вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
21.05.2024 м. ДніпроСправа № 904/1078/24
За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Чернова Вячеслава Тимофійовича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 93 287,06грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Чернова Вячеслава Тимофійовича заборгованість у розмірі 93 287,06грн, з яких: заборгованість за послуги постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 23.03.2023 у розмірі 74 994,24грн; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 04.05.2023 у розмірі 713,06грн; пеня у розмірі 91,33грн; 3 % річних у розмірі 3 622,67грн; втрати від інфляції у розмірі 13 865,76грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 справу №904/1078/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження.
02 квітня 2024 року від Фізичної особи-підприємця Чернова Вячеслава Тимофійовича за допомогою засобів електронної пошти до господарського суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, шляхом надсилання на електронну адресу сканованої копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Ухвалою суду від 08.04.2024 повернуто Фізичній особі-підприємцю Чернову Вячеславу Тимофійовичу заяву про ознайомлення (вх. №16234/24 від 02.04.2024) без розгляду.
17 квітня 2024 року від Фізичної особи-підприємця Чернова Вячеслава Тимофійовича засобами поштового зв'язку до господарського суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, шляхом надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Ухвалою суду від 14.05.2024 позовну заяву залишено без руху, Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" запропоновано протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: направити позовну заяву з додатками на адресу відповідача, надати до суду належні докази направлення (фіскальний чек та опис вкладення).
16 травня 2024 року від позивача до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та долучено відповідні докази.
За приписами частини 12 статті 176 Господарського процесуального кодексу визначено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства, якими, зокрема, є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Одночасно, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Суд з метою належного виконання свого процесуального обов'язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є також розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов'язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи по суті в межах розумного строку.
Керуючись статтями 2, 13, 114, 176, 232 - 235, 248, 250 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Продовжити розгляд справи №904/1078/24 в межах розумного строку.
Справа розглядатиметься у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвала набирає законної сили - 21.05.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.М. Євстигнеєва