Справа № 606/871/24
21 травня 2024 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Іванченко Алла Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10 квітня 2024 року приблизно о 01.32 год. на автомобільній дорозі М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече с.Мшанець 365 км. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110307, державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Алкотест 7510 (повірка дійсна до 02.11.2024 р.) та проведення такого огляду у КНП ТМР «Теребовлянська міська лікарня» відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність, згідно ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 провину свою визнав.
У відповідності до ч.1 ст.130 КпАП України передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, доведена належними доказами, зокрема підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення від 10.04.2024 року серії ААД № 885016, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП, (будь-яких зауважень з приводу складання протоколу чи інших матеріалів ОСОБА_1 не надавалися та в матеріалах справи відсутні);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 10.04.2024 року;
-розпискою ОСОБА_2 від 10.04.2024 року, який зобов'язується перепаркувати автомобіль ЗАЗ-славута, номерний знак НОМЕР_1 та протягом 24 годин не допускати ОСОБА_1 до керування транспортним засобом до витверезіння;
-рапортом поліцейського від 10.04.2024 року, з кого вбачається, що під час несення служби було зупинено транспортний засіб ЗАЗ номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за порушення комендантської години та під час спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, пройти огляд для визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, також останнього було відсторонено від керування транспортним засобом,
-відеозаписом доданим до протоколу.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена в повному обсязі.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, які відноситься до грубих порушень ПДР України як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.1 ст. 130, 283 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять грн.) 60 коп. в дохід держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя А.М.Іванченко