Номер провадження: 33/813/183/24
Номер справи місцевого суду: 494/1750/23
Головуючий у першій інстанції Римар І. А.
Доповідач Драгомерецький М. М.
30.04.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М.,
при секретарі Узун Н.Д.,
за участю: представника ОСОБА_1 - адвоката Дідик С.В.,
та представника ОСОБА_2 - адвоката Волкова О.Л.,
переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Дідик Світланою Валеріївною на постанову Березівського районного суду Одеської області від 06 листопада 2023 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №129296 про 14.09.2023, ОСОБА_1 14 вересня 2023 року о 21.10 год, в Одеській обл. Березівського р-у в с. Степанівка по вул. Молодіжна, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху та недотримавшись безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода, який стояв на узбіччі дороги, внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав забої та садини. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.3 б, 19.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (а.с. 29).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №066951 від 14.09.2023, ОСОБА_1 14 вересня 2023 року о 21.10 год, в Одеській обл. Березівського р-у в с. Степанівка по вул. Молодіжна, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв ДТП, а саме здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який ішов по узбіччю дороги, після чого з місця пригоди зник. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП (а.с. 16).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №129295 від 14.09.2023, ОСОБА_1 14 вересня 2023 року о 21.30 год, в Одеській обл. Березівського р-у в с. Степанівка по вул. Молодіжна, керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 та після ДТП за його участю вживав алкогольні напої, а саме пиво, стан алкогольного сп'яніння підтверджено талоном №551, результат 0.57 проміле, який проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу Алкотест Драгер 6810, водій від керування відсторонений, шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 Є ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП (а.с. 3).
Постановою Березівського районного суду Одеської області від 06 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн (а.с. 60-61).
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дідик С.В. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Березівського районного суду Одеської області від 06 листопада 2023 року є незаконною і необґрунтованою, тому просить її скасувати та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та його адвоката Дідик С.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити та представника ОСОБА_2 - адвоката Волкова О.Л., який заперечував в задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП не з'ясував всіх фактичних обставин, що мають істотне значення для розгляду справи, та дійшов помилкового висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП відповідальність за цією статтею настає в разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
При цьому, КУпАП чітко визначає форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративні правопорушення. Зокрема в протоколі повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, дані про свідків і потерпілих, а якщо правопорушенням спричинено матеріальну шкоду, це обов'язково повинно бути зазначено в протоколі та доведено поза розумним сумнівом.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №129296 про 14.09.2023, ОСОБА_1 14 вересня 2023 року о 21.10 год, в Одеській обл. Березівського р-у в с. Степанівка по вул. Молодіжна, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху та недотримавшись безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода, який стояв на узбіччі дороги, внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримав забої та садини. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.3 б, 19.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП (а.с. 29).
Однак, диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає настання певних наслідків, як обов'язкового елемента об'єктивної сторони цього правопорушення - пошкодження транспортних засобів або іншого майна, що знаходиться у причинному зв'язку з порушенням Правил дорожнього руху.
Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Відповідно п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005: «суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху».
З урахуванням викладеного, оскільки матеріали справи не містить даних про настання наслідків ДТП у виді пошкодження транспортних засобів або пошкодження будь-якого майна, в тому числі майна пішохода ОСОБА_2 , суть адміністративного правопорушення, що викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №129296 про 14.09.2023, не відповідає диспозиції статті 124 КУпАП і, відповідно дії ОСОБА_1 не містить об'єктивної сторони даного правопорушення.
Зазначені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, який без достатніх доказів та при неповному з'ясуванні обставин справи кваліфікував дії ОСОБА_1 , в тому числі за ст. 124 КУпАП.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ч. 4 ст. 130, та ст. 122-4 КУпАП, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.10 ПДР України наведено перелік дій, які водій зобов'язаний виконувати у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до вимог п. 2.10 а ПДР України, в разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно вимог п. 2.10 є ПДР України, до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки (п. 1.10 ПДР України).
Стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Частина 4 ст. 130 КУпАП, встановлює відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, та ст. 122-4 КУпАП, оскільки вона підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №066951 від 14.09.2023, який в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому є належним на допустимим доказом, й приймається судом до уваги крім того підписаний ОСОБА_1 та в якому останній надав пояснення по суті справи, а саме вказав, що «згідний з порушенням» (а.с. 16);
2)протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №129295 від 14.09.2023, який в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому є належним на допустимим доказом, й приймається судом до уваги крім того підписаний ОСОБА_1 та в якому останній надав пояснення по суті справи, а саме вказав, що вживав після скоєння ДТП (а.с. 3);
3)схемою місця ДТП, яка підписана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 32);
4)актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд був проведений у зв'язку з виявленими в ОСОБА_1 ознаками: запах алкоголю з порожнини рота. Огляд проводився за допомогою Alcotest Drager 6810, проба позитивна - 0,57 проміле (а.с. 5);
5)висновком приладу Alcotest Drager 6810, яким 14.09.2023 о 22.13 год, зафікосавано 0,57 проміле алкоголю в організмі ОСОБА_1 .. Висновок підписаний ОСОБА_1 , результатів огляду останній не заперечував (а.с. 4);
6)письмовими пояснення ОСОБА_1 від 14.09.2023, в яких підтвердив факт керування транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , 14 вересня 2023 року о 21.10 год, в Одеській обл. Березівського р-у в с. Степанівка по вул. Молодіжна, а також той факт, що за даною адресою на узбіччі дороги дійсно знаходився ОСОБА_2 , який впав та закричав, після того як ОСОБА_1 проїхав біля нього;
7)випискою із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Березівська Центральна міська лікарня», згідно якої ОСОБА_2 дійсно перебував на стаціонарному лікуванні в даній лікарні з 14.09.2023 21.53 год по 15.09.2023 12.30 год, з діагнозом - садна обличчя, забій правої стопи;
8)відеозаписом з портативних відеореєстраторів працівників поліції, який відображає із достатньою повнотою стан водія ОСОБА_1 , його поведінку та те, що співробітники поліції діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду (диск а.с. 11).
Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 14 вересня 2023 року о 21.10 год, в Одеській обл. Березівського р-у в с. Степанівка по вул. Молодіжна, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв ДТП, а саме здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який ішов по узбіччю дороги, після чого зник з місця дорожньо-транспортної пригоди та вживав алкогольні напої, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує, що не збивав ОСОБА_2 , а тому будучи впевненим в цьому поїхав додому, однак апеляційний суд не може прийняти вказане до уваги, оскільки як встановлено матеріалами справи, в тому числі згідно пояснень безпосередньо ОСОБА_1 , він дійсно керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , 14 вересня 2023 року о 21.10 год, в Одеській обл. Березівського р-ну в с. Степанівка по вул. Молодіжна, також встановлено, що в цей момент за вказаною адресою на узбіччі дороги дійсно ОСОБА_2 , який впав та закричав, після того як ОСОБА_1 проїхав мимо нього. ОСОБА_1 також підтвердив той факт, що він вийшов із свого автомобіля, підійшов до ОСОБА_2 та запитав що сталось, на що ОСОБА_2 відповів, що ОСОБА_1 збив його своїм автомобілем.
Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 розумів або мав розуміти можливу причетність до дорожньо-транспортної пригоди, а тому зобов'язаний був залишатися на місці пригоди до прибуття поліцейських та до з'ясування всіх обставин події, яка відбулась за його участі.
Твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння є припущеннями, крім того не впливає на факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень за ч. 4 ст. 130, та ст. 122-4 КУпАП.
Так, ОСОБА_1 згідно вимог п. п. 2.10 а, 2.10 є ПДР України зобов'язаний був залишатися на місці дорожньо-транспортної пригоди та не вживати алкоголю до з'ясування всіх обставин події.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку в частині наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 130, та ст. 122-4 КУпАП за порушення ним вимог п. п. 2.10 а, 2.10 є Правил дорожнього руху України.
Зазначений висновок суду також відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції в цій частині не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи, ґрунтуються власному тлумаченні норм чинного законодавства, та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп'яніння пов'язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров'я громадян.
Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для закриття провадження в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції правильними та обґрунтованими, а тому в даній частині постанову слід залишити без змін.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Дідик Світланою Валеріївною, задовольнити частково.
Постанову Березівського районного суду Одеської області від 06 листопада 2023 року скасувати в частині про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ст. 124 КУпАП - та в цій частині провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький