Справа № 523/4359/24
Номер провадження 2/504/1931/24
про залишення заяви без руху
20.05.2024смт.Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Литвинюк А.В., попередньо розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
встановив:
Позивач звернувся до Суворовського районного суду міста Одеси із вказаною позовною заявою до відповідача.
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 18.03.2024 року зазначену цивільну справу направлено до Комінтернівського районного суду Одеської області за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2024 року справу розподіленно судді Литвинюк А.В.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру з визначеною ціною позову в сумі 667242,50 грн.
До позовної заяви надано квитанцію від 13.03.2024 року про сплату судового збору у розмірі 6672,50 грн.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Для перевірки зазначеного, 14.05.2024 року судом було здійснено запит до Суворовського районного суду міста Одеси.
З відповіді на запит №9976 від 20.05.2024 року вбачається, що відсутнє підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, а саме: в комп'ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутній показник (Виписка про зарахування судового збору) автоматичного поєднання платіжного доручення з Державною Казначейською службою.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, щодо позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Таким чином, за подання до суду вказаної позовної заяви позивачу необхідно надати докази зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України або сплатити судовий збір в розмірі 6672,42 грн. на наступні реквізити:
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт Доброслав/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA458999980313191206000015684
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання позивачем ухвали.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.175,177,185,353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання заявником ухвали.
Копію ухвали направити позивачу та роз'яснити, що в установлений судом строк необхідно усунути виявлені суддею недоліки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Литвинюк А. В.