ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.05.2024Справа № 910/2231/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» (вул. Ахматової Анни, буд.3, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 30183224)
до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «УКРЗОВНІШІНФОРМ» (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 30675830)
про стягнення 49 954,84 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Позняки-Автосервіс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «УКРЗОВНІШІНФОРМ» (далі - відповідач) про стягнення 49 954,84 грн., у тому числі: 41 720,00 грн. - заборгованість, 6 590,47 грн. - інфляційні втрати, 1 644,37 грн. - 3% річних та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив послуги з утримання та обслуговування машиномісць № 37 та № 38, секції «Б» підземної автостоянки за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2231/24. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
На виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали про відкриття провадження у справі №910/2231/24 від 29.02.2024 року була направлена судом відповідачу на електронну адресу, зазначену в позовній заяві.
Отже, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2024 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
На підставі Акту №326 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 15.10.2003 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС» (далі - Позивач) прийняло в експлуатацію закінчений будівництвом та підготовлені до експлуатації підземні гаражі до житлових будинків №13 та №13-А на вулиці Старонаводницька, 2-20 у Печерському районі м. Києва (перша черга).
Як свідчать матеріали справи, 01 серпня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС» та фізичною особою-підприємцем Сакун Віктором Миколайовичем укладено договір про надання послуг з прибирання №01-08-16/Ст13, предметом якого є виконання комплексу робіт по прибиранню території підземної автостоянки, загальною площею 7 243,00 кв.м. по вул. Старонаводницька, 13 в Печерському районі м. Києва.
Метою договору №01-08-16/Ст13 згідно п. 1.2 є забезпечення кваліфікованого, якісного прибирання для створення замовникові належних умов використання автостоянки.
Окрім того, обгрунтовуючи позовні вимоги про надання послуг, позивач до позовної заяви долучив договір №03589/5-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 19.12.2003, укладений позивачем та ВАТ «АК «Київводоканал», договір про постачання електричної енергії споживачу від 07.12.2018, укладений позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські Енергетичні Послуги», договір №09/04-К/НСт13-1 спостереження за сигналізацією термінового виклику групи мобільного реагування від 01.04.2016, укладений позивачем та Приватним підприємством «Охорона 0038», договір №74/16-ПВ на виконання робіт/надання послуг у сфері поводження з небезпечними відходами від 12.09.2016, укладений позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігмас Еколоджі», договір № 2020/100/СП про надання послуг спостереження за спрацюванням засобів пожежної сигналізації від 01.05.2020, укладений позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікінг Строй», договір №2020/93/ТО на технічне обслуговування систем протипожежного захисту від 01.05.2020, укладений позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікінг Строй», договір №18/03/21/ПАС на надання послуг з технічного обслуговування установок автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та централізованого пожежного спостереження від 18.03.2021, укладений позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертний Технічний Центр Цивільного Захисту та Техногенної Безпеки».
За твердженням позовної заяви, під час розгляду справи Печерським районним судом у м. Києві № 757/67650/21-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позивач довідався про те, що ТОВ Фірма «УКРЗОВНІШІНФОРМ» є власником автостоянки №37 та № 38, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, будинок № 13.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 03 березня 2016 року ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА «УКРЗОВНІШІНФОРМ» укладено договори купівлі-продажу автостоянки №37 та № 38.
Таким чином, відповідач є власником автостоянки № 37 загальною площею 16,0 кв.м. та автостоянки №38 загальною площею 15,6 кв.м. секції «Б», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, будинок № 13, що підтверджується наявними у справі договорами купівлі-продажу автостоянки №37 та № 38 від 03.03.2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бородіною О.В. та зареєстрованих в реєстрі за №697 та №693.
Звертаючись з даним позовом, позивач зазначив, що надавав відповідачу послуги з утримання та обслуговування машиномісць № 37 та № 38, секції «Б» підземної автостоянки за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, однак ТОВ ФІРМА «УКРЗОВНІШІНФОРМ» не оплатило вартість послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Виходячи з долучених до матеріалів справи доказів, вбачається, що 09.12.2022 ТОВ «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС» звернулося до відповідача з пропозицією про укладення договору №01-12-22-37,38Б/Ст13 про надання послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Істотними вважаються умови договору: 1) визнані такими за законом; 2) необхідні для договорів даного виду, тобто прямо не названі у законі як істотні, але є необхідними для договорів певного виду; 3) ті, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Отже, всі умови договору - істотні, звичайні і випадкові - з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.
В цьому полягає сенс цивільно-правового договору, як правової форми узгодження волі сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відтак, лише після узгодження всіх умов договору, які притаманні для певного виду договору, сторони можуть їх виконати.
У позовній заяві позивач зазначив, що між сторонами відсутній письмовий договір про надання послуг з утримання та обслуговування машиномісць № 37 та № 38, секції «Б» підземної автостоянки за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13.
Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За відсутності між позивачем та відповідачем договірних відносин, як зазначив позивач, він надавав відповідачу послуг з утримання та обслуговування машиномісць № 37 та № 38, секції «Б» підземної автостоянки за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, вважаючи, що у Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «УКРЗОВНІШІНФОРМ» виникло зобов'язання з оплати вартості наданих позивачем послуг.
За змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;
Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини із надання послуг з утримання та обслуговування машиномісць № 37 та № 38, секції «Б» підземної автостоянки за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13.
Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною 1-2 статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Відповідно до положень статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, відсутність письмово оформленої двосторонньої угоди про надання послуг не позбавляє споживача обов'язку з оплати фактично спожитих послуг, оскільки у пункті 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Позивач у позовній заяві, обґрунтовуючи розмір заборгованості з надання послуг посилається на те, що для обслуговування автостоянки (паркінгу) та утримання її в належному стані, позивачем укладені договори з прибирання території, водопостачання та постачання електричної енергії, надання послуг автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та централізованого пожежного спостереження тощо. Крім того, ТОВ «ПОЗНЯКИ-АВТОСЕРВІС» здійснюється пропускний і внутрішній режим, постійна охорона підземного паркінгу. Витрати по утриманню та експлуатації стоянки розраховуються виходячи із фактичних витрат на утримання за попередній період з урахуванням планового прибутку та податків, шляхом ділення на загальну кількість машино (парко) місць, що становить 264 машиномісць. З 2017 діяв тариф за обслуговування одного машиномісця у розмірі 380,00 грн щомісячно. З 01.09.2021 тариф за обслуговування одного машиномісця становив 580,00 грн. З 01.12.2022 тариф склав 750,00 грн. за обслуговування одного машиномісця щомісячно, посилаючись на розрахунки витрат по утриманню та експлуатації стоянки.
Водночас, факт здійснення господарської операції з надання послуг має підтверджуватися, зокрема, первинними бухгалтерськими документами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У відповідності зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Згідно статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ним послуг з утримання та обслуговування машиномісць № 37 та № 38, секції «Б» підземної автостоянки за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13. Зокрема, матеріали справи не містять актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), які б підтверджували надання позивачем послуг саме відповідачеві або за вищевказаною адресою.
Договори позивача іншими юридичними особами, які додані до позову, зокрема з фізичною особою-підприємцем Сакун Віктором Миколайовичем, з ВАТ «АК «Київводоканал», з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські Енергетичні Послуги», з Приватним підприємством «Охорона 0038», з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сігмас Еколоджі», з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікінг Строй», з Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертний Технічний Центр Цивільного Захисту та Техногенної Безпеки» не можуть слугувати належними доказами надання послуг з утримання та обслуговування машиномісць № 37 та № 38, секції «Б» підземної автостоянки за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13 відповідачу, за відсутності їх факту надання, виду, обсягу та вартості.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки вказаною нормою не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.
Однак, позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту виставлення (направлення) ним на адресу відповідача рахунків для оплати послуг, зокрема у період з 01.09.2020 по 01.02.2024, з метою проведення відповідних оплат за відсутності укладеного між сторонами договору.
Відповідно до частини 2 статті 1087 ЦК України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
Для проведення розрахунків між юридичними особами необхідним є розрахунковий документ, тобто доручення/вимога особи з зазначенням суми сплати та реквізитів рахунку, на який необхідно перерахувати грошові кошти.
Проте, з огляду на відсутність укладеного між сторонами договору, в якому зазначалися б відповідні дані, а також не направлення відповідачеві рахунків на оплату, останній позбавлений можливості самостійно визначити платіжні реквізити позивача для перерахування коштів.
Частинами 1 та 2 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання ним послуг з утримання та обслуговування машиномісць № 37 та № 38 за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, та не надано доказів на підтвердження факту виставлення рахунків відповідачу для оплати послуг, з метою проведення відповідних оплат за відсутності укладеного між сторонами договору.
З огляду на вищевикладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості, тому позов не підлягає задоволенню за недоведеністю позовних вимог.
Оскільки вимоги про стягнення 6590,47 грн. - інфляційних втрат та 1644,37 грн. 3% річних є похідними від основного зобов'язання, суд відмовляє у задоволенні зазначених вимог у зв'язку з їх необгрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2024.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА