Справа № 308/8752/24
1-кс/308/2912/24
20 травня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023140160000265 від 21.06.2023, про застосування щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осій Іршавського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, з середньою освітою, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, військовослужбовця Збройних Сил України військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, який перебуває в посаді - стрільця другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, учасника бойових дій, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
встановив:
Зі змісту розглядуваного клопотання з'ясовано, що громадянин України ОСОБА_4 07.03.2022 призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 , у подальшому наказом №17 тво командира військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_2 окремого територіального батальйону територіальної оборони зараховано до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення. Під час проходження військової служби, у відповідності до ст.ст. 6, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_4 , зобов'язаний був свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов'язок, не допускати негідних вчинків, точно й вчасно виконувати покладені на нього обов'язки. Натомість, солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Так, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , під час дії воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, через особисту недисциплінованість, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 01.04.2023 не з'явився вчасно на службу - не прибув до розташування підрозділу після відпустки, до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , та був незаконно відсутній на військовій службі по 17.05.2024, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби.
В клопотанні вказано, що 17.05.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, того ж дня відносно ОСОБА_4 складено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Окрім цього в клопотанні зазначено про існування обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також існування ризиків, зокрема того, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив таке задовольнити.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на наявність в її підзахисного постійного місця проживання, або ж визначити розмір застави, як альтеративний триманню під вартою запобіжний захід, оскільки намірів ухилитися від слідства та суду підозрюваний не має.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Витягом з ЄРДР стверджується, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 62023140160000265 від 21.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
17.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У відповідності до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
КПК України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
На підтвердження обґрунтованості підозри в інкримінованому підозрюваному кримінальному правопорушенні, слідчим до клопотання додано ряд доказів, зібраних під час досудового розслідування, зокрема повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 21.06.2023 №814/1/2135; рапорт начальника групи ЦВС управління в/ч НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_8 ; доповідь про факт самовільного залишення частини (без зброї); акт службового розслідування; витяг з наказу №318 від 29.04.2023; витяг з наказу №112 від 22.04.2023; витяг з наказу №17 від 06.02.2023; показання військовослужбовців, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем ОСОБА_4 тощо.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом з цим слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя враховує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваному зазначений в клопотанні та заявлений прокурором в судовому засіданні ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду знайшов своє підтвердження, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного уникнути відповідальності за вчинене, зокрема шляхом виїзду за кордон, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, зокрема у зв'язку з межуванням області з іншими країнами.
Також, на думку суду, наявним є ризики незаконного впливу підозрюваного на учасників кримінального провадження, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_4 може чинити психологічний тиск на свідків, в тому числі й шляхом вмовлянь, погроз або підкупу, з метою зміни даних ними слідству показів, або надання ними неправдивих показань, що зрештою утруднить встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні й свідчить про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання, як збігається з фактичним, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий, розлучений, неповнолітніх дітей та/або утриманців не має, що значно посилює ймовірність настання такого ризику, як переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому слідчий суддя вважає, що застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією підозрюваного від суспільства, на думку слідчого судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.
При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров'я підозрюваного не перешкоджають перебуванню такого в умовах тримання під вартою.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Тож, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, слідчий суддя не визначає розмір застави, як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід.
Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Обрати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до шістдесяти днів, в межах строку досудового розслідування, а саме до 19 липня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1