17.05.2024 Справа №607/10870/24 Провадження №1-кс/607/3008/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024210000000220 від 14.05.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Теребовля Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, у відповідності до ст.89 раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, останній перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Окрім цього, враховуючи наведені ризики, тяжкість злочинів, санкцію, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного, його соціальний стан, з дотриманням п.п.4, 5 ч.4 ст.183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , просить не визначати розмір застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів у ньому наведених.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, посилаючись на обставини викладені у його письмових запереченнях, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає наступне.
Слідчий суддя встановив, що слідчою групою СУ та СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР №12024210000000220 від 14 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.05.2024, приблизно в обідню пору, точного часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , перебуваючи на території власного домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_2 , спільно із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем АДРЕСА_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав АДРЕСА_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жителем АДРЕСА_1 розпивали спиртні напої.
В ході розпиття спиртних напоїв 13.05.2024, приблизно в після обідню пору, у ОСОБА_4 винник словесний конфлікт побутового характеру, із ОСОБА_10 в ході якого у ОСОБА_4 винник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_10 .
Реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , ОСОБА_4 13.05.2024, приблизно в після обідню пору (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у саду домогосподарства, що за адресою: АДРЕСА_2 , взявши до рук дерев'яну палицю, підійшов до ОСОБА_10 який сидів на лавці та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи мету показати свою зверхність та силу над потерпілим, маючи на меті спричинити тілесні ушкодження наніс численні удари дерев'яною палицею по голові та тілу ОСОБА_10 , чим заподіяв йому тяжке тілесне ушкодження, що спричинило його смерть на місці події, у вигляді закритої черепно-мозкової травми з масивними крововиливами під тверду оболонку головного мозку з його компресією.
Між спричиненням ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_10 та настанням його смерті, існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.
15 травня 2024 року о 21:00 год ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Теребовля Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
15 травня 2024 року у кримінальному провадженні змінено правову кваліфікації з ч.1 ст.115 на ч.2 ст.121 КК України.
15 травня 2024 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України).
У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, слідчий суддя з'ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Вказане підтверджується доказами, а саме: рапортом ЄО 1930 від 14.05.2024 згідно з яким, о 11:25 год 14.05.2024 до чергової частини ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області надійшло повідомлення ОСОБА_7 , який повідомив, що в саду його помешкання, що за адресою АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події від 14.05.2024, відповідно до якого в саду помешкання, що за адресою: АДРЕСА_2 виявлено тіло ОСОБА_10 із явними ознаками насильницької смерті; протоколом огляду місця події від 14.05.2024 відповідно до якого проведено огляд за адресою АДРЕСА_6 ; протоколом затримання ОСОБА_4 , підозрюваного у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, від 15.05.2024; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 від 14.05.2024. які повідомили, що ОСОБА_11 13.05.2024 спільно із ними та померлим ОСОБА_10 розпивали спиртні напої. В ході чого, між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 винник конфлікт та ОСОБА_4 наніс тілесні ушкодження по тілу ОСОБА_10 ; лікарським свідоцтвом про смерть від 15.05.2024 №259, відповідно до якого смерть ОСОБА_10 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з масивними крововиливами під тверду оболонку головного мозку з його компресією; іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
В свою чергу, підозрюваним та стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме: - п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Такий висновок ґрунтується на тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, без альтернативної міри покарання. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, вказана обставина підтверджується тим, що ОСОБА_4 безпосередньо знайомий із свідками даного кримінального правопорушення та вказані події відбувалися частково у їх присутності. Враховуючи вказаний факт, підозрюваний може впливати на вказаних учасників провадження, з метою надання неправдивих або неповних показань, узгодження показань між собою та створення відповідного алібі підозрюваному, та/або іншим свідкам події. Окрім цього, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, підозрюваний може узгодити спільні показання зі свідками, що перешкоджатиме проведення повного та об'єктивного досудового розслідування, чинити відповідний тиск, шляхом погрози він може схиляти свідків до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_11 перебуваючи на волі, може здійснювати тиск на усіх свідків у даному провадженні, та останні під його погрозами зможуть змінити показання у кримінальному провадженні. Також, ризиком того, що ОСОБА_11 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_11 , а від так останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.
З урахуванням того, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру вчинених кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, характеру та обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, про що клопоче сторона захисту, не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Окрім того, у слідчого судді відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримувати ОСОБА_4 під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України з врахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави у вказаному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню та слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 . водночас в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Керуючись ст. ст.183, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання сторони обвинувачення - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 10 липня 2024 року включно.
В задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1