Справа № 294/29/20
1-кп/296/447/24
Ухвала
Іменем України
15 травня 2024 року м.Житомир
Колегія суддів
Корольовського районного суду м. Житомира
у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2, ч.2 ст.209 КК України, -
встановила:
13 березня 2023 року згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 року, на підставі розпорядження керівника апарату Корольовського районного суду м. Житомира №282 від 13.03.2023 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, головуючим суддею по даному кримінальному провадженню №294/29/20 1-кп/296/476/23 по обвинуваченню ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2, ч.2 ст.209 КК України, визначено суддю ОСОБА_1 .
Захисник обвинуваченої ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_8 в підготовчому судовому засіданні подав суду клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння вчинене ОСОБА_12 , яке обґрунтував тим, що в липні 2020 року набрав чинності ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та були внесені зміни до ст.203-2 КК України. Звертає увагу суду, що відповідно до п.п.37, 38 ч.1 ст.1 ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 організатором азартних ігор є юридична особа, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів. Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_12 не являється організатором.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з усним клопотанням про закриття кримінального провадження з підстав, викладених адвокатом ОСОБА_8 .
Обвинувачені підтримали думку захисників, просили закрити провадження.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотань поданих захисниками обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 про закриття кримінального провадження, оскільки дані клопотання є безпідставними.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що у клопотаннях захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження у зв'язку із набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність слід відмовити з наступних підстав.
З набранням чинності ЗУ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» зазнала змін ст.203-2 КК України. Так, до набрання чинності 13 серпня 2020 року Законом ст.203-2 КК України «Зайняття гральним бізнесом» стосувалась повної заборони на законодавчому рівні зайняття гральним бізнесом як господарською діяльністю.
Разом з тим, з дати набрання чинності Законом редакція цієї статті була змінена. Наразі ст.203-2 КК України «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» стосується заборони здійснювати діяльність з організації або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.
Про те, це не свідчить, що діяння, пов'язані із зайняттям гральним бізнесом були повністю декриміналізовані, згідно з висновками викладеними в деяких рішеннях судів, які були прийняті за результатами розгляду кримінальних проваджень за обвинуваченнями в організації та зайнятті гральним бізнесом, наслідком чого стало закриття низки кримінальних проваджень, у зв'язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за інкримінованими обвинуваченим діяннями.
Однак, розглядаючи касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні за обвинуваченням осіб в організації та зайнятті гральним бізнесом колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ухвалою від 15 лютого 2022 року у справі №554/3311/20 вирішила передати зазначене кримінальне провадження на розгляд об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Таке рішення колегія суддів прийняла у зв'язку із тим, що вважала за необхідне відступити від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме ст.203-2 КК України, викладеного в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2020 року (справа №715/190/18), а також постановах Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 червня 2021 року (справа №539/971/20), Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року (справа №524/2594/18), Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 грудня 2021 року (справа №161/13558/19).
За результатами розгляду об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зробила висновок про те, як саме повинна застосовуватись норма права, а саме ст.203-2 КК України, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, що передала справу на розгляд об'єднаної палати, зокрема: «У кожному конкретному кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.203-2 КК, до 13 серпня 2020 року, суду необхідно оцінювати пред'явлене особі органом досудового розслідування обвинувачення та встановлені обставини в судовому провадженні на наявність або відсутність в діях особи ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.203-2 КК в редакції Закону №768-IX, з урахуванням положень ст.58 Конституції України та ст.5 КК.»
Основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст.203-2 КК, був і є встановлений законодавством порядок зайняття дозволеними видами господарської діяльності. У редакції ст.203-2 КК, яка діяла до 13 серпня 2020 року, він стосувався повної законодавчої заборони на здійснення грального бізнесу як виду господарської діяльності.
Аналіз диспозиції ст.203-2 КК в редакції Закону, яка діяла до 13 серпня 2020 року, та в редакції Закону №768-IX, об'єктивна сторона яких виражається відповідно у зайнятті гральним бізнесом (діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера) та організації або проведенні азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуску чи проведенні лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організації чи функціонуванні закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет, а також однакових за юридичною природою та змістом понять, у тому числі азартні ігри, до яких віднесено гру в покер, свідчить про наявність відповідних заборон у обох редакціях та не дає підстав для висновку щодо повної декриміналізації діянь осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст.203-2 КК, до набрання чинності Законом № 768-IX. Законом №1334-VI, який набрав чинності 25 червня 2009 року, в Україні було заборонено гральний бізнес та участь в азартних іграх.
З метою усунення порушень законодавства про заборону грального бізнесу на території України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про заборону грального бізнесу в Україні» від 22 грудня 2010 року №2852-VI (далі - Закон №2852-VI), який набрав чинності 13 січня 2011 року, КК України було доповнено ст.203-2, яка передбачала кримінальну відповідальність за зайняття гральним бізнесом. Диспозиція ст.203-2 КК України в редакції Закону №2852-VI передбачала відповідальність за зайняття гральним бізнесом. Поняття «гральний бізнес» та пов'язані з ним поняття містились у ст.1 Закону №1334-VI.
Відповідно до ст.58 КУ, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України зазначив, що зворотна дія кримінального закону означає поширення його на осіб, які вчинили діяння до набрання чинності таким законом. Виключно кримінальними законами України визначаються діяння, які є злочинами, та встановлюється відповідальність за їх вчинення. Відповідно і зворотна дія в часі реалізується через кримінальні закони у випадках, коли вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою. (Рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2022 року №3-р(ІІ)/2022 п.4 ч.1 ст.284 КПК визнаний неконституційним, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення). Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію. Декриміналізація - це скасування кримінального закону, що передбачає кримінальну відповідальність і покарання за конкретне кримінальне правопорушення.
У кожному конкретному кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.203-2 КК, до 13 серпня 2020 року, суду необхідно оцінювати пред'явлене особі органом досудового розслідування обвинувачення та встановлені обставини в судовому провадженні на наявність або відсутність в діях особи ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.203-2 КК в редакції Закону №768-IX, з урахуванням положень ст. 58. КУ та ст.5 КК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.1 ст.284, ст.ст. 369, 376, 395 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
У клопотанні захисника ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12016060000000157 від 20.12.2016 по обвинуваченню ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.203-2, ч.2 ст.209 КК України - відмовити за необґрунтованістю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3