Справа № 766/1327/22
н/п 4-с/766/43/24
22.04.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рядчої Т.І.,
за участю: секретаря Дембіцької Е.О.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Журавель Діани Михайлівни, зацікавлена особа Комерційний банк «ПриватБанк»,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просив визнати неправомірними дії державного виконавця від 28.12.2021 року по проведенню опису арешту майна, яке належить ОСОБА_1 , та визнати неправомірними дії державного виконавця від 28.12.2021 року по проведенню опису арешту майна, яке належить ОСОБА_1 , визнати неправомірною постанову №67574496 про опис та арешт майна від 28.12.2021 року та визнати неправомірною постанову про опис та арешт майна боржника від 29.12.2021 року, якими проведено опис та арешт майна, що належить ОСОБА_1 .
Заявник в обґрунтування скарги посилається на те, що на примусовому виконанні Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) перебувало виконавче провадження №67277020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТА КБ «ПриватБанк» житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 19 листопада 2021 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67574496 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТА КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 2701497,72 грн. 23 листопада 2021 року постановою державного виконавця виконавче провадження №67574496 приєднано до зведеного виконавчого провадження №67470837. Таким чином, після приєднання виконавчого провадження №67470837 всі подальші дії державного виконавця повинні вчинятися в межах зведеного виконавчого провадження. Державним виконавцем занадно пізно було повідомлено про проведення виконавчих дій, а саме опис та арешт майна за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з цим боржник не мав можливості бути присутнім під час проведення виконавчих дій. Хоча вказав, що державний виконавець за вказаною адресою не з'явився, майно не оглядав, до будинку не заходив. Крім цього, вказав, що державним виконавцем не складався акт перевірки рухомого майна боржника. Також скаржник зазначив, що при проведенні опису та арешту майна не були присутні поняті, що порушує права боржника.
Ухвалою від 27.01.2022 р. скаргу було прийнято до розгляду.
Державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подав до суду відзив, в якому вказав, що 18.10.2021 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 3071,36 грн. 26.10.2021 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №136 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 34649,46 доларів США. 10.11.2021 року державним виконавцем винесена постанова про об'єднання виконавчих проваджень №67470837. 10.11.2021 року державним виконавцем здійснено опис майна за адресою: АДРЕСА_1 , двері були зачинені, боржник був відсутній. 19.11.2021 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №67574496, на підставі виконавчого листа, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 2701497,72 грн. 23.11.2021 року державним виконавцем винесена постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №67470837. 23.12.2021 року державним виконавцем направлено вимогу боржнику ОСОБА_1 бути присутнім за адресою: АДРЕСА_1 . 28.12.2021 року на момент здійснення виконавчих дій щодо опису майна за адресою: АДРЕСА_1 двері були зачинені, боржник був відсутній. Також при здійсненні опису та арешту майна боржника був присутній стягувач. Зазначив, що боржник протягом тривало часу не виконував свої зобов'язання щодо сплати заборгованості. Просив відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.
Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник заінтересованої особи АТ КБ "Приват Банк" в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
З Автоматизованої системи виконавчих проваджень через ідентифікатор доступу встановлено, що постановою державного виконавця від 19.11.2021 року відкрито виконавче провадження №67574496 на підставі виконавчого листа №467/993/15, виданого 24.06.2021 року Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватбанку заборгованості в сумі 2701497,72 грн.
Постановою державного виконавця від 22.11.2021 року накладено арешт на майно, що належить боржнику: на все рухоме та нерухоме майно.
Постановою державного виконавця від 23.11.2021 року приєднано виконавче провадження №67574496 до виконавчого провадження №67470837.
Постановою державного виконавця від 29.12.2021 року у виконавчому провадженні № 67574496 описано та накладено арешт на майно боржника, а саме на житловий будинок, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .10 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальна площа 37,7 кв.м. 2 Земельна ділянка, реєстраційний/кадастровий номер 6510165600:04:043:0003, місцезнаходження: АДРЕСА_1 0,1490 га, номер земельної ділянки - 1АА001972:010771300051.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право брати участь у вчиненні виконавчих дій.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються:
якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна. Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.
Щодо доводів скаржника про обов'якове залучення понятих, суд зазначає наступне.
Випадки обов'язкової присутності понятих під час проведення виконавчих дій визначені частиною другою статті 22 Закону №1404-VІІІ, відповідно до якої присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувана, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Враховуючи, що під час проведення виконавчих дій щодо опису та арешту майна готівкових коштів не вилучалося, примусового входження на територію земельної ділянки та житла не здійснювалося, про що також зазначено скаржником в своїй скарзі, участь понятих в виконавчих діях щодо опису та арешту майна була не обов'язкова.
Посилання скаржника на ту обставину, що його не було завчасно повідомлено про проведення опису та арешту майна, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.
Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено обов'язок виконавця повідомляти боржника про дату та час проведення опису та арешту майна.
Аналогічні правові висновки викладені в п. 50 постанови Верховного Суду від 02 червня 2022 року в справі № 480/5060/20 (провадження № К/9901/14598/21).
Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», п. 40). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Immobiliare Saffi» проти Італії», заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
Суд не приймає до уваги посилання скаржника на ту обставину, що після об'єднання виконавчого провадження №67574496 до виконавчого провадження №67470837, постанова про опис та арешт майна боржника була винесена у виконавчому провадженні №67574496, так як це не є підставою для скасування постанови про арешт та опис майна боржника.
При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Інших процесуальних порушень, які б могли бути визнані підставою для скасування та визнання неправомірної постанови про опис та арешт майна боржника судом не встановлено.
Таким чином, скаржником не доведено неправомірності дій приватного державного під час прийняття постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні, тому відсутні підстави для скасування вказаної постанови та заборони її використання.
Таким чином суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна боржника та оскаржувана постанова відповідають вимогам законодавства, вказані дії вчинені в межах повноважень державного виконавця.
Керуючись ст.ст. 260,353,447 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Журавель Діани Михайлівни, зацікавлена особа Комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.І. Рядча