ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15.05.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/273/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги", вул.Юрія Іллєнка, буд. 31, м. Київ, 04050
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс", вул. 16 липня, буд. 11, селшище Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442
про стягнення заборгованості у розмірі 1033544,42 грн, а саме: 1026255,30 грн основного боргу, 4889,76 грн 3% річних, 2399,36 грн інфляційних втрат,
за участі:
від позивача: Марковська Віолетта Валеріївна (в режимі вкз)
від відповідача: не з'явилися
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" про стягнення заборгованості у розмірі 1033544,42 грн, а саме: 1026255,30 грн основного боргу, 4889,76 грн 3% річних, 2399,36 грн інфляційних втрат.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
28.03.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
В судовому засіданні 23.04.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 15.05.2024 розгляд справи по суті завершено, судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Позов мотивовано тим, що в порушення договірних зобов'язань відповідачем не здійснено оплату позивачу за спожиту електричну енергію за період з 01.11.2023 - 21.12.2023 (розрахункові періоди "листопад 2023 року" - "грудень 2023 року", з урахуванням донарахування у січні 2024 року за "грудень 2023 року"), в зв'язку з чим у відповідача утворився борг в сумі 1026255,30 грн. Також, за невиконання зобов'язання, позивачем нараховано відповідачу 4889,76 грн 3% річних, 2399,36 грн інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач яку представника в судові засідання не забезпечив, відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (як постачальником) та Приватним акціонерним товариством "Серін-Ліс" (як споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 24.08.2023 №20221258ПВ, додатком 2 до якого є Комерційна пропозиція "Вільна (строкова)".
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.
Пункт 5.5 договору визначає, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 5.1 Комерційної пропозиції розрахунок за фактичним обсягом споживання здійснюється не пізніше, ніж на 25 календарний день місяця наступного за розрахунковим, після здійснення нарахування постачальником.
За умовами п. 6.3 Комерційної пропозиції рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (після отримання звіту споживача про покази засобу обліку постачальником або після отримання постачальником від Оператора системи розподілу даних про обсяги споживання споживача). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п. 5.1 Комерційної пропозиції.
Позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи - ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ та глави 9.14 Розділу IХ, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311.
Як вбачається з матеріалів справи, дію укладеного між сторонами договору припинено з 22.12.2023, про що відповідача повідомлено листом від 27.11.2023 №25/4/7/10/37500.
На підставі отриманих даних від ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" про спожиті відповідачем обсяги електроенергії сформовано та видано рахунки за розрахункові періоди "листопад 2023 року" - "грудень 2023 року": від 01.12.2023 №20221258/11/1 на суму 599839,62 грн; від 01.01.2024 № 20221258/12/1 на суму 424 423,63 грн.
Крім того, на підставі даних, отриманих від оператора системи розподілу, про коригування обсягів спожитої відповідачем електричної енергії, в т.ч. погодинних графіків споживання, позивачем здійснено донарахування за розрахунковий період "грудень 2023 року" на суму 1992,05 грн рахунком від 17.01.2024 № 20221258/1/1/кор.
Вказані вище рахунки, надіслано на адресу електронної пошти відповідача, що зазначена в реквізитах договору.
Таким чином, за період 01.11.2023 - 21.12.2023 (розрахункові періоди "листопад 2023 року" - "грудень 2023 року") відповідачу нараховано (з урахуванням донарахування у січні 2024 року за "грудень 2023 року") 1026255,30 грн.
Однак, в порушення договірних зобов'язань відповідач не оплатив вартість спожитого обсягу електричної енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 1026255,30 грн.
Листом від 31.01.2024 № 240131/2 відповідач гарантував оплату боргу у повному обсязі до 01.03.2024, однак так і не сплатив його.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.
За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".
Сторони у цій справі належать до учасників ринку електричної енергії (пункт 96 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За змістом ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як визначено в частинах 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання (ст. 173 ГК України).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникли між сторонами на підставі господарського договору, є господарсько-договірними.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено в ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем договірних зобов'язань по оплаті за спожиту електричну енергію на загальну суму 1026255,30 грн.
Відповідач доказів оплати боргу за спожитий природний газ суду не надав.
Отже, позовні вимоги про стягнення 1026255,30 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог пункту 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Враховуючи те, що відповідачем не виконані умови договору щодо оплати вартості спожитої електричної енергії, він зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що такий розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, відтак 4889,76 грн 3% річних та 2399,36 грн інфляційних втрат, підлягають стягненню.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
За встановлених судом обставин справи, позов слід задовольнити в повному обсязі.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" про стягнення 1033544,42 грн - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс", вул. 16 липня, буд. 11, селище Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442 (ідентифікаційний код 36480308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги", вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, м. Київ, 04050 (ідентифікаційний код 41916045) 1026255 (один мільйон двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн 30 коп. основного боргу (на рахунок: IBAN UA553226690000026035301584873), 4889 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн 76 коп. 3% річних, 2399 (дві тисячі триста дев'яносто дев'ять) грн 36 коп. інфляційних втрат, 12402 (дванадцять тисяч чотириста дві) грн 53 коп. судового збору (на рахунок: IBAN UA803226690000026001302584873).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.05.2024
Суддя Неверовська Л. М.