_3 не є належним відповідачем у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що йому не було відомо, що ліквідована спілка громадян співвласників КСП «Горинь» не мала жодного відношення до майна колишнього КСП «Горинь», оскільки він отримав майновий пай у спадок. Враховуючи вказане, апелянту не було відомо про існування двох спілок.
З метою ефективного захисту своїх прав позивач звернувся із позовом про визнання права власності, оскільки вважав, що із урахуванням законодавства, яке діяло на дату отримання майнового паю його батьком, останній уже був власником.
На думку апелянта суд дійшов суперечливих висновків, оскільки, дійшовши висновку що майно колективного сільськогосподарського підприємства належить співвласникам на праві спільної часткової власності - відмовив у визнанні права власності.
Також зазначив, що рішенням державного реєстратора, в порушення ч.4 ст.41 Конституції України апелянта позбавлено права власності на майно, яке він отримав після смерті свого батька.
У відзиві на апеляційну скаргу державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області Скоць Н.П. вважає, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду від 19.12.2023 року - без змін.
В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Відповідач, державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області Скоць Н.П., в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.09.2011 року, Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 28106610 від 19.09.2011 року, виданих державним нотаріусом Ізяславської державної нотаріальної контори Ефендієвою А.П., Андрійчук О.В. у порядку спадкування за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув право на майновий пай у розмірі 3354 грн., що знаходиться у КСП «Горинь» м. Ізяслав Хмельницької області, і належало померлому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії НОМЕР_1 , виданого Сошненською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області 06.05.2011 року.
30 листопада 2011 року позивачу ОСОБА_1 Сошненською сільською радою видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ХМІЗ № 025630, відповідно до якого останній має право на пайовий фонд майна КСП «Горинь» м. Ізяслав Хмельницької області, і його частка визначена в розмірі 3354 грн. або 0,078 %.
Відповідно до протоколу № 13 засідання комісії по врегулюванню майнових відносин від 03.03.2013 року позивачу ОСОБА_1 виділено 16 % будівлі свинарника № 1, 1966 року, розташованого по АДРЕСА_1 . Згідно акта приймання-передачі від 03.03.2013 року він отримав долю у зазначеному свинарнику на суму 3354 грн., що складає 16 % від його вартості.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області Скоць Н.П. № 68428559 від 13.07.2023 року було відмовлено позивачу у проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи не відповідають вимогам, встановленим законом, на свідоцтві про право власності на майновий пай поданому заявником, відмітка про виділення майна в натурі проставлена не підприємством правонаступником, а комісією по врегулювання майнових відносин.
Частиною 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до п. 51 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року № 553) для державної реєстрації права власності у зв'язку із виділенням нерухомого майна в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються:
1) свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченою підписом керівника такого підприємства та печаткою;
2) акт приймання-передачі нерухомого майна.
Частиною 1 статті 2 ЦК України визначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.
Згідно з ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно зі ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Зі змісту положень ст. 48 ЦПК України вбачається, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.
Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів.
Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
За змістом ст.ст. 7-9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства співвласникам врегульовано Указом Президента України від 29.01.2001 року «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», Типовим положенням про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 28.02.2001 року, а також Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 20.05.2008 року № 315.
Вказаними нормативно-правовими актами визначається, що питання про виділення конкретного майна в натурі окремим співвласникам (групам співвласників) вирішується виключно рішенням зборів співвласників, яке оформляється протоколом цих зборів.
На підставі рішення зборів співвласників підприємство-правонаступник (користувач майна) здійснює виділення зі складу пайового фонду майна у натурі конкретним власникам. При цьому підприємство-правонаступник (користувач майна) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.
Відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
У силу ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.
Зібрані по справі докази достовірно підтверджують те, що ОСОБА_1 до заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно було подано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою про виділення частки майна в розмірі 16%, згідно протоколу засідання комісії по врегулюванню майнових відносин №13 від 03.03.2013 року (а не підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства). Оскільки надані документи не відповідали вимогам закону, висновок суду першої інстанції про те, що відмова державного реєстратора у проведенні державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно відповідає вимогам закону є правильним.
Відповідачем є особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.
Встановивши, що державний реєстратор не має безпосереднього зв'язку з правовідносинами щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно, а належних відповідачів, які порушили, не визнали або оспорили його права, свободи чи інтереси, позивачем не залучено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
За таких обставин та з врахуванням зазначених норм законодавства підстав для скасування рішення суду немає.
У зв'язку з тим, що суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 19 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 травня 2024 року.
Судді: Т.О. Янчук
І.В. П'єнта
О.І. Ярмолюк