Справа №950/2840/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бакланов
Номер провадження 11-кп/816/774/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія - Крадіжка
20 травня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши, без участі сторін, належним чином повідомлених про розгляд справи, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, в порядку ч.4 ст. 422-1 КПК України, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 21 грудня 2023 року, якою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 було продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
У провадженні Лебединського районного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.4 ст.187, ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , яке обґрунтовував тим, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку дії запобіжного заходу не є можливим, а більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 21 грудня 2023 року клопотання прокурора задоволено, обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк тримання під вартою на строк до 18 лютого 2024 року включно з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 21 грудня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 відмовити. Обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Свої вимоги захисник обґрунтовував тим, що суд не в повній мірі врахував, що ОСОБА_5 має тісні соціальні зв'язки, відсутні підтвердження наявності ризиків, на які посилається прокурор.
Вказував, що обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, оскільки вважає його занадто суворим та просив обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_5 , його захисник ОСОБА_6 та прокурор були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі. Прокурор надіслав заяву, в якій просив розгляд даного провадження провести у письмовому провадженні.
Враховуючи зазначені обставини, а також те, що, в порядку ч.4 ст.422-1 КПК України, ніхто із учасників не заявив клопотання про розгляд провадження за їх участі, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін.
Заслухавши доповідь головуючого-судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої захисником апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою вищезазначених вимог Закону дотримався в повному обсязі.
Так, висновок суду про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора, поданого в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.4 ст.187, ч.4 ст.185 КК України та продовження ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтований наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких було встановлено з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Щодо існування вказаних ризиків, колегія суддів зазначає, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 є тяжкими злочинами проти власності, санкція статті, яких передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Усвідомлюючи невідворотність та суворість покарання, підозрюваний може свідомо ухилятися від кримінальної відповідальності в тому числі переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, як свідчать надані суду матеріали, ОСОБА_5 з 11.08.2023 перебував у розшуку, був затриманий на підставі ухвали слідчого судді.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що є обґрунтованим ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 не працює, не має постійного місця проживання.
Крім того, суд вважав доведеним ризик впливу на потерпілих та свідків, оскільки їх показання є джерелом доказів, які можуть бути отримані судом безпосередньо в ході судового розгляду, а до того вплив на них є достатньо імовірним.
Окрім тяжкості покарання та наявних ризиків, суд першої інстанції також врахував інші обставини, визначені ст. 178 КПК України, а саме вік та стан здоров'я обвинуваченого, відсутність утриманців або осіб за якими він здійснює догляд, відсутність сталих соціальних зв'язків у місці проживання, його репутацію, а також відсутність житла.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки підставою для цього стали вищезазначені обставини, які свідчать про наявність ризиків, які існують, при тому, що розгляд даного кримінального провадження на даний час ще не закінчився та триває, а більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Таким чином, з врахуванням практики ЄСПЛ, а також тих обставин, що злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 становить небезпеку для суспільства, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку суспільний інтерес має більшу вагу над повагою до свободи особи, а тому, і з цих підстав, продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404,405,407, 422 КПК України, -
Ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 21 грудня 2023 року, якою обвинуваченому ОСОБА_5 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 лютого 2024 року включно з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3