Справа № 299/1744/24
21.05.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/301/24 за апеляційною скаргою прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2024 року,
Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2024 року у задоволенні клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2024 року за № 12024078080000147 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, відмовлено.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 14.03.2024 року в суд поступило клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 від 14.03.2024 року № 01/105-147 вих-24 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2024 року за № 12024078080000147 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, а саме: 1) тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 , виданого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) довідки військово-лікарської комісії від 09.06.2023 року № 2233, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом позбавлення володільця майна прав відчуження, розпорядження та користування майном.
Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 09.03.2024 року до чергової частини відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (надалі - відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області) надійшло повідомлення про те, що 09.03.2024 року о 02 годині 15 хвилин в с. Мужієво Берегівського району Закарпатської області на блокпості працівниками прикордонної служби було зупинено ОСОБА_6 , який надав тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 , видане 09.06.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , та довідку військово-лікарської комісії від 09.06.2023 року № 2233, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході перевірки яких виникли сумніви в їх дійсності.
09.03.2024 року слідчий слідчого відділення відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 в період часу з 04 години 50 хвилин до 05 години 10 хвилин провів огляд місця події - службового приміщення контрольно-пропускного пункту «Вилок», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 , видане ОСОБА_6 09.06.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , та довідку військово-лікарської комісії від 09.06.2023 року № 2233, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_6
09.03.2024 року відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024078080000147 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України.
09.03.2024 року дізнавач сектору дізнання відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 винесла постанову, якою вилучені документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
11.03.2024 року слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_9 постановила ухвалу, якою клопотання дізнавача від 11.03.2024 року, погоджене з прокурором, про арешт згаданого майна повернуто прокурору для усунення недоліків.
Підставою арешту є те, що вилучені документи відповідно до статті 98 КПК України визнано речовими доказами постановою дізнавача, тому у кримінальному провадженні виникла необхідність вжити захід щодо збереження речових доказів у виді арешту.
З огляду на те, що існує сукупність підстав вважати вилучені документи доказами кримінального правопорушення, з метою збереження слідів кримінального правопорушення та проведення експертиз, прокурор просив накласти арешт на вказане майно.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна надійшло до суду після спливу строку для усунення недоліку, встановленого ухвалою слідчого судді, то не підлягає задоволенню.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу в якій вказав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що в даному випадку вилучене майно є доказом вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди та необхідне для подальшого проведення експертиз. Зазначає, що слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, оскільки матеріали клопотання разом з ухвалою повернуті прокурору лише 13.04.2024, що підтверджується супровідним листом Виноградівського районного суду з відміткою Берегівської окружної прокуратури про дату його отримання. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на речові докази - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 09.06.2023 року, довідку військово - лікарської комісії №2233 від 09.06.2023 року, завірену ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збереження речових доказів та проведення в подальшому судових експертиз, без права на відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони є доказом кримінального правопорушення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, та інших учасників, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.
Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Таких вимог закону при постановленні даної ухвали слідчий суддя не дотримався.
З матеріалів клопотання вбачається, що сектором дізнання відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024078080000147, внесеного 09 березня 2024 року до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
09.03.2024 року слідчим слідчого відділення відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 , в період часу з 04 години 50 хвилин до 05 години 10 хвилин, в присутності двох понятих, було проведено огляд місця події - службового приміщення контрольно-пропускного пункту «Вилок», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 09.06.2023 на ім'я ОСОБА_6 та довідку військово-лікарської комісії №2233 від 09.06.2023, завірену ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.03.2024 року відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024078080000147 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, та в цей день дізнавач сектору дізнання відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 винесла постанову, якою вилучені документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170 - 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, не з'ясував належним чином всіх обставин, які передбачають підстави для накладення арешту майна.
При цьому, слідчий суддя не звернув увагу на те, що згідно поданого клопотання прокурора про накладення арешту на майно, метою арешту вказаних документів є збереження речових доказів у кримінальному провадженні та недопущення їх подальшого знищення, або пошкодження до з'ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, що в подальшому ускладнить встановлення істини та проведення необхідних слідчих дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
На думку суду апеляційної інстанції, зміст клопотання про накладення арешту на майно дає достатні підстави для висновку, що дане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 170 КПК України, та стороною обвинувачення дано належне обґрунтування необхідності такого арешту, наявності ризиків, встановлених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Крім цього, матеріалами клопотання прокурора підтверджено, що в даному випадку мають місце відповідні ризики щодо майна, а саме можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, доведено необхідність виконання завдання арешту майна, а саме запобігання можливості таких ризиків.
Разом з тим, арешт майна у даному кримінальному провадженню є необхідним для забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності дослідження усіх обставин справи, тобто для забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що прокурор підставно звернувся з вказаним клопотанням, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На думку колегії суддів, у разі не забезпечення збереження вказаного майна, шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування, може призвести до того, що власник майна відчужить його іншим особам, знищить, або пошкодить іншим чином, що призведе до неможливості його дослідження в кримінальному провадженні та ускладнить встановлення істини та проведення необхідних слідчих дій.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання не в повній мірі з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для накладення арешту на майно є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що на даному етапі розслідування кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна та користувача з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя та суд на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на вказані документи шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Накласти арешт на речові докази - тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 09.06.2023 року, довідку військово - лікарської комісії №2233 від 09.06.2023 року, завірену ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони розпорядження, відчуження та/або користування вказаними документами.
Виконання ухвали покласти на прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді