Справа № 286/2090/24
20.05.2024 м. Овруч
Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання ст. слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Овруцького відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, та додані до клопотання матеріали,
20 травня 2024 року ст. слідчий СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки: а) не залишати місце проживання, що в АДРЕСА_1 , в період часу з 20:00 по 07:00 годину.
Мотивуючи тим, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим, останній раз 30.06.2020 Овруцьким районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнившись по відбуттю строку покарання 11.08.2023, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, на шлях виправлення не став та вчинив нове повторне кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Так, в один із днів в період часу з 1 по 2 вересня 2023 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi» моделі «NOTE 8T» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» абонентський номер « НОМЕР_1 », у додатку соціальної мережі «Facebook», з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайством), розмістив оголошення про продаж завідомо неіснуючого автомобіля, яких ОСОБА_4 у дійсності не мав.
Після того, 3 вересня 2023 року, ОСОБА_4 , повторно та умисно, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 , який побачив вказане оголошення про продаж автомобіля та виявив бажання його придбати, пообіцяв доставити останньому транспортний засіб до обумовленого місця зустрічі на умовах внесення завдатку в розмірі 4000 грн. як часткової оплати обумовленої грошової суми на належну йому банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , хоча у дійсності товару у наявності не мав і не мав наміру його продавати.
В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_6 , отримавши від останньої 3 вересня 2023 року двома транзакціями грошові кошти в сумі 2000 та 2000 грн. відповідно на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ОСОБА_7 , яка перебувала у віданні ОСОБА_4 , незаконно ними заволодів, та в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим шляхом обману заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4000 грн..
Крім цього, в один із днів в період часу з 10 по 15 вересня 2023 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi» моделі «NOTE 8T» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» абонентський номер « НОМЕР_3 », у додатку соціальної мережі «Facebook», з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайством), розмістив оголошення про продаж завідомо неіснуючого автомобіля, яких ОСОБА_4 у дійсності не мав.
Після того, 28 вересня 2023 року, ОСОБА_4 , повторно та умисно, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 , який побачив вказане оголошення про продаж автомобіля та виявив бажання його придбати, пообіцяв доставити останньому транспортний засіб до обумовленого місця зустрічі на умовах внесення завдатку в розмірі 6000 грн. як часткової оплати обумовленої грошової суми на належну йому банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , хоча у дійсності товару у наявності не мав і не мав наміру його продавати.
В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_8 , отримавши від останнього 28 вересня 2023 року грошові кошти в сумі 6000 грн. на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ОСОБА_7 , яка перебувала у віданні ОСОБА_4 , незаконно ними заволодів, та в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим шляхом обману заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 6000 грн..
В один із днів в період часу з 20 по 25 вересня 2023 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi» моделі «NOTE 8T» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» абонентський номер « НОМЕР_3 », у додатку соціальної мережі «Facebook», з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайством), розмістив оголошення про продаж завідомо неіснуючого автомобіля, яких ОСОБА_4 у дійсності не мав.
Після того, 1 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 , повторно та умисно, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_9 , який побачив вказане оголошення про продаж автомобіля та виявив бажання його придбати, пообіцяв доставити останньому транспортний засіб до обумовленого місця зустрічі на умовах внесення завдатку в розмірі 21000 грн. як часткової оплати обумовленої грошової суми на належну йому банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , хоча у дійсності товару у наявності не мав і не мав наміру його продавати.
В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_9 , отримавши від останнього 2 та 3 жовтня 2023 року трьома транзакціями грошові кошти в сумі 21000 грн. на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ОСОБА_7 , яка перебувала у віданні ОСОБА_4 , незаконно ними заволодів та в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим шляхом обману заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 21000 грн..
В один із днів в період часу з 20 по 25 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi» моделі «NOTE 8T» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» абонентський номер « НОМЕР_4 », у додатку соціальної мережі «Facebook», з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайством), розмістив оголошення про продаж завідомо неіснуючого автомобіля, яких ОСОБА_4 у дійсності не мав.
Після того, 29 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 , повторно та умисно, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , який побачив вказане оголошення про продаж автомобіля та виявив бажання його придбати, пообіцяв доставити останньому транспортний засіб до обумовленого місця зустрічі на умовах внесення завдатку в розмірі 8000 грн. як часткової оплати обумовленої грошової суми на належну йому банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , хоча у дійсності товару у наявності не мав і не мав наміру його продавати.
В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_10 , отримавши від останньої 31 жовтня 2023 року та 1 листопада 2023 року грошові кошти в сумі 8000 та 20000 грн. відповідно на банківські картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 ОСОБА_11 та АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ОСОБА_7 , які перебували у віданні ОСОБА_4 , незаконно ними заволодів, та в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим шляхом обману заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 28000 грн..
В один із днів в період часу з 1 по 2 грудня 2023 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi» моделі «NOTE 8T» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» абонентський номер « НОМЕР_4 », у додатку соціальної мережі «Facebook», з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайством), розмістив оголошення про продаж завідомо неіснуючого автомобіля, яких ОСОБА_4 у дійсності не мав.
Після того, 2 грудня 2023 року ОСОБА_4 , повторно та умисно, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_12 , яка побачила вказане оголошення про продаж автомобіля та виявила бажання його придбати, пообіцяв доставити останній транспортний засіб до обумовленого місця зустрічі на умовах внесення завдатку в розмірі 6000 грн. як часткової оплати обумовленої грошової суми на належну йому банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , хоча у дійсності товару у наявності не мав та не мав наміру його продавати.
В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_12 , отримавши від останньої 2 грудня 2023 року грошові кошти в сумі 6000 на банківські картки АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_5 ОСОБА_11 , яка перебувала у віданні ОСОБА_4 , незаконно ними заволодів та в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим шляхом обману заподіяв потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 6000 грн..
В один із днів в період часу з 25 по 30 січня 2024 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi» моделі «NOTE 8T» з сім-карткою мобільного оператора «ВФ Україна» абонентський номер « НОМЕР_6 », у додатку соціальної мережі «Facebook», з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайством), розмістив оголошення про продаж завідомо неіснуючого автомобіля, яких ОСОБА_4 у дійсності не мав.
Після того, 5 лютого 2024 року ОСОБА_4 , повторно та умисно, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_13 , який побачив вказане оголошення про продаж автомобіля та виявив бажання його придбати, пообіцяв доставити останньому транспортний засіб до обумовленого місця зустрічі на умовах внесення завдатку в розмірі 8000 грн. як часткової оплати обумовленої грошової суми на належну йому банківську карту АТ «А-Банк» № НОМЕР_7 , хоча у дійсності товару у наявності не мав та не мав наміру його продавати.
В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_13 , отримавши від останнього 5 лютого 2024 року грошові кошти двома переказами в загальній сумі 8000 грн. на банківську картку АТ «А-Банк» № НОМЕР_7 ОСОБА_14 , яка перебувала у віданні ОСОБА_4 , незаконно ними заволодів та в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим шляхом обману заподіяв потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на загальну суму 8000 грн..
В один із днів в період часу з 5 по 10 лютого 2024 року, ОСОБА_4 , в аналогічний спосіб та в тому ж місці, використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi» моделі «NOTE 8T» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» абонентський номер « НОМЕР_8 », у додатку соціальної мережі «Facebook», з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайством), розмістив нове оголошення про продаж завідомо неіснуючого автомобіля, яких ОСОБА_4 у дійсності не мав.
Після того, 14 лютого 2024 року, ОСОБА_4 , повторно та умисно, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_15 , який побачив вказане оголошення про продаж автомобіля та виявив бажання його придбати, пообіцяв доставити останньому транспортний засіб до обумовленого місця зустрічі на умовах оплати послуг доставки в розмірі 6000 грн. на належну йому банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_9 , хоча у дійсності товару у наявності не мав і не мав наміру його доставляти.
В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_15 , отримавши від останньої 15 лютого 2024 року грошові кошти в сумі 2940 грн. та 3100 грн. на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_9 ОСОБА_7 , яка перебувала у віданні ОСОБА_4 , незаконно ними заволодів, та в подальшому розпорядився власний розсуд, тим самим шляхом обману заподіяв потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 6040 грн..
В один із днів в період часу з 5 по 10 березня 2024 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Redmi» моделі «NOTE 8T» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» абонентський номер « НОМЕР_10 », у додатку соціальної мережі «Facebook», з метою заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайством), розмістив оголошення про продаж завідомо неіснуючого автомобіля, яких ОСОБА_4 у дійсності не мав.
Після того, 18 березня 2024 року, ОСОБА_4 , повторно та умисно, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_16 , який побачив вказане оголошення про продаж автомобіля та виявив бажання його придбати, пообіцяв доставити останньому транспортний засіб до обумовленого місця зустрічі на умовах внесення завдатку в розмірі 1380 грн. як часткової оплати обумовленої грошової суми на належну йому банківську карту АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_11 , хоча у дійсності товару у наявності не мав і не мав наміру його продавати.
В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи довірою ОСОБА_16 , отримавши від останнього 18 березня 2024 року однією транзакцією грошові кошти в сумі 1380 грн. на банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_11 ОСОБА_7 , яка перебувала у віданні ОСОБА_4 , незаконно ними заволодів та в подальшому розпорядився на власний розсуд, тим самим шляхом обману заподіяв потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 1380 грн..
Беручи до уваги вищевикладене, та те, що ОСОБА_4 попри неодноразову судимість вчинив не тяжкий злочин, від проведення досудового розслідування не ухиляється; при цьому встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , є особою молодого віку, проживає з особою похилого віку - бабусею ОСОБА_7 , вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 ст. ст. 190 КК України визнає повністю, усвідомлює скоєне та від органів досудового розслідування не переховується. Водночас, з метою контролю за належною поведінкою підозрюваного та ймовірними ризиками під час досудового розслідування виникає необхідність в обранні щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби, у зв'язку з чим ст. слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому.
Підозрюваний щодо застосування домашнього арешту не заперечував.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, долучені до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
Відомості про кримінальні правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024025210000021 від 22.02.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, про що свідчить витяги з ЄРДР.
16.05.2024 року о 16 год. 00 хв. ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
З протоколу допиту підозрюваного від 16.05.2024 року видно, що мало місце вчинення ОСОБА_4 інкримінований йому злочинів.
При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК).
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців та майновий стан підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовження злочинної діяльності, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам іншим шляхом чи застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.
Водночас, домашній арешт як запобіжний захід полягає саме в обмеженні свободи пересування підозрюваного, обвинуваченого шляхом його ізоляції в житлі через заборону залишати житло цілодобово або у певний період доби, у зв'язку з чим, відсутня необхідність покладення на підозрюваного вказаного обов'язку, у зв'язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-179, 181, 193, 194, 196, 492 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, заборонивши йому залишати житло за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , з 20 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв..
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади.
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців, тобто до 20 липня 2024 року. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції, за місцем проживання підозрюваного.
Згідно ст.181 ч.4 КПК України орган Національної поліції зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого.
Копію ухвали вручити підозрюваному.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1