Справа № 503/949/24
Провадження №3/503/873/24
21 травня 2024 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
22 квітня 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 323311, згідно змісту якого 22.04.2024 року о 17.00 годині ОСОБА_1 , після вчинення протягом року порушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Соборній в смт Слобідка, Подільського району Одеської області, не маючи права керування таким транспортним засобом, у зв'язку з чим ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 2.1(а) Правил дорожнього руху та тим самим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, а також на уточнююче запитання суду зазначив, що має ІІІ групу інвалідності, надавши відповідне пенсійне посвідчення.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.
Відповідно до положень пункту 2.1(а) Правил, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. При цьому, ч.2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Суд додатково відзначає те, що диспозиція ч.5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за «повторне протягом року вчинення порушення», а не за «вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню» (як в ч.3 ст. 1213 КУпАП), за «повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню» (як в ч.11 ст. 1331 КУпАП), за «дію, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення» (як в ч.3 ст. 1272 КУпАП).
Таким чином саме набрання чи не набрання законної сили постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення за попереднє правопорушення не впливає на наявність ознаки повторності діяння, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
27.07.2023 року у відношенні ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн за вчинення 27.07.2023 року правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, про що свідчить копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серії ЕАС № 7408787 (а.с.4).
В матеріалах справи відсутні відомості, що згадана постанова скасована або принаймні була оскаржена Пастухом В.Г. в порядку, передбаченому КАС України, а сам ОСОБА_1 протягом всього строку перебування справ на розгляді в суді не подав до суду таких відомостей. Окрім того, суд додатково відзначає те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень та офіційному веб-сайті судової влади України, які знаходяться у публічному доступі, не міститься відомості про пред'явлення ОСОБА_1 відповідного позову в порядку адміністративного судочинства.
22 квітня 2024 року о 17.00 годині ОСОБА_1 , після вчинення порушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Соборній в смт Слобідка, Подільського району Одеської області, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, що були досліджені судом під час судового розгляду, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 323311від 22.04.2024 року (а.с.2), який підписаний ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень викладених в ньому обставин; відеозаписом «0000000_00000020240422165702_1523A.MP4», зробленим на нагрудну камеру поліцейського DSJ_0000000_000000, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення на DVD-R диску (а.с.6) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, на якому як обставину перебування відповідного транспортного засобу на проїзній частині автомобільної дороги біля якого був присутній ОСОБА_1 , який не заперечував керування ним, так і зафіксовано саме висловлювання ОСОБА_1 , що мав посвідчення водія за часів СРСР, але в нього їх забрали (проміжок часу 00:02:30 - 00:02:45); а також письмовим поясненням самого ОСОБА_1 від 22.04.2024 року (а.с.3), в яких останній визнавав ту обставину, що він 22.04.2024 року близько 14 год. 00 хв. рухався по вул. Соборній в смт Слобідка, Подільського району Одеської області на транспортному засобі ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи прав на керування транспортними засобами та був зупинений працівниками, також зазначив, що вину свою визнає.
Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.
Відтак суд вважає вище наведені письмове пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допустимим, належним, достатнім і достовірним доказом, внаслідок узгодженості його внутрішнього змісту та відсутності суперечностей між ним та відеозаписом, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.
Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
У зв'язку з вище викладеним суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю доказана, що підтверджується вище зазначеними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023 та від 05.02.2024 року № 49/2024, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX та від 06.02.2024 року № 3564-IX.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 Серії НОМЕР_3 виданого 21.10.2009 року, ОСОБА_1 має 3 групу інвалідності за загальним захворюванням.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах надзвичайної обставини - воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника безальтернативне основне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією, яка передбачає відповідальність за вчинення даного правопорушення, а саме двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без застосування додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Матеріали справи, зокрема відповідна графа протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 323311від 22.04.2024 року (а.с.2), містять запис про те, що транспортний засіб ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був засобом вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, належить ОСОБА_2 . Водночас матеріали справи не містять в собі довідки про належність транспортного засобу, додання якої хоча і не передбачено для справ даної категорії пунктом 4 розділу «VII. Особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчиненні повторно» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 року № 1395, але долучення якої є необхідним з огляду на зазначене вище та наявність у санкції додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, так само як і у санкції ч.2 ст.130 КУпАП.
На час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не мав права керування транспортними засобами, згідно відповідної довідки інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 26.04.2024 року (а.с.5),а відтак, до нього не може бути застосовано обов'язкове додаткове адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.5 ст. 126 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 126 ч.5, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко