Справа №295/7144/24
Категорія 327
3/295/2176/24
21.05.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч.3 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 22.04.2024 близько 17 год. ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов'язків, передбачених законодавством по вихованю неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2009 року народження, який у зазначений час, а саме о 17 год. 22.04.2024 перебуваючи у ліцеї № 26 за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 59 розпилив газовий балончик, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що належним чином виконує батьківскі обов'язки по вихованню сина. 22.04.2024 на його сина напав однокласник, бив ногами і руками, у свою чергу син намагався уникати бійки, попередив однокласника, що на захист застосує газовий балончик, але останній не припинив бійку, переслідував і син захищаюсиь розпилив газовий балончик. Жодних неправомірних дій син не вчиняв, лише захищався.
Опитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2 пояснив, що 22.04.2024 вийшов з ліцею, де біля школи чекав однокласник ОСОБА_3 , який почав його бити руками і ногами, він уникав бійку, намагався бігти, однак однокласник його наздогнав і прождовжив бити ногами, а він захищаючись розпилив газовий балончик. Також зазначив, що він попереджав ОСОБА_4 , якщо той не припиніть бійку, він застосує газовий балончик.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та додатково надані матеріали, саме відеозапис події, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно ст. 19 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.
На доведення вини ОСОБА_1 суду надано заяву ОСОБА_5 та його пояснення, що ОСОБА_2 ображає його сина, систематично вчиняє булінг та наніс його синові тілесні ушкодження. Інших доказів суду не надано.
Як вбачається з відеозапису, здійсненого 22.04.2024 неповнолітній ОСОБА_3 наносить з достаньою силою прикладання удари ногами та руками по тулубу, ногах, голові неповнолітнього ОСОБА_2 , останній ухиляється від ударів, захищається, намагається втекти, однак ОСОБА_3 продовжує переслідувати та наносити удари, у свою чергу ОСОБА_6 розпилив газовий балончик, після чого ОСОБА_3 припинив наносити удари.
Отже досліджений в судовому засіданні відеозапис спростовує, що ОСОБА_6 вчинив хуліганські дії, а саме останній не розпочинав бійку, ініціатором якої був неповнолітній ОСОБА_7 , який із значною силою наносить удари як ногами, так і руками. У свою чергу ОСОБА_8 просить припинити бійку, намагається втекти і попереджає, що в разі неприпинення він застосує газовий балончик.
Враховуючи поведінку нападника ОСОБА_3 , спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що давали ОСОБА_9 , який захищався, підстави сприймати загрозу реальною, суд приходить до висновку про наявність в діянні останнього необхідної оборони, межі якої не були перевищені. З огляду на це, в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, дрібне хуліганство. Застосування газового балончика ОСОБА_6 були спрямовані лише на самозахист від неправомірних дій ОСОБА_3 .
Зазначений відеозапис був наданий і правоохоронному органу, однак останні без будь-якої перевірки, допиту очевидців, а на відеозапису їх достатня кількість, склали протокол про адміністративне правопорушення. Що у свою чергу свідчить про однобічність, неповноту і необ'єктивність, що суперечить завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Об'єктивна сторона ст. 184 ч.3 КУпАП полягає у вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Ініціатором складання протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст. 184 КУпАП, а за змістом протоколу за ч.2 ст. 184 КУпАП, а саме вчинення неповнолітнім сином віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Оскільки під час судового розгляду не здобуто доказів про те, що неповнолітній ОСОБА_6 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, а перебував в стані необхідної оборони, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду не здобуто доказів про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню неповнолітнього сина.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 184 ч.3 КУпАП, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністартивна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Обов'язок щодо збирання доказі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.3 КУпАП., що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -
Провадження в справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 184 ч.3 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя С.М.Костенко