Справа № 307/380/24
Провадження №1-кп/307/29/24
про продовження строку тримання під вартою
20 травня 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ( в режимі відео конференції),
та її захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 січня 2024 року № 12024071160000018 про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Глибокий Потік, місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, непрацюючої, неодруженої, раніше судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
У провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження відомості про яке, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 січня 2024 року № 12024071160000018 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
На підставі ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2024 року відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до до 23 травня 2024 року та визначено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн.
20 травня 2024 року через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор посилалася на те, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час судового розгляду встановлено наявність ризику, передбаченого п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений нею злочин та незаконно впливати на потерпілих, свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
За таких обставин, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду та незаконний вплив на учасників провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень встановлені і обґрунтовані та продовжують існувати.
Крім того, у даному кримінальному провадженні свідки не допитані судом та судовий розгляд не розпочато. Також, на розгляді в Тячівському районному суді розглядається інше кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з чого вбачається що остання схильна до вчинення правопорушень.
Під час судового розгляду прокурор у підтримання клопотання посилався на викладені у ньому обставини та просив продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження та з'ясувавши обставини заявленого клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч. 3 ст. 199 цього Кодексу обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
30 січня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області відносно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 березня 2024 року та визначено заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 60 560 грн.
Згідно ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2024 року продовжено відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 травня 2024 року та визначено заставу у розмірі 0 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховував наявність ризиків, передбачених п. п. 2, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 та суворість покарання, що загрожує їй в разі визнання її винуватою, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваної, яка підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, можливість незаконного впливу на потерпілого у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що докази у повному обсязі не зібрано та можливість здійснення іншого кримінального правопорушення, з огляду на характер діяння, яке інкримінується підозрюваній та її характеризуючих даних, згідно яких вона раніше притягалася до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів.
Вирішуючи питання продовження щодо обвинуваченої запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що на даний час суду не надано доказів того, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які були враховані слідчим суддею щодо ОСОБА_6 під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні або зменшилися.
Згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Ураховуючи те, що на даний час судовий розгляд не розпочато, жодні докази не досліджені, однак у разі доведення вини і визнання ОСОБА_6 винною у вчиненні злочину, їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а також існування на даний час ризиків, які стали підставою для застосування щодо неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об'єктивно існують, а тому її тримання під вартою буде виправданим та необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_6 .
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Підстав для не визначення застави обвинуваченій ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні немає.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченої, інших даних про її особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків та не може бути завідомо непомірним для неї.
Згідно п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_6 , а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у випадку застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на неї обов'язки: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_7 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,
Задовольнити клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти діб до 18 липня 2024 року включно.
Одночасно визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент протягом дії ухвали на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408 Банк отримувача ДКСУ, АДРЕСА_2 ; код банку отримувача (МФО) 820172 рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, призначення платежу - застава.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_6 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Вказані обов'язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_6 на строк не більше двох місяців.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Копію ухвали вручити захиснику обвинуваченої, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань № 9» для вручення обвинуваченій ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 21 травня 2024 року о 09 год. 10 хв.
Суддя ОСОБА_1