Справа № 461/3622/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/618/24 Доповідач: ОСОБА_2
20 травня 2024 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 01 травня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 з визначенням розміру застави
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 01.05.2024 року частково задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обрано запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою строком до 28.06.2024 року з визначення застави в розмірі 90840 гривень з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на вище вказану ухвалу слідчого судді, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задоволити і обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням застави в розмірі 242240 гривень.
У своїх доводах на підтвердження апеляційних вимог прокурор вказує, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в скоєнні тяжкого корисливого кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, зазначає про наявність ризиків в кримінальному провадженні. Також прокурор вказує, що визначений розмір застави слідчим суддею не буде гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
При апеляційному розгляді захисник та підозрюваний заперечили апеляційну скаргу сторони обвинувачення та наведені в ній мотиви та вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, при цьому зазначили, що підозрюваний перебуває під запобіжним заходом у вигляді застави та за час дії цього запобіжного заходу не порушував покладених на нього процесуальних обов'язків.
Прокурор підтримав подану апеляційну скаргу та наведені в ній мотиви.
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, оскаржувану ухвалу слідчого судді, доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення, пояснення сторін обвинувачення та захисту, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_7 30.04.2024 року оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, .
Санкцією ч.3 ст.332 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з конфіскацією майна, тобто ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим докази доводять обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, і таке стверджується доказами, що долучені до клопотання слідчого, і яким надана обґрунтована оцінка, що в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється.
Суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки слідчого судді про те, що у цьому кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_7 зможе переховуватися від слідчого, прокурора та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, які мають істотне значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню. І таке також не оспорюється в апеляційній скарзі прокурора.
Суд апеляційної інстанції вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є співмірним існуючим ризикам.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію обвинуваченого.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, колегія суддів, аналізуючи в сукупності всі встановлені обставини, вважає, що слідчим суддею при визначені розміру застави підозрюваному ОСОБА_7 правильно врахував дані про особу останнього, зокрема його вік, наявність постійного місця проживання, не працює, має тимчасові підробітки, є інвалідом ІІІ групи, одружений, раніше не судимий та обґрунтовано визначив такий в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в межах визначених кримінальним процесуальним законом.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає клопотання слідчого про обрання тримання під вартою ОСОБА_7 та ухвалу слідчого судді про його часткове задоволення законним та обґрунтованим, і не знаходить достатніх та належних підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді судом апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 424 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 01 травня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 з визначенням розміру застави залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: