вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.05.2024м. ДніпроСправа № 904/315/23
За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 13 324 695,73грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.
Представники:
Від позивача: Кузьміна І.С., адвокат, довіреність № 01Др-319-1223 від 26.12.2023
Від відповідача: Кочура С.В., адвокат, довіреність № 69/016-юр від 29.01.2024
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроазот" заборгованості у розмірі 13 324 695,73грн, з яких: основний борг у розмірі 12 879 216,00грн; подвійна облікова ставка у розмірі 335 212,47грн; 3 % річних у розмірі 20 112,75грн; інфляційні втрати у розмірі 90 154,51грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору розподілу природного газу №094205L5H8ФЗ016 від 04 січня 2016 року в частині повної та своєчасної оплати.
Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що оплата вартості послуги позивача з розподілу природного газу здійснюється відповідачем за тарифом, встановленим Регулятором для позивача, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. У період з 2020-2022 рік діяли такі Постанови НКРЕКП, якими були встановлені тарифи на оплату вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу:
відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" з 01.07.2020 для позивача встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,14 грн за 1 м3 на місяць (без ПДВ);
відповідно до постанови НКРЕКП від 30.12.2020 № 2768 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" для позивача на 2021 рік установлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,17 грн за 1 м3 на місяць (без ПДВ);
відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" з 01.07.2020 для позивача на 2022 рік установлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без ПДВ).
В порушення ч. 6 ст. 4 Закону України "Про НКРЕКП" тариф є дискримінаційним, оскільки за надання послуг розподілу природного газу по газопроводу протяжністю в 15 км позивач має платити більше ніж за послуги з транспортування природного газу, вартість послуг розподілу природного газу для позивача перевищує планові витрати, що вкрай негативно вплине на здійснення позивачем власної господарської діяльності. Таким чином, виходячи з приписів п. 6.2. Договору, з 20.10.2020 АТ "Дніпроазот" до моменту встановлення для АТ "Дніпропетровськгаз" нового правомірно визначеного тарифу на послуги з розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має здійснювати оплату послуг з розподілу природного газу за тарифом, встановленим згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, та у строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг, тобто за фактичний розподіл газу у розрахунковому періоді, і з урахуванням раніше перерахованих (переплачених внаслідок скасування постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018) у 2020-2022 роках коштів.
Також відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій - пені до 1 грн. Клопотання мотивовано тим, що внаслідок дії обставин непереборної сили, про які відповідач повідомляв позивача, відповідач не зміг виконати платежі за договором, а тому має право на звільнення від відповідальності у вигляді пені та просить про її зменшення.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачем не наведено вагомих аргументів про те, що військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану безпосередньо унеможливлюють виконання грошового обов'язку з оплати за розподіл природного газу. Не дивлячись на беззаперечний факт військової агресії у відношенні України та безсумнівний вплив запровадженого воєнного стану на нормальне функціонування економіки України, вважає зупинення платежів за договором розподілу природного газу неприпустимим. Більше того, відповідно до п.10.3. Типового договору сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства.
Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив мотивовані тим, що наявні форс-мажорні обставини, засвідчені належним чином Торгово-промисловою палатою України, виключають відповідальність відповідача щодо невиконання ним своїх обов'язків за спірним договором. З огляду на викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені судом.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2023 справу №904/315/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського Дніпропетровської області від 18.01.2023 позовну заяву залишено без руху.
19 січня 2023 року від позивача на виконання ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази. Надходження судового збору у сумі 199 870,45грн підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Ухвалою Господарського Дніпропетровської області від 24.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.02.2023.
13 лютого 2023 року до господарського суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №904/315/23 до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/7137/22.
14 лютого 2023 року до господарського суду надійшло клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій - пені до 1 грн.
20 лютого 2023 року до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
16 березня 2023 року до господарського суду надійшли заперечення позивача на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення по справі №640/7137/22.
17 березня 2023 року до господарського суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського Дніпропетровської області від 21.03.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про зупинення провадження у справі №904/315/23 до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/7137/22 (вх.№7280/23 від 13.02.2023).
Ухвалою суду від 21.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження по справі № 904/315/23 на тридцять днів; оголошено перерву до 05.04.2023.
З 05.04.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.05.2023.
Ухвалою суду від 11.04.2023 зупинено провадження у справі №904/315/23 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення 13 324 695,73грн до повернення справи №904/315/23 до Господарського суду Дніпропетровської області.
30 серпня 2023 року матеріали справи №904/315/23 повернулись до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2023 у справі № 904/315/23 повернуто заявникові.
Ухвалою суду від 04.09.2023 поновлено провадження у справі №904/315/23 та призначено підготовче засідання на 21.09.2023.
Ухвалою суду від 21.09.2023 закрито підготовче провадження у справі №904/315/23 та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 28.09.2023.
З 28.09.2023 відкладено розгляд справи у судове засідання на 30.10.2023.
Ухвалою суду від 09.10.2023 зупинено провадження у справі №904/315/23 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення 13 324 695,73грн до повернення справи №904/315/23 до Господарського суду Дніпропетровської області.
05 січня 2024 року матеріали справи №904/315/23 повернулись до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 10.01.2024 поновлено провадження у справі №904/315/23, призначено розгляд справи у судове засідання на 24.01.2024.
12 січня 2024 року від АТ "Дніпроазот" за допомогою засобів електронної пошти з використанням власного електронного підпису до господарського суду надійшла заява про забезпечення доказів, якою просить витребувати у АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" оригінали всіх документів економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг позивача у 2021 році.
Ухвалою суду від 17.01.2024 постановлено повернути Акціонерному товариству "Дніпроазот" заяву про забезпечення доказів (вх. №1838/24 від 12.01.2024) без розгляду.
З 24.01.2024 оголошено перерву до 19.02.2024.
У січні 2024 року, Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2024 у справі № 904/315/23, заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" про забезпечення доказів у справі направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/315/23.
Ухвалою суду від 30.01.2024 зупинено провадження у справі №904/315/23 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення 13 324 695,73грн до повернення справи №904/315/23 до Господарського суду Дніпропетровської області.
20 березня 2024 року від АТ "Дніпроазот" до господарського суду надійшла заява про забезпечення доказів, якою просить здійснити забезпечення доказів шляхом їх витребування у АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз", а саме витребувати у АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" оригінали всіх документів економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг позивача у 2021 році.
05 квітня 2024 року матеріали справи №904/315/23 повернулись до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2024 у справі №904/315/23 залишено без змін.
Ухвалами суду від 15.04.2024 поновлено провадження у справі №904/315/23, призначено розгляд справи у судове засідання на 07.05.2024; прийнято заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" про забезпечення доказів до розгляду та призначено її розгляд в судове засідання на 07.05.2024.
30 квітня 2024 року від Акціонерного товариства "Дніпроазот" до господарського суду надійшло клопотання, в якому просить повернутись до підготовчого провадження у справі №904/315/23. Повернення на стадію підготовчого судового засідання зумовлено необхідністю призначення у справі №904/315/23 судової економічної експертизи.
Ухвалою суду від 07.05.2024 заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" про забезпечення доказів, клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про призначення у справі судової економічної експертизи - залишені без розгляду; клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про повернення до підготовчого провадження у справі №904/315/23 - залишено без задоволення.
У судовому засіданні 07.05.2024 оголошено перерву до 13.05.2024.
13 травня 2024 року через систему "Електронний суд" до господарського суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не менше ніж на тиждень у зв'язку з мобілізацією представника ОСОБА_1 до лав Збройних Сил України та надання відповідачу часу для залучення іншого представника (адвоката) для участі у справі.
Представник позивача залишає розгляд цього клопотання на розсуд суду.
У судовому засіданні 07.05.2024 оголошено перерву до 13.05.2024.
Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи докази.
У судовому засіданні 13.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Між Акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" (надалі - Оператор ГРМ) та Акціонерним товариством "Дніпроазот" (далі - Споживач) укладено Договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви приєднання від 01.01.2016 №094205L5Н8АР016 (а.с.7 том 1).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" затверджено Типовий договір розподілу природного газу.
Споживачу був присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу (ЕІС код) 562О06А05І.5Н8024, 562О06А05І-5Н8016 (за Споживачем рахується дві точки комерційного обліку природного газу) (Додаток 2 до Типового договору розподілу природного газу, що є невід'ємною частиною цього договору (заяви-приєднання).
У п.1.1. Договору визначено, що Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності.
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у Додатку 1 (для побутових споживачів) або у Додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 Договору).
За цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1. Договору).
Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.1. Договору).
Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1. цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта Споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п.6.2. Договору).
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.4. Договору).
Згідно з п. 6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.
Відповідно до п.6.8. Договору надання Оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.7.4. Договору).
Згідно п.12.1 договору цей договір укладається на невизначений строк.
18.10.2021 АТ "Дніпроазот" направив позивачу уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всім об'єктам з розбивкою по кожному об'єкту на календарний рік 2022; просив скоригувати річну замовлену потужність на календарний рік 2022, яка буде складати сумарно по всім об'єктам 457008000,00куб.м. (лист від 18.10.2021 № 2406/01-6, а.с.97 том 1).
Листом від 13.09.2022 № 1602/01-6 АТ "Дніпроазот" направив Оператору ГРМ заявку на уточнення (зменшення) величини річної замовленої потужності сумарно по всіх об'єктах з розбивкою по кожному об'єкту на календарний рік 2022. За розрахунком відповідача скоригована річна замовлена потужність на 2022 рік буде складати сумарно по всіх об'єктах 102 216 000,00куб.м. (а.с.98 том 1).
Згідно з Постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2745, для клієнтів Акціонерного товариства "Дніпропетровськгаз" затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ).
На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності), що підтверджується:
- актом наданих послуг №ДГП82020415 від 30.11.2022 на суму 12 879 216,00грн (а.с.33 т.1);
- актом приймання-передачі природного газу №ДГП0072422 від 30.11.2022 (а.с.34 том 1).
Зазначені акти разом з рахунком на оплату № 62024729 від 30.11.2022 були направлені відповідачу листом від 05.12.2022 вих.№49008-Сл-18468-1222 (а.с.32-35 том 1).
Листом від 04.10.2022 вих.№49008-Сл-14855-1022 на адресу відповідача було направлено рахунок на оплату №62021187 від 30.09.2022 за листопад на суму 12 879 216.00 грн (а.с.36-37 том 1).
Акти наданих послуг та приймання-передачі природного газу відповідачем не підписані та на адресу позивача не поверталися.
8 грудня 2022 року позивач направив на адресу відповідача вимогу сплатити заборгованість, у тому числі за надані послуги у листопаді 2022 року в сумі 12.879.216,00грн, яка отримана відповідачем 13.12.2022 (а.с.40-43 том 1).
Зазначена вимога залишена без відповіді та задоволення.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 12.879.216,00грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки у розмірі 335 212,47грн, 3 % річних у розмірі 20 112,75грн, інфляційні втрати у розмірі 90 154,51грн.
Вказані обставини і стали причиною спору.
Правовідносини щодо розподілу природного газу, які виникли між сторонами врегульовані Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015 (надалі - Кодекс ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу".
Частинами 1 - 2 статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Відповідно до пунктів 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.
Відповідно до частини 2 статті 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу).
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання заяви приєднання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6.6. Договору передбачено, що остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
У встановлений договором строк відповідач свої зобов'язання з оплати вартості послуги з розподілу природного газу не виконав, доводи наведені позивачем в позовній заяві щодо наявності заборгованості не спростував.
Відповідач, заперечуючи проти стягнення заборгованості зазначає, що оплата вартості послуги позивача з розподілу природного газу здійснюється за тарифом, встановленим Регулятором для позивача, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
У період з 2020-2022 рік діяли такі Постанови НКРЕКП, якими були встановлені тарифи на оплату вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу:
відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" з 01.07.2020 для позивача встановлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,14 грн за 1 м3 на місяць (без ПДВ);
відповідно до постанови НКРЕКП від 30.12.2020 № 2768 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" для позивача на 2021 рік установлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,17 грн за 1 м3 на місяць (без ПДВ);
відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз" для позивача на 2022 рік установлено тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,26 грн за 1 м3 на місяць (без ПДВ).
Пунктом 3 постанови НКРЕКП № 2745 від 22.12.2021 визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 грудня 2020 року № 2768 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз".
Рішення НКРЕКП з питань установлення цін та тарифів, у тому числі на послуги розподілу природного газу, є за своєю юридичною природою нормативно-правовим актом. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.12.2021 по справі №640/1125/20.
Тариф на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпропетровськгаз", який діяв у спірний період (у 2022 році) не переглядався. У зв'язку з прийняттям Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" №2479-ІХ, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів, в т.ч. на послуги з розподілу природного газу.
Таким чином, на момент виникнення заборгованості та подання позовної заяви Постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2745, для клієнтів АТ "Дніпропетровськгаз" затверджено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,26 грн. за 1 куб, м на місяць (без урахування ПДВ).
30.09.2021 АТ "Дніпропетровськгаз" надано Споживачу акт приймання-передачі природного газу №ДГП0051241, яким встановлено, що річна замовлена потужність (далі-РЗП) для АТ "Дніпроазот" на 2022 рік становить 622 052 907,07м.куб/12 місяців = місячна замовлена потужність 51 837 742,26 м3 .
Вказаний акт був підписаний сторонами без зауважень.
Листом від 18.10.2021 вих.№2405/01-6 Споживач скорегував обсяги РЗП до 457008000,00/12= місячна замовлена потужність 38 084 000,00 м3.
Листом від 13.09.2022 вих.№1602/01-6 Споживач скорегував об'єми РЗП до 102 216 000,00/12 = місячна замовлена потужність 8 518 000,00 м3.
Відповідно пункту 1 глави 6 розділу VІ Кодексу ГРМ, АТ "Дніпропетровськгаз" здійснено Споживачу перерахунок місячної вартості послуги розподілу природного газу весь календарний рік.
Таким чином, вартість послуги з розподілу природного газу складає 12879216,00грн (з ПДВ) (8518000,00 куб.м. х1,26грн=10732680,00грн).
У зв'язку з викладеним, господарський суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 12879216,00грн.
Відповідач заявляє, що рахунок для сплати послуги за листопад 2022 року не було пред'явлено, а також про невідповідність стягуваної суми боргу (12879216,00грн) зазначеній в рахунку № 62024729 від 30.11.2022 сумі 10 584,00 грн.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для сплати послуги за листопад 2022 року за відсутності рахунку є безпідставними. В рахунку № 62024729 від 30.11.2022 на суму 10584,00грн (а.с.35 том 1) вказано розрахунковий період - січень 2023 року, у зв'язку з тим, що за умовами Типового договору оплата здійснюється на підставі передоплати. За листопад 2022 року було направлено відповідачу рахунок № 62021187 від 30.09.2022 цінним листом від 04.10.2022, вих. № 49008-Сл-і4855-1022, що підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком та накладною АТ "Укрпошта" № 5193111795879.
Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК України).
За наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18).
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Завданням неустойки полягає у сприянні належному виконанню зобов'язання, стимулюванню боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
При цьому неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
Відповідно до п.8.2 Договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як визначено п. 6.6 Договору, остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводяться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з врахуванням раніше перерахованих коштів.
Пеня нарахована у розмірі 335212,47грн за період з 12.12.2022 по 30.12.2022.
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що позивачем невірно визначено строк оплати та період прострочки виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, за актом наданих послуг №ДГП82020415 від 30.11.2022 на суму 12879216,00грн строк оплати настає 12.12.2022, прострочення виконання зобов'язання - з 13.12.2022.
За підрахунком суду пеня за період з 13.12.2022 по 30.12.2022 (18 днів) складає 317569,71грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач просить зменшити нараховану пеню до 1 (однієї) гривні.
Клопотання відповідача про зменшення пені задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Право суду зменшити розмір штрафних санкцій закріплено в статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України.
Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення неустойки.
При цьому ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у пункт 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі № 467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі № 752/15421/17, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання за положенням частини першої статті 550 Цивільного кодексу України.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та послідовно у низці постанов Верховного Суду.
Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства(в) мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
Суд відзначає, що цивільне законодавство поряд із засадою свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).
Суд наголошує, що зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
В обгрунтування клопотання про зменшення пені Відповідач посилається на наявність та дію форс-мажорних обставин; переведення підприємства у простій, який станом на день розгляду справи не скасовано та складниий фінансово-економічний стан.
Щодо посилання позивача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб'єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз.3 ч.3 ст.14 Закону "Про ТПП в Україні").
Згідно з ч.1 ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні" ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Водночас сертифікат ТПП не є єдиним або обов'язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зважаючи на такі висновки, сформовані Верховним Судом, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб'єкта господарювання у конкретному зобов'язанні. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Згідно п.10.3. Типового договору сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку (п. 10.4. Типового договору).
Настання форс-мажорних обставин (непереборної сили), в кожному окремому випадку, засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, шляхом видачі сертифікату про такі обставини (ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"). Однак, до клопотання про зменшення пені відповідний сертифікат відповідачем до матеріалів справи не надано.
За таких обставин, суд відхиляє посилання позивача на форс-мажорні обставини через настання яких сторони не мають можливості виконати умови договору.
Також відповідач зазначає про скрутний фінансово - економічний стан. Станом на 30.09.2022 збиток від діяльності Позивача за 9 місяців 2022 року вже складав 269 058 тис.грн.
Разом з цим, АТ "Дніпроазот" починаючи з 25.02.2022 несе вкрай істотні фінансові витрати (без отримання достатніх доходів та реальних коштів) зі збереження персоналу та обладнання, а також для сплати податків і зборів до державного і місцевого бюджетів. Так, наприклад, за 2022 рік здійснено: виплати заробітної плати в сумі 431 100 602,05 грн., на перерахування ЄСВ в сумі 102 826 565,90 грн., на відшкодування пільгових пенсій в сумі 44 464 496,98 грн. Суми витрат, направлених на підтримання та збереження промислового обладнання та інших об'єктів також складає у мільйонах гривень.
Крім того, незважаючи на скрутне фінансове становище, АТ "Дніпроазот" постійно надає благодійну допомогу ВСУ, ТрО, здійснює компенсаційні та інші виплати, пов'язані з виконанням державних і соціальних обов'язків та здійсненням опору військовій агресії російської федерації і захисту Батьківщини. Зокрема, загальна сума здійснених таких відшкодувань, внесків, допомог за 2022 сягає більше 29 млн. грн.
При цьому, загальна непогашена дебіторська заборгованість контрагентів перед Відповідачем станом на 11.01.2023 складає 2 435 832 676,55 грн.
Надаючи оцінку заявленому до стягнення розміру пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданої послуги, суд приймає до уваги принцип свободи договору. За підрахунком суду пеня нараховується за 18 днів на суму боргу 12 879 216,00грн та складає 317569,71грн, що складає 2,47 % від суми основного боргу та узгоджується зі справедливістю, добросовісністю та розумністю, які відповідно до статей 3, 509 Цивільного кодексу України є не тільки одними із засад цивільного законодавства, а й підґрунтям для формування й виконання зобов'язань для учасників правовідносин.
Порушення строків оплати мало місце і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату у визначений договором строк. Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі, і відповідач міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх. З огляду на невеликий розмір нарахованих пені, відсотків річних та втрат від інфляції, суд вважає, що така відповідальність є справедливою для боржника, відтак, підстави для їх зменшення відсутні.
За викладеного, клопотання відповідача про зменшення пені задоволенню не підлягає.
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Перевіркою правильності нарахування 3% річних судом встановлено допущення позивачем аналогічних помилок, що і при нарахуванні пені (не враховано вихідні дні).
Таким чином, вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 19054,18 грн.
Розрахунок втрат від інфляції є правильним, тому вимога про стягнення інфляційного збільшення підлягає задоволенню у повному обсязі - 90 154,51грн.
За викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 13305994,4грн, з яких: 12879216,00грн - основний борг, 317569,71грн - пеня, 19054,18 грн - 3% річних, 90 154,51грн - інфляційні втрати.
Згідно платіжної інструкції від 18.01.2023 № 8306 позивачем сплачено судовий збір у сумі 199870,45грн (а.с.61 том 1). Зарахування судового збору підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.62 том 1).
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог, стягненню з відповідача підлягає судовий збір в сумі 199589,92грн (13305994,4грнх1,5%).
Керуючись статями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Акціонерного товариства "Дніпроазот" про стягнення 13 324 695,73грн задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51909; ідентифікаційний код 05761620) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (вулиця Шевченка, будинок 2, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 03340920) основний борг у розмірі 12879216,00грн., пеню у розмірі 317569,71грн, 3% річних у розмірі 19054,18 грн, інфляційні втрати у розмірі 90 154,51грн та судовий збір у розмірі 199589,92грн, видати наказ.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.05.2024
Суддя Н.М. Євстигнеєва