Справа № 282/370/24
Провадження № 2/282/124/24
17 травня 2024 року
селище Любар
Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №501376166 у розмірі 79805,24 грн. та 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про надання споживчого кредиту №501376166.
Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту.
Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 79805,24 грн.
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ "Альфа-Банк" було прийнято рішення про зміну найменування банку АТ "Альфа-Банк" на АТ "Сенс Банк". Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Ухвалою судді Любарського районного суду Житомирської області від 21 березня 2024 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі відповідачка отримала 29 березня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідачки до суду не надходило.
Крім того, клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Із Оферти на укладення угоди про надання кредиту №501376166 та Акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту №501376166 встановлено, що ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» уклали Угоду про надання споживчого кредиту. Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до умов споживчого кредиту, сума кредиту становить 59000,00 грн., процентна ставка 19,99% річних (Процентна ставка - фіксована. Процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди), строк кредиту 60 місяців. Дата повернення кредиту 21.10.2026.
Під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування. За обслуговування (управління) кредиту встановлюється комісійна винагорода 1,60% від суми кредиту, зазначеної в акцепті без ПДВ.
Кредит надається позичальнику для власних потреб в розмірі 59000,00 грн.
До матеріалів позовної заяви позивачем додано графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг.
Із меморіального ордеру від 21 жовтня 2021 року №639656290 встановлено, що АТ «Сенс Банк» перерахував ОСОБА_1 59000,00 грн., призначення платежу: надання кредиту за кредитним договором №501376166 від 21.10.2021.
Витягом з державного реєстру банків стверджується, що 01.12.2022 внесені зміни найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Із розрахунку заборгованості за кредитом встановлено, що загальна заборгованість ОСОБА_1 згідно кредитного договору №501376166 від 21.10.2021 станом на 28.02.2023 складає 79805,24 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 56621,47 грн., заборгованість по відсоткам - 11586,06 грн., заборгованість по комісії 11597,71 грн.
Із виписки по особовим рахункам АТ «Сенс Банк» з 21.10.2023 по 28.02.2023 слідує, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами та здійснювала часткове погашення заборгованості.
06 листопада 2023 року АТ «Сенс Банк» направив ОСОБА_1 письмову вимогу про погашення заборгованості по кредитному договорі в сумі 79805,24 грн.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У відповідності до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про банківське обслуговування фізичних осіб №501376166 на отримання споживчого кредиту був укладений строком на 60 місяців із сплатою процентної ставки у розмірі 19,99% річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,60% від суми кредиту.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 28.02.2023 заборгованість ОСОБА_1 за кредитом №501376166 складає 79805,24 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 56621,47 грн.; за відсотками 11586,06 грн.; по комісії 11597,71 грн.
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №501376166 передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,60% від суми кредиту, яка згідно розрахунку заборгованості становить 15373,71 грн. Також встановлено часткове погашення відповідачкою комісії в сумі 3776,00 грн.
Законом України «Про споживче кредитування», який вступив в дію 10.06.2017, безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
При цьому, у відповідності до частини першої статті 11 вказаного Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 (справа №496/3134/19) відступила від висновків, викладених у постановах ВС від 01.04.2020 в справі № 583/3343/19 та від 15.03.2021 в справі № 361/392/20, та прийшла до висновку, що боржник за договором споживчого кредитування може один раз на місяць безоплатно отримувати від банку інформацію про стан кредитної заборгованості. Тому банк не має права передбачати в умовах договору щомісячну плату за такі послуги.
Велика Палата Верховного Суду констатувала, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Проаналізувавши норми законодавства, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць.
Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 статті 11, ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Врахувавши те, що в оспореному договорі встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду вказала, що пункти договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача передбаченої умовами договору комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом підлягають частковому задоволенню в сумі 64431,53 грн., яка розрахована з наступного: 79805,24 грн. (сума пред'явлена до стягнення) - 15471,53 грн. комісія за обслуговування кредиту (в тому числі 3776,00 грн. кошти, які віднесені на погашення комісії за кредитним договором).
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в с умі 2444.81 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141,206,258, 259, 263, 265, 279-281, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором 501376166 у розмірі 64431 (шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять одна) гривня 53 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» 2441 (дві тисячі чотириста сорок одна) гривня 81 копійка витрат зі сплати судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ: 23494714 вул.Велика Васильківська, буд. №100 м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя В.М. Носач