Постанова від 20.05.2024 по справі 152/1489/23

Справа № 152/1489/23

Провадження № 22-ц/801/822/2024

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Роздорожна А. Г.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 рокуСправа № 152/1489/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Голоти Л.О., Медвецького С.К.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2024 року у цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з цим позовом та вказав, що 1 вересня 2021 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «ОТП Лізинг» було укладено договір страхування наземного транспорту №1774/21-Т/ОЛ5/5334, згідно з яким ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 13 вересня 2021 року в с. Джурин Шаргородського району по вул. Смавзюка, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю колісного трактора державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Ford» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .. Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм колісного трактора «МТЗ-80» ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Шаргородського районного суду Вінницької області у справі 152/1122/21. Внаслідок даної ДТП автомобілю «Ford» були спричинені значні механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток. Відповідно рахунку №АВ-0003297 від 20 вересня 2021 року, наданого ТОВ «АВТОВІНН» вартість відновлювального ремонту складає 65000 грн. У зв'язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало на користь страховика 65000 грн. Представник позивача вказує, що оскільки цивільно-правова відповідальність водія колісного трактору «МТЗ-80», державний номерний знак НОМЕР_3 на момент ДТП не була застрахована, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до відповідача. З метою досудового врегулювання спору, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на адресу відповідача направило претензію з вимогою сплатити кошти за виплачене страховане відшкодування, проте, станом на дату подачі позовної заяви, відповідач не задовольнив вимоги претензії та жодних виплат на користь позивача не здійснив. Представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача суму майнової шкоди в розмірі 65000 грн та судові витрати.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію генерального договору, копію розрахунку страхового відшкодування, копію страхового акта, копію платіжного доручення, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копію акта огляду транспортного засобу, копію претензії, копію постанови Шаргородського районного суду Вінницької області, копію заяви про настання події, копію рахунку на оплату.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2024 року в задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача в обґрунтування апеляційної скарни зазначає, що він не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при реєстрації у Шаргородському районному суді Вінницької області даного позову було виявлено відсутність акту виконаних робіт, про що канцелярією суду складено акт від 24 жовтня 2023 року №17/23 та направлено його копію на електронну адресу позивача. Вказує, що скаржником не було отримано акту від 24 жовтня 2023 року №17/23.

Крім того, представник позивача звертає увагу на те, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Також до суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій скаржник підтримує доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не повністю.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку від 1 жовтня 2019 року, укладеного між ПрАТ «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (Страховик) і ТОВ «ОТП Лізинг» (Страхувальник), Страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку на умовах цього Договору виплату страхового відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачу або Третій особі, а Страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію у визначені терміни та виконувати інші умови Договору. Сторони погодили умови страхування для транспортного засобу Ford Transit 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 (а.с.5-17).

Згідно з копією розрахунку страхового відшкодування від 4 жовтня 2021 року на автомобіль Ford Transit 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , страхове відшкодування складає 65000 грн (а.с.18).

Відповідно до копії страхового акта №006.02116621-1 від 4 жовтня 2021 року, сума страхового відшкодування по страховому випадку, який настав 13 вересня 2021 року становить 65000 грн (а.с.19).

Згідно з копією платіжного доручення №57361831 від 5 жовтня 2021 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило перерахунок страхової виплати ТОВ «ОТП Лізинг» у сумі 65000 грн, відповідно до акта №006.02116621-1 від 4 жовтня 2021 року (а.с.20).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником Ford Transit 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 є ТОВ «ОТП Лізинг» (а.с.21).

Згідно з копією акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість), 14 вересня 2021 року транспортний засіб Ford Transit 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 був оглянутий представником позивача та здійснено опис пошкоджень цього транспортного засобу (а.с.22).

Відповідно до копії відповіді від НПУ, 13 вересня 2021 року сталась ДТП за участі колісного трактора МТЗ - 80 та транспортного засобу Ford Transit 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 . ОСОБА_1 порушив пункт 14.2.а. Правил дорожнього руху (а.с.23-24).

Згідно з копією претензії від 26 жовтня 2021 року, позивач просив відповідача перерахувати на користь позивача понесені збитки у розмірі 65000 грн (а.с.25).

Відповідно до копії постанови судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2021 року, відповідача ОСОБА_1 було визнано винуватим та притягнено до адміністративної відповідальності за те, що він 13 вересня 2021 року об 11 годині 30 хвилин на автодорозі Р-36 в напрямку с. Джурин Жмеринського району Вінницької області, керуючи транспортним засобом «МТЗ-80» з державним номерним знаком НОМЕР_3 , перед початком обгону не переконався в тому, що транспортному засобу, який рухався за ним, не буде створена перешкода, допустив зіткнення з транспортним засобом «FORD» Транзит з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який рухався позаду в попутному напрямку, в результаті чого вказаний транспортний засіб механічно пошкоджений, чим порушив вимоги п.14.2 (а) ПДР України. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП (а.с.26-30).

Згідно з копією заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, 14 вересня 2021 року представник ТОВ «ОТП Лізинг» звернувся до позивача з вимогою виплатити йому страхове відшкодування за шкоду, заподіяну транспортному засобу Ford Transit 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 (а.с.31-32).

Відповідно до копії рахунку на оплату № АВ-0003297 від 20 вересня 2021 року, сума ремонту транспортного засобу Ford Transit 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 становить 65000 грн (а.с.33).

Згідно з копією відповіді на претензію від 8 листопада 2021 року, відповідач повідомив позивача про можливість врегулювання спору у досудовому порядку, а також просив надати Звіт про оцінку вартості матеріального збитку (а.с.52).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відсутність в матеріалах справи акту виконаних робіт поставило відповідача в позицію, за якої він не має можливості перевірити, поставити під сумнів чи погодитися з проведеними ремонтними роботами.

Рахунок на оплату № АВ-0003297 від 20 вересня 2021 року це документ, який підтверджує, що ТОВ «АВТОВІНН» оцінило ремонтні роботи транспортного засобу Ford Transit 2019 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 на суму 65000 грн.

Суд вказав, що документа, який би підтвердив, що по цьому рахунку ТОВ «ОТП Лізинг» сплатив 65000 грн матеріали справи не містять.

Прийнявши до уваги рахунок на оплату № АВ-0003297 від 20 вересня 2021 року, позивач розрахував страхове відшкодування, яке згідно з платіжним дорученням від 05 жовтня 2021 року виплатив ТОВ «ОТП Лізинг».

Таким чином, суд вказав, що в матеріалах цивільної справи відсутні два важливі документи: акт виконаних робіт та документ про оплату цих робіт. Ці документи є доказами, що підтверджують заподіяну шкоду.

При цьому, позивач не обґрунтував неможливість надання суду цих документів і, з огляду на викладену у відповіді на відзив позицію, представник позивача вважає, що факт виплати страхового відшкодування страхувальнику є достатнім доказом для підставності регресної вимоги до заподіювача шкоди.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки позовні вимоги доведені не були.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтею ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого, а тому в порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику.

За загальним правилом, майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка, на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов'язанні може бути замінений його страховиком внаслідок виконання ним обов'язку завдавача шкоди з відшкодування останньої.

Тобто, після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 у п. 27 постанови "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Судом встановлено, що згідно з копією платіжного доручення № 57361831 від 05 жовтня 2021 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило перерахунок страхової виплати ТОВ «ОТП Лізинг» у сумі 65000 грн, відповідно до акту № 006.02116621-1 від 04 жовтня 2021 року.

Позивач, як страховик що виплатив страхове відшкодування має право на пред'явлення регресного позову до водія забезпеченого транспортного засобу - ОСОБА_1 , який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог з наступних підстав.

Так, представник позивача у своїй позовній заяві посилався на акт виконаних робіт та вказав його як додаток до позовної заяви.

Натомість, при реєстрації у Шаргородському районному суді Вінницької області даного позову було виявлено відсутність вказаного додатка, про що канцелярією суду складено акт від 24 жовтня 2023 року №17/23 та направлено його копію на електронну адресу позивача, що підтверджується витягом із електронної пошти суду (а.с.95).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вказав на відсутність в матеріалах цивільної справи доказів, що підтверджують заподіяну шкоду, а саме акту виконаних робіт та документу про оплату цих робіт.

Однак, апеляційний суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості про отримання ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" копії акту від 24 жовтня 2023 року №17/23, що у свою чергу викликає обґрунтований сумнів в обізнаності позивача про існування такого акту.

Наведеного суд першої інстанції не врахував.

При цьому, разом із апеляційною скаргою ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" було подано рахунок-акт виконаних робіт № АВ-0003297 від 28 грудня 2021 року, який підтверджує заподіяну шкоду та вартість відновлювального ремонту.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Апеляційний суд вважає за можливе долучити рахунок-акт виконаних робіт № АВ-0003297 від 28 грудня 2021 року до матеріалів справи, оскільки він має значення для правильного вирішення справи.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Статтею 1192 ЦК України дійсно визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Розмір завданої шкоди в сумі 65 000 грн на відновлення автомобіля марки марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується наступними документами: копією акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 14 вересня 2021 року, рахунком на оплату № АВ-0003297 від 20 вересня 2021 року, копією платіжного доручення № 57361831 від 05 жовтня 2021 року, актом виконаних робіт № АВ-0003297 від 28 грудня 2021 року, складеного ТОВ «АВТОВНН» щодо відновлювального ремонту ТЗ, які вказують на реальну вартість виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, що підлягає відшкодуванню.

Відповідачем в суді розмір матеріального збитку та вартість відновлювальних робіт заперечувались.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченого ст. ст. 102, 103, 106 ЦПК України, на подання клопотання щодо призначення судової експертизи чи надання суду висновку експерта за замовленням учасника справи, або інших доказів для заперечення вказаних вище обставин, а тому в силу вимог ст. ст. 76, 81 ЦПК України, вони не доведені відповідачем шляхом надання належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б підтвердили його доводи про недійсну вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 65 000 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем ПАТ «СК «Арсенал Страхування» правомірно заявлено вимогу до відповідача ОСОБА_1 з приводу відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 65 000 грн, яка підлягає стягненню з відповідача, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, право вимоги до якої є абсолютним, що відповідає правовій позиції, наданій Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016 року справа № 2808цс15.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування наведених позивачем обставин, зокрема щодо розміру збитків, завданих потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю відповідача.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладене, апеляційну скаргу належить задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" задовольнити.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2024 року скасувати і ухвалити нове.

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) суму страхового відшкодування в порядку регресу в загальному розмірі 65 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2684 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4542 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

С.К. Медвецький

Попередній документ
119166706
Наступний документ
119166708
Інформація про рішення:
№ рішення: 119166707
№ справи: 152/1489/23
Дата рішення: 20.05.2024
Дата публікації: 23.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (20.05.2024)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 24.10.2023
Предмет позову: про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу
Розклад засідань:
21.12.2023 15:00 Шаргородський районний суд Вінницької області
19.01.2024 10:00 Шаргородський районний суд Вінницької області
13.02.2024 09:00 Шаргородський районний суд Вінницької області