Справа № 444/599/24 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й.
Провадження № 33/811/419/24 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
20 травня 2024 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 29 лютого 2024 року,
встановив:
постановою Жовківського районного суду Львівської області від 29 лютого 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді шрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Скварява, Жовківського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого; паспорт НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ ГУМВС України у Львівській області 11.06.2012 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови, що ОСОБА_1 , 27.01.2024 року о 03 год. 45 хв. в с. Сопошин по вул. Львівській, Львівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки "HONDA ACCORD", номерний знак НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.
На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Жовківського районного суду Львівської області від 29 лютого 2024 року щодо нього скасувати, та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апелянт свої апеляційні вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, не відповідає вимогам закону, прийнята із порушення норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню.
Зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази законної зупинки; протокол складений із значним порушенням норм чинного законодавства; письмове направлення на проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров'я у матеріалах справи відсутнє; порушено його право на захист, зокрема на правову допомогу адвоката; у відеозаписі не відображено факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, процес спілкування інспектора з водієм та вимога до водія про проходження відповідного огляду на стан сп'яніння.
Звертає увагу, що протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це фактично обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідним державним службовцем, а рапорт не може слугувати доказом винуватості водія, в силу того, що інспектор є зацікавленою особою.
Крім того стверджує, що мали місце значні порушення законодавчих вимог, працівниками поліції не було дотримано порядку проходження огляду на стан сп'яніння, тому докази, які отримані з порушенням законодавчо визначеної процедури не можуть вважатися належними та допустимими доказами на підтвердження його вини у вчиненні інкримінованого правопорушення.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду, не з'явився.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, а також того факту, що апеляційний розгляд у цій справі неодноразово за заявою ОСОБА_1 відкладався, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 52 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 635403 від 27.01.2024 року; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано подію, іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Доводи в апеляційній скарзі про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами.
Оглянутим апеляційним судом відеозаписом повністю спростовуються апеляційні доводи про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів законної зупинки.
Зокрема, із оглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції внаслідок керування транспортним засобом марки "HONDA ACCORD", номерний знак НОМЕР_3 під час дії комендантської години внаслідок порушення п.11 ПДР. Згадане підтверджується копією наявної у матеріалах справи постанови серії EHA №13 1318088 від 27 січня 2024 року, яку ОСОБА_1 у судовому порядку не оспорював.
Доводи апелянта, на які він покликається як на підстави відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та апелянтом не надано доказів на підтвердження даних фактів, відтак розцінюються судом критично, як обраний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинене.
При цьому, судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього - суду не скеровував.
Відтак, апеляційний суд повністю погоджується із висновком судді місцевого суду у тому, що будь-яких порушень вимог законодавчих приписів з боку працівників патрульної поліції порушено не було.
Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.
На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно, з урахуванням вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП та, відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 29 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ