Справа №950/2505/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - Чхайло
Номер провадження 11-кп/816/773/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія - Грабіж
20 травня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши, без участі сторін, належним чином повідомлених про розгляд справи, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, в порядку ч.4 ст. 422-1 КПК України, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 19 грудня 2023 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою, з раніше визначеними умовами та розміром застави,
У провадженні Лебединського районного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
У рамках даного кримінального провадження прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який закінчується 25 грудня 2023 року, мотивуючого його тим, що раніше заявлені ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують та не зменшилися і більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку останнього.
Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 19 грудня 2023 року, продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів, до 24:00 год. 17.02.2024, з подальшим його утримуванням в умовах ДУ «Сумський слідчий ізолятор».
Визначено ОСОБА_5 заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 103 560 грн.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 19 грудня 2023 року та ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , відмовити. Обрати ОСОБА_5 більш м'який, альтернативний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що судом не в повному обсязі були враховані пом'якшуючі обставини та не обґрунтовано відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який в повній мірі забезпечить виконання процесуальних рішень та відповідну, належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 .
Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_6 (шляхом направлення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення) та прокурор повідомлені належним чином, на підтвердження чого від обвинуваченого та захисника надійшла розписка про отримання повідомлення.
Окрім цього від захисника обвинуваченого та прокурора надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
Враховуючи зазначені обставини, а також те, що, в порядку ч.4 ст.422-1 КПК України, ніхто із учасників не заявив клопотання про розгляд провадження за їх участі, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін. Заслухавши доповідь головуючого-судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 вищезазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі.
Задовольняючи клопотання прокурора, подане в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, про продовження останньому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом було встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та існують з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, а саме, дані, які характеризують особу обвинуваченого, його стан здоров'я, матеріальне становище, сімейний та матеріальний стан.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи, при цьому КПК не вимагає доказів того, що вона обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів можливості їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про існування ризику переховування обвинуваченого від суду. Оскільки, останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 08 років, крім того на даний час ОСОБА_5 ніде не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має. Також, стороною обвинувачення встановлено, що обвинувачений неодноразово виїжджав за межі України на заробітки.
Крім того, необхідно враховувати, що в умовах воєнного стану питання щодо забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого набуває особливого значення, оскільки здійснення правосуддя в особливих умовах ускладнюється наявністю певних перешкод, які не існують у мирний час (оголошення тривоги, введення на території України воєнного стану, і т.п.) та вимагає від учасників судового розгляду відноситись до виконання своїх обов'язків та реалізації наданих прав із більшою відповідальністю і зобов'язує суд діяти більш ефективно та організовано.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що судовий розгляд кримінального провадження триває, що вказує на те, що свідки у справі не допитані, а тому обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може здійснювати на них незаконний вплив, з метою зміни їх показів.
Також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 є особою схильною до скоєння кримінальних правопорушень, раніше судимий за вчинення умисних злочинів проти власності та проти громадського порядку та моральності. Вище викладене свідчить про існування ризику вчинення ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень.
Також не заслуговують на увагу суду доводи сторони захисту про те, що такий запобіжний захід як домашній арешт зможе запобігти ризикам, визначеним у ст.177 КПК України, оскільки враховуючи встановлені обставини, а також особу обвинуваченого, вони є непереконливими.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 19 грудня 2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3