21.05.2024 року м.Дніпро Справа № 904/3868/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Іванова О.Г.
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Дніпропетровського окружного адміністративного суду на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2024 (повне рішення підписана 07.03.2024, суддя Ярошенко В.І.) у справі №904/3868/23
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро
до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, м. Дніпро
за участю:
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж" Центральна енергетична компанія", м. Дніпро
про стягнення заборгованості
До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 28 099, 92 грн.
18.10.2023 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач внаслідок здійсненого перерахунку просив стягнути з відповідача 25 206, 34 грн заборгованості.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем всупереч умов укладеного договору не здійснено оплату електричної енергії, спожитої в період з 21.12.2018 по 31.12.2018 загалом в сумі 25206,34 грн. При цьому, первісно на оплату спірної заборгованості позивачем сформовано рахунок на оплату обсягу спожитої електроенергії № 11/7079/41-364/12/1 ксп від 01.01.2019, разом з рахунком - розшифровкою № 11/7079/41-364/12/1кси від 01.01.2019 за грудень 2018, на суму 14 348,57 грн., та рахунок № 111/7079/41-364/7к/с/доб на оплату 6 093 кВт*год., на суму 13 751,35 грн. Крім того, внаслідок здійсненого коригування (перерахунку) сума заборгованості відповідача, за перерахунками позивача, складає 25 206, 34 грн.
Також, у додаткових поясненнях, поданих 29.01.2024 позивач стверджував, що доводи відповідача про те, що в акті про фіксацію показів приладів обліку 20.01.2019, підписаному за допомогою ЕЦП обома сторонами, покази приладів обліку зазначено саме станом на 20.01.2019 - не відповідають дійсності.
Ухвалою суду від 31.08.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (код ЄДРПОУ 42082379).
В підготовчому засіданні 04.12.2023 представник Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" заявив клопотання про залучення третьої особи: Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж" Центральна енергетична компанія", яке задоволено ухвалою суду від 04.12.2023.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2024 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Дніпропетровського окружного адміністративного суду на користь Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 25 206 грн 34 коп та 2 684 грн 00 коп судового збору за подачу позову.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що рахунок № 111/7079/41-364/12/1 ксп від 01.01.2019 сформований AT “ДТЕК ДНІПРОСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” поза межами розрахункового періоду та після припинення дії Договору № 01912-00 від 27.03.2018, відповідач наголошував що сума заборгованості по рахунку № 111/7079/41-364/12/1ксп від 01.01.2019 фактично сплачена при оплаті рахунка № 111/7079/41-364/1/1 від 15.04.2019, сформованого ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги”, а тому будь-яка заборгованість Дніпропетровського окружного адміністративного суду перед АТ “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” за споживання активної електричної енергії за період грудень 2018 року - відсутня.
24.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву, яке мотивовано тим, що відповідальна особа знаходиться поза межами Дніпропетровської області.
06.05.2024 до суду від позивача надійшов відзив, у якому останній проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду - без змін; повторно просив продовжити строк на подачу відзиву.
До відзиву надані докази виїзду адвоката позивача за межі України на період з 20.04.2024 по 30.04.2024.
Розглянувши наведене клопотання, суд апеляційної інстанції вважає можливим його задовольнити, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч.4 ст.262 ГПК України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частинами 1 та 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.
Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.
З урахуванням вищевикладеного, строк на вчинення певної процесуальної дії судом може бути продовжений або за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, або за ініціативою суду.
Колегія суддів зазначає, що заявник просить саме продовжити строк на вчинення певної процесуальної дії (подання відзиву на апеляційну скаргу), і така заява подана ним до спливу цього строку у відповідності до ст.119 ГПК України.
З урахуванням отримання ухвали суду про відкриття апеляційного провадження від 17.04.2022 позивачем 18.04.2024, що підтверджується довідкою про отримання електронного листа, відзив на апеляційну скаргу слід було надати у строк до 28.04.2022 (включно).
В той же час, з урахуванням того, що представник позивача перебував в цей час поза межами країни та тільки з 30.04.2024 міг вчинити відповідну процесуальну дію, саме з 30.04.2024 стало можливим надання мотивованого відзиву на апеляційну скаргу позивачем.
З урахуванням норм ст.119 ГПК України, з метою дотримання судом засад господарського судочинства, зокрема щодо рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін, суд вважає необхідним надати можливість позивачу заперечити доводи апеляційної скарги у відзиві на апеляційну скаргу, який позивач мав право подати протягом десяти днів з 30.04.2022 (до 10.05.2024, включно).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 29.03.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/3868/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
08.04.2024 матеріали справи №904/3868/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума сплати 3220,80 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
15.04.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 10.04.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додана: платіжна інструкція №109 від 12.04.2024 про сплату 3220,80 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровського окружного адміністративного суду на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2024 у справі №904/3868/23; ухвалено розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
22.01.2008 між ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, як постачальником, та Дніпропетровським окружним адміністративним судом, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 7079/41-364, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 25,0 кВт (КВА), величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі з умовами цього договору.
27.03.2018 між ПАТ “ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО”, як постачальником, та Дніпропетровським окружним адміністративним судом, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії за державні кошти (далі - договір від 27.03.2018), за умовами якого постачальник зобов?язався у 2018 році постачати споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 60, 1 кВт, величини якої по об?єктах споживача визначені додатком “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору (п.1.1).
Найменування товару - ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія. Кількість обсягу електричної енергії , яку постачальник зобов'язується постачати споживачу, визначається згідно із додатками до договору “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, “Порядок розрахунків” та “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії” (п. 1.2 договору від 27.03.2018).
Пунктом 3.2 договору від 27.03.2018 визначено, що вартість фактично спожитої електричної енергії визначається, як добуток обсягу електричної енергії, визначеного за фактичними показами розрахункових засобів обліку електричної енергії у розрахунковому періоді та підтверджених актом прийняття - передавання товарної продукції, на тариф, що діяв протягом цього розрахункового періоду.
Пунктом 3.4. договору від 27.03.2018 визначено, що відповідно до ст. 23 частини 1 Бюджетного кодексу України, будь - які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. У разі відсутності або дефіциту державного та/або місцевого бюджетного фінансування, споживач повинен здійснити оплату спожитого обсягу електричної енергії з інших джерел фінансування.
Пунктом 4.1 договору від 27.03.2018 визначено, що розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться споживачем на підставі рахунку на оплату спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії. Порядок проведення розрахунків наведений у Додатку до Договору “Порядок розрахунків.
Пунктом 4.2 договору від 27.03.2018 визначено, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатку “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” оформлюються такі документи:
- акт прийняття-передавання товарної продукції (форма наведена у Додатку до Договору)
- акт результатів замірів електричної потужності.
Відповідно до умов п. 6.1. договору від 27.03.2018, споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші платежі згідно з умовами Додатків “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” (пп 6.1.1).
Згідно з п. 6.4. Договору від 27.03.2018, постачальник має право своєчасно і у повному обсязі отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором від 27.03.2018 (пп 6.4.1. Договору).
Пунктом 1 Додатку 3 “Порядок розрахунків” до Договору від 27.03.2018 передбачено, розрахунковий період для визначення обсягів спожитої електроенергії та проведення розрахунків становить 1 місяць, а саме: з 20 числа попереднього місяця по 19 число поточного календарного місяця включно.
Остаточний розрахунок за активну електроенергію здійснюється на рахунки постачальника, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
У разі неявки Споживача для отримання рахунків, Постачальник направляє рахунки Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну чи поштову), що вказана в Договорі (п. 2.2 Додатку З “Порядок розрахунків” до Договору).
У разі неможливості отримання Постачальником даних про використану електроенергію у зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку), визначення обсягу використаної електроенергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом використання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду (п. 4.2 Додатку 3 “Порядок розрахунків” до договору).
Відповідно до умов п. 6.1. договору від 27.03.2018, споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші платежі згідно з умовами Додатків “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” (пп 6.1.1. договору від 27.03.2018).
Згідно з п. 6.4. договору від 27.03.2018, постачальник має право своєчасно і у повному обсязі отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором (пп 6.4.1. договору від 27.03.2018).
Пунктом 1 Додатку 3 “Порядок розрахунків” до Договору передбачено, розрахунковий період для визначення обсягів спожитої електроенергії та проведення розрахунків становить 1 місяць, а саме: з 20 числа попереднього місяця по 19 число поточного календарного місяця включно.
Остаточний розрахунок за активну електроенергію здійснюється на рахунки постачальника, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
У разі неявки споживача для отримання рахунків, постачальник направляє рахунки споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну чи поштову), що вказана в договорі (п. 2.2 Додатку 3 “Порядок розрахунків” до Договору).
У разі неможливості отримання постачальником даних про використану електроенергію у зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку), визначення обсягу використаної електроенергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом використання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду (п. 4.2 Додатку 3 “Порядок розрахунків” до Договору).
28.12.2018 до договору про постачання електричної енергії за державні кошти № 01912-00 від 27.03.2018, між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 79428/41-364 наступного змісту:
- пункт 1: Зменшити обсяги постачання електричної енергії, відповідно до вимог п. 1 частини 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі” та визначити у п. 3.1. ціну Договору у сумі 344 172,60 грн., в тому числі ПДВ 57 362,10 грн. в межах реального фінансування видатків та кошторисних призначень на 2018 рік;
- пункт 2: Інші умови Договору залишаються незмінними і обов'язковими до виконання;
- пункт 3: Дана Додаткова угода укладена в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, набирає чинності з дати її підписання. Діє до 31.12.2018 і є невід'ємною частиною Договору.
Як зазначав позивач у позові, і що не заперечувалось відповідачем, відповідно до п. 1 Додатку 3 “Порядок розрахунків” до договору від 27.03.2018, станом на 20.12.2018, надав акт прийняття - передавання товарної продукції з зазначенням у ньому показів приладів обліку, станом на початок і кінець розрахункового періоду “грудень 2018”, у якому з 20.11.2018 по 20.12.2018 споживач спожив 19 679 кВт*год вартістю 48 315,78 грн, що підтверджується актом приймання - передавання товарної продукції за грудень 2018 № 111/7079/41-364/12/1 від 31.12.2018.
В свою чергу, для оплати вартості спожитої електричної енергії за актом приймання - передавання товарної продукції за грудень 2018 (з 20.11.2018 по 20.12.2018) № 111/7079/41-364/12/1 від 31.12.2018, позивачем виставлено відповідачу рахунок № 111/7079/41-364/12/1 від 20.12.2018 на суму 48 315,78 грн, разом з рахунком-розшифровкою № 111/7079/41-364/12/1 від 20.12.2018, який оплачено відповідачем у повному обсязі і спір між сторонами щодо спожитих і оплачених послуг в цій частині - відсутній.
Позивач наголошував, що:
- після закінчення розрахункового періоду “грудень 2018”, з 21.12.2018 по 31.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд продовжував споживати електричну енергію, проте, відповідач, всупереч положенням п. 4.2. договору від 27.03.2018, станом на 01.01.2019, не передав AT “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” акт приймання - передавання товарної продукції за період з 21.12.2018 по 31.12.2018 включно, тому позивач змушений був визначити обсяг електричної енергії, спожитої відповідачем у цьому періоді, відповідно до п. 4.2 Додатку 3 “Порядок розрахунків” до Договору, за середньодобовим споживанням;
- за період з 21.12.2018 по 31.12.2018 включно, позивачем відповідачеві за середньодобовим споживанням, було нараховано 6 396 кВт*год вартістю 14 348,57 грн.;
- в електронному особовому кабінеті відповідача позивачем був сформований Акт № 11/7079/41- 361/12/1 ксп прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2018 від 31.12.2018 на 6 396 кВт*год вартістю 14 348,57 грн., підписаний ЕЦП представника позивача, але не підписаний відповідачем;
- рахунок на оплату обсягу спожитої електроенергії № 11/7079/41-361/12/1 ксп від 01.01.2019, разом з рахунком-розшифровкою № 11/7079/41-361/12/1кси від 01.01.2019 за грудень 2018 позивачем виставлений в електронному особовому кабінеті споживача, але ним не підписаний, відповідно, і не був оплачений споживачем.
Відповідно до Акту про фіксацію приладів обліку на 20.01.2019, підписаного позивачем та відповідачем за допомогою електронних цифрових підписів, станом на 01.01.2019 зафіксовані відповідні показання приладу обліку, а саме:
- м. Дніпро, вул. Ак. Чекмарьова, 5: лічильник НІК 2023LАПЗ1000 МСЕ , № 7889588 - показання 114941.00 кВт;
- м. Дніпро, вул. Ак. Янгеля, 4, НІК 2303 АПЗТ, № 0219380 - показання 121459,00 кВт;
- м. Дніпро, вул. Ак. Янгеля, 4, НІК 2303 АПЗТ, № 0219380 - показання 118606,00 кВт;
- м. Дніпро, вул. Ак. Янгеля, 4, НІК 2303 АПЗТ, № 0219380 - показання 106988 кВт;
- м. Дніпро, вул. Ак. Янгеля, 4, НІК 2023LАПЗ1000 МС, № 0212292 - показання 127379,00 кВт.
Але рахунок на оплату обсягу електричної енергії, спожитого відповідачем у період з 21.12.2018 по 31.12.2018 включно, визначеного на підставі показів приладів обліку, не був сформований в електронному особовому кабінеті споживача одразу, адже, протягом всього 2019 року, AT “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” здійснювало заходи щодо відокремлення оператора системи розподілу, яким став позивач, від постачальника електричної енергії, яким стало Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпровські енергетичні послуги”.
Саме цими обставинами позивач пояснював у позові затримку з направленням у 2019 році відповідачеві коригуючого рахунку на оплату нарахувань за електроенергію, спожиту у період з 21.12.2018 по 31.12.2018.
На підставі акту про фіксацію приладів обліку на 20.01.2019, підписаного представниками постачальника та споживача, позивачем проведено перерахунок обсягу електроенергії, спожитого відповідачем у періоді з 21.12.2018 по 31.12.2018 включно, Дніпропетровському окружному адміністративному суду донараховано 6 093 кВт*год вартістю 13 751,35 грн, після чого позивачем на адресу відповідача направлені наступні документи:
- акт прийняття-передавання товарної продукції № 111/7079/41-364/7к/с/доб за липень 2019 на 6 093 кВт*год,
- рахунок № 111/7079/41-364/7к/с/доб на оплату 6 093 кВт*год вартістю 13 751,35 грн.
Крім того, у липні 2019 року позивачем на підставі відкоригованих даних сформовано рахунок на оплату обсягу спожитої електроенергії № 11/7079/41-364/12/1 ксп від 01.01.2019, разом з рахунком - розшифровкою № 11/7079/41-364/12/1ксп від 01.01.2019 за грудень 2018, загалом на суму 14 348, 57 грн, і сформовано відповідний акт № 111/7079/41-364/12/1ксп прийняття - передавання товарної продукції за грудень 2018, проте, вказані рахунки та акт підписані в односторонньому порядку лише позивачем за допомогою ЕЦП, а відповідачем не підписано, не погоджено і не оплачено.
Проте, відповідач після отримання вказаних документів відмовився здійснювати їх оплату, внаслідок чого, у бухгалтерському обліку позивача рахується дебіторська заборгованість відповідача за електроенергію, спожиту у періоді з 21.12.2018 по 31.12.2018 загалом у розмірі 25 206, 34 грн. ((13 751,35 грн - коригуюча сума згідно акту прийняття -передавання товарної продукції № 111/7079/41-364/7к/с/доб за липень 2019 на 6 093 кВт*год, рахунку № 111/7079/41-364/7к/с/доб на оплату 6 093 кВт*год вартістю 13 751,35 грн) + (14 348,57 грн - сума згідно рахунку на оплату обсягу спожитої електроенергії № 11/7079/41-364/12/1 ксп від 01.01.2019, разом з рахунком - розшифровкою № 11/7079/41-364/12/1ксп від 01.01.2019 за грудень 2018) - сума коригування 2 893, 58 грн (рахунок № 2500080237563 за грудень 2018 від 26.09.2023, рахунок - розшифровка № 2500080237563 за грудень 2018 від 26.09.2023, акт приймання - передавання товарної продукції за грудень 2018 на суму 2 893,58 грн (підписаний в односторонньому порядку позивачем))).
Позивач у позові вказує, що відповідач відмовляється сплачувати відповідну заборгованість, вказуючи, що за електроенергію, спожиту у періоді з 21.12.2018 по 31.12.2018 загалом на суму 28 099, 92 грн. (яка після коригування станом на момент вирішення спору заявлена до стягнення в розмірі 25 206, 34 грн), він сплатив постачальнику універсальних послуг ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги” за договором про постачання електричної енергії.
Так, відповідач зазначав, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом, як споживачем, після проведення переговорної процедури закупівлі електричної енергії у постачальника універсальних послуг - ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги”, укладено договір № 01056-00 від 26.03.2019 “Про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг”, за умовами якого постачальник універсальних послуг продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику універсальних послуг вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.1. Додатку 2 до Договору № 01056-00 від 26.03.2019, на період до дати початку дії нового ринку електричної енергії, у відповідності до вимог Закону України “Про ринок електричної енергії”, не побутовий споживач надає звіти про покази засобу обліку за формою, яка є зразком до даного договору, або формою, узгодженою оператором системи розподілу, за розрахунковий період та у дати, встановлені договором про постачання електричної енергії, що діяв станом на 31 грудня 2018 року, до отримання окремого повідомлення від Постачальника універсальних послуг про зміну відповідної дати чи періоду.
Відповідно до сформованого рахунку за допомогою Інтернет-сервісу “Особистий кабінет” по фактичним показникам приборів обліку електроенергії за період з 20.12.2018 по 20.01.2019 отримано рахунок і Акт прийняття - передавання товарної продукції № 111/7079-41-364/1/1 від 15.04.2019 на загальну суму 33 227, 69 грн за визначений період.
Вказаний рахунок за фактично спожиту електричну енергію сплачено платіжним дорученням № 60 від 15.04.2019 на загальну суму 33 227, 69 грн постачальнику універсальних послуг ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги”. Беручи до уваги те, що рахунок № 111/7079/41-364/12/1 ксп від 01.01.2019, сформований AT “ДТЕК ДНІПРОСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ”, поза межами розрахункового періоду та після припинення дії Договору № 01912-00 від 27.03.2018, відповідач наголошував що сума заборгованості по рахунку № 111/7079/41-364/12/1ксп від 01.01.2019 фактично сплачена при оплаті рахунка № 111/7079/41-364/1/1 від 15.04.2019, сформованого ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги”, а тому відповідач стверджував, що будь-яка заборгованість Дніпропетровського окружного адміністративного суду перед АТ “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” за споживання активної електричної енергії за період грудень 2018 року - відсутня.
Несплата заборгованості за вище наведеними рахунками і стала підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.
Задовольняючи позов, господарський суд керувався законністю, обґрунтованістю та доведеністю вимог позивача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Згідно зі?ст. 11 Цивільного кодексу України?цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами?ст. 509 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями?ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених?ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
В силу положень?ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 7?ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими?Цивільним кодексом України?з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із частинами першою, другою статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною першою статті 275 та частинами шостою, сьомою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Згідно із частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);
Стаття 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачає, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про приєднання до системи розподілу.
Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Згідно з частиною 7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначається, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору.
Пунктом 10.1 договору від 27.03.2018 визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору .
Пунктом 10.2 договору від 27.03.2018 визначено, що договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якою із сторін у порядку, визначеному законодавством України або відповідно до пункту 6.1.26 Договору.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року (надалі - Правила ПРРЕЕ № 312), яка набрала чинності 19.04.2018.
Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до “01” грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови (пункт 2 Постанови НКРЕКП № 312 “Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії”).
У відповідності до п. 6 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 “Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії”, після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Пунктом 13 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що:
- тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону;
- передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам;
- до обрання споживачами (крім побутових та малих непобутових споживачів) електропостачальника постачання електричної енергії таким споживачам здійснюється постачальником за регульованим тарифом за роздрібними тарифами, що регулюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики;
- у разі не обрання споживачем (крім побутового та малого непобутового споживача) нового електропостачальника до 1 січня 2019 року постачання електричної енергії такому споживачу здійснюється постачальником "останньої надії" відповідно до статті 64 цього Закону;
- ліцензії на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню з 1 січня 2019 року. До анулювання зазначених ліцензій діяльність з розподілу та постачання електричної енергії провадиться на підставі чинних ліцензій, що були видані до дня набрання чинності цим Законом. Діяльність з розподілу електричної енергії з 1 січня 2019 року здійснюється на підставі нових ліцензій на провадження діяльності з розподілу електричної енергії.
З 01.01.2019 ліцензію на постачання електроенергії за регульованим тарифом, видану АТ “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ”, анульовано, оскільки, з 01.01.2019 позивач припинив здійснювати господарську діяльність з постачання електроенергії за регульованим тарифом і розпочав здійснювати господарську діяльність з розподілу електричної енергії споживачам, які знаходяться на території Дніпропетровської області.
Постачальником універсальних послуг (постачальником електроенергії) стало ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги”, з яким Дніпропетровським окружним адміністративним судом, як споживачем, укладено договір № 01056-00 від 26.03.2019 “Про закупівлю електричної енергії у постачальника універсальних послуг”, за умовами якого постачальник універсальних послуг продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику універсальних послуг вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Як правильно встановлено Господарським судом, матеріали справи не містять доказів, що відповідач після 20.12.2018 відмовся від споживання послуг за договором від 27.03.2018 в порядку, обумовленому договором від 27.03.2018, або Законом України "Про ринок електричної енергії", а отже, договір від 27.03.2018 продовжив свою дію в частині регулювання відносин щодо, зокрема спірної заборгованості, з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю.
Отже, погоджена між позивачем та третьою особою-1 в договорі від 26.03.2019 умова, що відповідний договір набирає чинності з 01.01.2019, тобто розповсюджує свої правовідносини на час, до його укладення - жодним чином не припиняє та не спростовує обов'язки відповідача за договором від 27.03.2018, зокрема і щодо спірного періоду, як і не припиняє безпосередньо договір від 27.03.2018, адже ні законом, ні умовами договору від 27.03.2018 не передбачено припинення строку дії відповідного договору внаслідок укладення договору з іншою особою, як і прав та обов'язків за ним, зокрема і в частині заборгованості, яка виникла у спірний період.
З матеріалів справи вбачається, що обсяг електроенергії, спожитої відповідачем у будівлі по вул. Ак. Чекмарьова, 5, визначений на підставі показів приладів обліку, зафіксованих актом прийняття - передавання товарної продукції з зазначенням у ньому показів приладів обліку, станом на початок і кінець розрахункового періоду - грудень 2018 року (20.12.2018) та показів приладу обліку, зафіксованих актом від 20.01.2019 про фіксацію приладів обліку, станом на 01.01.2019, які підписані представниками обох сторін.
Обсяг електроенергії, спожитої відповідачем у будівлі по вул. Ак. Янгеля, 4, визначений на підставі показів приладів обліку, зафіксованих актом прийняття - передавання товарної продукції з зазначенням у ньому показань приладів обліку, станом на початок і кінець розрахункового періоду - грудень 2018 року (20.12.2018) та показів приладу обліку, зафіксованих актом прийому - передачі перехідних показників між структурними підрозділами АТ “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ” та ПАТ “Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія”.
Пунктом 6.1.12 розділу IV Правил ПРРЕЕ № 312, у разі підтвердження можливості зміни електропостачальника повідомлення адміністратора комерційного обліку повинні містити: 1) до нового електропостачальника: підтвердження дати зміни електропостачальника; інформацію про історію споживання електричної енергії споживачем за минулі періоди; 2) до попереднього електропостачальника: повідомлення про зміну електропостачальника та дату такої зміни; 3) до оператора системи: повідомлення про зміну електропостачальника та дату такої зміни; прогнозні обсяги споживання електричної енергії за точкою обліку на заплановану дату зміни та прогноз обсягу розподілу електричної енергії на наступний розрахунковий період.
Пунктом 6.1.16 Правил ПРРЕЕ № 312, визначено, що попередній електропостачальник після отримання від адміністратора комерційного обліку повідомлення про зміну електропостачальника повинен здійснити всі необхідні заходи у зв'язку з припиненням дії договору про постачання електричної енергії споживачу зі споживачем на заплановану дату зміни електропостачальника. До припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов'язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору.
Отже, на підставі пунктів Правил ПРРЕЕ № 312, у позивача відсутній обов'язок припиняти надання відповідних послуг з електропостачання без дотримання визначеної законом процедури, зокрема без підтвердження можливості зміни електропостачальника, повідомлення адміністратора комерційного обліку до попереднього електропостачальника про зміну електропостачальника та дату такої зміни, і відповідно, як чітко визначено п. 6.1.16 Правил ПРЕЕ № 312, до припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов'язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору, що і здійснювалось позивачем у спірний період на підставі чинного і не припиненого в установленому порядку договору від 27.03.2018.
Відповідно до Акту про фіксацію приладів обліку на 20.01.2019, який підписаний позивачем та відповідачем за допомогою електронних цифрових підписів, станом на 01.01.2019 зафіксовані відповідні показання приладу обліку, з чим відповідач погодився і жодних заперечень не висловлював в установленому порядку, і саме даним актом між сторонами спору зафіксовано відповідні спожиті обсяги електроенергії, зокрема і у спірний період.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що вимоги позивача про стягнення 25 206, 34 грн заборгованості за електроенергію, спожиту у періоді з 21.12.2018 по 31.12.2018 підлягають задоволенню. Докази, надані ним на підтвердження обставин існування заборгованості Відповідача за електроенергію, спожиту ним у періоді з 21.12.2018 по 31.12.2018 та на визначення обсягу спожитої електроенергії, є більш вірогідними, ніж докази, надані Відповідачем на спростування цих обставин.
Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів оцінює їх критично, з огляду на те, що ні в Акті прийняття - передавання товарної продукції № 111/7079-41-364/1/1 від 15.04.2019, ні в рахунку № 111/7079/41 364/1/1 від 15.04.2019 не вказано про споживання Відповідачем електроенергії у період з 21.12.2018 по 31.12.2018 та про оплату електроенергії, спожитої у цей період. В цих документах мова йде тільки про січень 2019 року, без уточнення початку та закінчення цього розрахункового періоду. Тому, не може бути прийнята точка зору Відповідача, що, до сплачених ним ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» 33 227,69 грн. за електроенергію, спожиту у січні 2019 року, входить заборгованість Відповідача за електроенергію, спожиту ним з 21.12.2018 по 31.12.2018.
У Відповідача були відсутні правові підстави сплачувати за електроенергію, спожиту у період з 21.12.2018 по 31.12.2018, ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», адже, новий ринок електричної енергії, до умов якого, ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» є постачальником універсальних послуг, почав діяти тільки з 01.01.2019. Ліцензія на здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії, яку має ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», дійсна з 01.01.2019. Отже, у ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» відсутні правові підстави отримувати оплату за електроенергію, спожиту до 01.01.2019.
До 01.01.2019, саме АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», а не ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», здійснювало господарську діяльність з постачання електроенергії за регульованим тарифом, отже, саме АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» повинно отримати оплату за електроенергію, поставлену до 01.01.2019.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені?статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до?статті 129 Господарського процесуального кодексу України?судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись статтями?129, 269,?275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровського окружного адміністративного суду на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2024 у справі №904/3868/23- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2024 у справі №904/3868/23 - залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на? Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.05.2024.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Т.А. Верхогляд