Справа № 909/466/24
21.05.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В., розглянувши матеріали заяви б/н від 17.05.2024 (вх. № 4590/24 від 17.05.2024) про видачу судового наказу за договором купівлі-продажу необробленої деревини № 07-4/614 від 24.07.2019 на суму 150000 грн 00 к. та 302 грн 80 к. судового збору, у справі
за заявою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Надвірнянське лісове господарство"
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Брілліантс",
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Надвірнянське лісове господарство" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брілліантс" 150000 грн 00 к. заборгованості за договором купівлі-продажу необробленої деревини № 07-4/614 від 24.07.2019 та 302 грн 80 к. - судового збору.
За змістом статей 147 і 148 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Як визначено в ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Статтями 253, 254 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Враховуючи наведене, за загальним правилом строк позовної давності за грошовими вимогами встановлений у три роки, який починається з наступної дати після останнього дня виконання зобов'язання.
Зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що заявник просить суд стягнути з боржника заборгованість, яка виникла за період починаючи з 27.08.2019 по 17.09.2019, тобто з моменту виникнення права вимоги даної заборгованості пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу. Водночас відповідно до приписів ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Проте вирішення таких питань не можливо в межах наказного провадження.
Водночас в ЦК України передбачені положення про зупинення, переривання перебігу позовної давності та можливості її застосування тільки за заявою відповідача, однак, дослідження цих питань виходить за межі інституту наказного провадження.
Враховуючи наведене, у задоволенні заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Надвірнянське лісове господарство" про видачу судового наказу слід відмовити.
Як визначено в ч. 2 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 147, 148, 152, 234, 235 ГПК України, суд
У задоволенні заяви б/н від 17.05.2024 (вх. № 4590/24 від 17.05.2024) Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Надвірнянське лісове господарство" про видачу судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Брілліантс" 150000 грн 00 к. заборгованості за договором купівлі-продажу необробленої деревини № 07-4/614 від 24.07.2019 та 302 грн 80 к. - судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядок.
Ухвала підписана 21.05.2024.
Суддя Т. В. Стефанів