21.05.24
33/812/260/24
Єдиний унікальний номер судової справи 490/262/24
Номер провадження 33/812/260/24 Головуючий у місцевому суді: Демінська О.І.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В.
21 травня 2024 року місто Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Травкіною В.Р.,
за участю:
представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Коваля О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Коваля Олега Володимировича на постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 квітня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №561487, який надійшов на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва та був складений 06 січня 2024 року, встановлено, що 09 грудня 2023 року о 13 год. 30 хв. в місті Миколаєві по вулиці 2 Екіпажній, біля будинку №4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки та моделі Peugeot 307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі лікарем-наркологом та підтверджується висновком медичного закладу №1004 від 09 грудня 2023 року. Від керування транспортним засобом водій відсторонений. Вказаним водій порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погодившись із судовим рішенням, 26 квітня 2024 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Коваль О.В. поштою направив апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 квітня 2024 року та прийняти у справі нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник посилається на те, що з відеозапису поліцейських вбачається, що їх розмова з ОСОБА_1 зафіксована не з самого початку. Відеозаписом не зафіксовано момент зупинки транспортного засобу за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення, не зафіксовано повідомлення про причини зупинки, роз'яснення прав та обов'язків водія, підтвердження факту встановлення ознак наркотичного сп'яніння.
Також, матеріали справи не містять направлення водія до медичного закладу із зазначенням ознак сп'яніння.
Крім того, після проходження 09 грудня 2023 року медичного огляду копія висновку щодо перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння йому не вручалась, та його не було повідомлено про місце та час складання протоколу відповідно до вимог чинного законодавства.
При цьому, захисник наголошує, що 09 грудня 2023 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 було зупинено за адресою: вулиця Одеська, село Нечаяне, Миколаївський район, Миколаївська область, за перевищення швидкісного режиму, що підтверджується відповідною постановою серії ЕНА №1094527. В той же час, в протоколі про адміністративне правопорушення місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено будинок АДРЕСА_2 , що є адресою медичного закладу, а не місцем зупинки транспортного засобу.
За такого, фактичні обставини не відповідають об'єктивній стороні адміністративного правопорушення, викладеній поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому вказаний протоколі є неналежним доказом у справі.
Крім того, в акті лабораторного дослідження міститься висновок про виявлення канабіноїдів. Між тим, у вказаному акті не зазначено ані кількісний показник, ані вид канабіноїду, що має значення для встановлення стану наркотичного сп'яніння. При цьому, захисник вважає, що оскільки, згідно медичної літератури, наркотичний засіб можна виявити через кілька місяців після вживання, так і протягом періоду до одного року, то визначення кількісного визначення вмісту наркотичного засобу, його перевищення від порогового рівня (50 нг/мл - по тесту) та виду наркотичного засобу, має суттєве значення для встановлення стану наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 саме в день керування транспортним засобом 09 грудня 2023 року.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про судове засідання повідомлявся належним чином, тому апеляційний суд, виходячи з положень ч.1 ст.268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
В судовому засіданні апеляційного суду від 21 травня 2024 року захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Коваль Д.В. доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав в повному обсязі та просив апеляційну скаргу задовольнити.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.3 ст.7 КУпАП).
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч.4 ст.7 КУпАП).
Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.2,3,6 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі - Порядок, в редакції, який діяв на час складання протоколу).
Відповідно до п.п.2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735).
За такого наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп'яніння є підставою для проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння.
Як ст.266 КУпАП, так і Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачають проведення огляду на стан сп'яніння як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і лікарем у визначеному закладі охорони здоров'я.
Проте, Інструкція, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп'яніння.
Так, згідно пункту 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п.3 Розділу І Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп'яніння. А відповідно до положень п.7 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп'яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов'язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров'я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп'яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обґрунтовуючи висновки щодо доведеності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, районний суд послався на фактичні дані, що містяться в матеріалах адміністративного провадження, зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, серія ААД №561487, який надійшов на розгляд до Центрального районного суду міста Миколаєва та був складений 06 січня 2024 року, зазначено, що 09 грудня 2023 року о 13 год. 30 хв. в місті Миколаєві по вулиці 2 Екіпажній, біля будинку №4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки та моделі Peugeot 307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі лікарем-наркологом та підтверджується висновком медичного закладу за №1004 від 09 грудня 2023 року. Від керування транспортним засобом водій відсторонений. Вказаним водій порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху.
Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вимоги до протоколу про адміністративне порушення, порядок його складання викладені у ст.ст.254,256 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 (далі - Інструкція №1376), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395).
Так, ч.1 ст.254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Аналогічні вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення викладені в Інструкції №1376 та Інструкції №1395.
У вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначені посада, найменування підрозділу поліції, та прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка його складала, та його підпис. Також, зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З відеозапису події, що мала місце 09 грудня 2023 року, здійсненого у закладі охорони здоров'я, вбачається, що медичний огляд ОСОБА_1 полягав у проходженні тесту та відбору біологічного середовища (сечі) на предмет визначення стану наркотичного сп'яніння. Медичний огляд ОСОБА_1 проводився лікарем-наркологом у Комунальному некомерційному підприємстві «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» Миколаївської обласної ради (далі - КНП «МОЦПЗ» МОР) у встановленому законом порядку.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «МОЦПЗ» МОР від 09 грудня 2023 року при медичному огляді встановлено, що водій ОСОБА_1 перебував у стані канабіноїдного сп'яніння.
Також, 09 грудня 2023 року було відібрано біологічне середовище (сеча) для проведення лабораторного дослідження, за результатами якого на підставі результату токсикологічного дослідження №1302 від 14 грудня 2023 року у біологічному матеріалі (сечі), відібраному у ОСОБА_1 , виявлено канабіноїди та зроблено заключний діагноз.
Так, відповідно до акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1004 від 09 грудня 2023 року, огляд ОСОБА_1 на виявлення стану наркотичного сп'яніння проводив лікар КНП «МОЦПЗ» МОР, та за результатами проведеного огляду встановлено заключний діагноз: гостра інтоксикація внаслідок вживання канабіноїдів, неускладнена.
Отже, медичний огляд водія ОСОБА_1 здійснено лікарем, діагноз якого ґрунтується на підставі не тільки візуального спостереження особи, а й лабораторного дослідження біологічного середовища.
Крім того, ОСОБА_1 під час проведення огляду у медичному закладі добровільно здав біологічний матеріал (сечу), який був направлений на дослідження. Жодних доказів на підтвердження того, що він не погоджувався з медичним оглядом та звертався з заявою про контрольне дослідження біологічного середовища, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.
Апеляційний суд вважає, що вищевказаний висновок зроблений лікарем КНП «МОЦПЗ» МОР в межах наданих повноважень, відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд, часу та місця його проведення. Відповідно до положень вищезазначеної Інструкції у водія було відібрано біологічний матеріал та проведено лабораторне дослідження в результаті якого було встановлено наявність в організмі наркотичного засобу, що підтверджується результатом токсикологічного дослідження.
До того ж, апеляційний суд звертає увагу на те, що оскільки заключний висновок та діагноз за результатами огляду про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, був встановлений лікарем після оцінки всіх даних щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають (дані про цю особу записані з її слів) та лабораторних даних, то доводи захисника про порушення процедури огляду на стан наркотичного сп'яніння є безпідставними, а висновок разом з актом огляду є належними, допустимими та достовірними доказами у справі.
Щодо незгоди з медичним висновком через те, що лікарем під час огляду в медичному закладі не було виявлено у ОСОБА_1 зовнішніх ознак наркотичного сп'яніння, то вказане не може бути взято до уваги, оскільки під час обстеження ОСОБА_1 лікарем встановлено та зафіксовано в акті огляду наступне: зовнішній вигляд обстежуваної особи, поведінка, стан свідомості, мовна здатність, вегетативно-судинні реакції, пульс, артеріальний тиск, дихання, зіниці, рухова сфера, хода, точні рухи. Окрім того, лікарем, зі слів водія ОСОБА_1 , було установлено вживання останнім наркотичної речовини - маріхуани, десь місяць тому.
Слід також зауважити, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції, проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп'яніння, і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа, яка має спеціальні знання та кваліфікацію, і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.
Тобто встановлення діагнозу на підставі проведеного огляду є медичним, а не юридичним аспектом та не може встановлюватися судом самостійно, так як суд не може використовувати під час розгляду справи інші знання крім правових.
Посилання захисника на те, що наданий аналіз сечі у висновку на дослідження канабіноїдів не має кількісного показнику (нг/мл), він є якісним, а не кількісним тестом, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вимагає виявлення якісних показників або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп'яніння, що і було в повному обсязі виконано КНП «МОЦПЗ» МОР, виявлено канабіноїди, що і стало підставою для складання висновку, а в подальшому і протоколу про адміністративне правопорушення. До того ж, кількісний показник виявленої за наслідками лабораторних досліджень наркотичної речовини на кваліфікацію дій особи за ч.1 ст.130 КУпАП не впливає.
При цьому, щодо відбору зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження у дві ємності та можливої неналежності результатів дослідження, на що звертав увагу захисник в судовому засіданні апеляційної інстанції, то апеляційний суд вказує на те, що строк зберігання таких зразків сплинув, а тому вказаний довід апеляційної скарги неможливо перевірити.
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно із п.п.13,14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
ОСОБА_1 висновок про те, що він перебував у стані наркотичного сп'яніння в установленому порядку не оскаржив.
Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 на час зупинки транспортного засобу та медичного огляду зовнішніх ознак сп'яніння, то вони можуть бути спростовані лише в один спосіб - проходженням водієм на вимогу поліцейського відповідного огляду у встановленому законом порядку. При цьому, висловлення підозри щодо знаходження водія у стані сп'яніння з перерахуванням таких ознак положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 відносить виключно до компетенції працівника поліції. Наявність чи відсутність обґрунтованості висловленої поліцейськими підозри спростовуються водієм виключно у встановлений законом спосіб.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, хоча до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння його було доставлено, апеляційний суд не приймає до уваги оскільки з відеозапису убачається, що працівником поліції таке направлення було складено, а відсутність його в матеріалах справи не спростовує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Крім того, не є слушним доводи захисника, які зазначені в апеляційній скарзі, з приводу того, що в матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 та зупинки транспортного засобу. По-перше, з відеозапису, що наявний в матеріалах справи, убачається, що представники поліції зверталися до ОСОБА_1 виключно, як до водія автомобіля, який зупинили, і він заперечень з цього не висловлював. По-друге, відповідно до інформації, що міститься на відеозапису, при спілкуванні із поліцейськими, водій не висловлював жодного заперечення та зауваження стосовно того, що саме він керував транспортним засобом, поводив себе як водій транспортного засобу, надавав документи на вимогу поліцейських, відповідав на їх запитання та не повідомляв про керування автомобілем іншою особою.
До того ж, слід зазначати, що відеофіксація моменту зупинки при складанні протоколу за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не є обов'язковим доказом його вчинення, а доведеність цих обставин встановлюється на підставі аналізу всіх доказів у їх сукупності.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно правомірності зупинки транспортного засобу, то апеляційний суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Окрім того, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу.
Не може бути достатньою підставою для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності і посилання захисника на неналежність доказу відеозйомки з посиланням на нормативно правові акти, в яких зазначено, що відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, оскільки недотримання правила безперервності ведення відеозапису позбавляє цей доказ ознаки повноти відображення подій, але не спростовує факти, зафіксовані відеозаписом.
Також, апеляційний суд звертає увагу, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст.251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлені порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для особи, не встановлює її прав і обов'язків.
При цьому, не кожен дефект певного адміністративного акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Таким чином, правовий пуризм на відміну від обставин істотного та непереборного характеру завжди призводить до порушення принципу правової визначеності.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/11106/17, від 28 жовтня 2018 року у справі №826/14749/16, від 25 березня 2020 року у справі №805/4508/16-а, від 31 березня 2021 року у справі №620/2520/20.
Не може бути достатньою підставою для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності і посилання захисника ОСОБА_2 на неправильне зазначення місця скоєння адміністративного правопорушення, оскільки вказане не свідчить про неналежність протоколу як доказу при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не впливає на обставини вчинення адміністративного правопорушення, кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 , не спростовує факту керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння та відповідно не є підставою для скасування постанови районного суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховує апеляційний суд також практику Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Хан проти Сполученого Королівства», ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку суд повинен вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Тобто якщо процес по даній справі в цілому і загалом справедливий, то навіть отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, водій ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Письмові докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено.
Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом.
Відеозапис події відповідає вимогам ст.251 КУпАП, відповідно до вимог якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
З огляду на наведене, судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, оскільки керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та постановив законну та обґрунтовану постанову.
Істотних порушень суддею районного суду норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі норм КУпАП, на які вказує особа, яка подала апеляційну скаргу, та які б були підставними для скасування постанови районного суду, при апеляційному перегляді не встановлено, судове рішення є законним та обґрунтованим, належним чином умотивованим.
Більш того Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
Зі змісту оскаржуваної постанови убачається, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у даній постанові суду.
Зважаючи на викладене, а також на відповідність судового розгляду та постанови районного суду вимогам КУпАП, ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто до відповідальності та з урахуванням положень ст.33 КУпАП накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі викладеного, підстав для скасування постанови судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Коваля Олега Володимировича - залишити без задоволення.
Постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Серебрякова