Справа № 304/946/24 Провадження № 2-н/304/124/2024
15 травня 2024 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у сумі 2 269,88 грн, з якої 2 269,88 грн - основний борг. Заяву мотивує тим, що споживач ОСОБА_1 за адресою споживання: АДРЕСА_1 , здійснювала фактичне споживання природного газу, однак внаслідок неповної оплати вартості отриманих послуг виникла заборгованість, яка станом на 01 травня 2024 року склала 2 269,88 грн. Боржник не зверталася до ТОВ «Закарпатгаз Збут» із заявами про припинення подачі газу чи відмови від послуг, а фактично користувалася послугами із газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав та обов'язків, що з них випливають. Оскільки заявник як постачальник природного газу свої зобов'язання виконав у повному обсязі та надав боржнику послуги з постачання природного газу, а боржник своїх зобов'язань щодо оплати вартості спожитих послуг не виконує, тому просить заяву задовольнити.
Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України суддею було здійснено запити щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника ОСОБА_2 .
З повідомлення Перечинської міської ради Закарпатської області № 1268/07-02 від 23 квітня 2024 року вбачається, що згідно картотеки реєстраційного обліку громадян Перечинської міської ради відомості про громадянку ОСОБА_1 , мешканку АДРЕСА_1 , відсутні.
Згідно повідомлення Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області від 30 квітня 2024 року № 2101.4.3-4075/2101.3-24, за обліками управління ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться знятою з реєстраційного обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 як померла з адреси: АДРЕСА_1 .
Також встановлено, що відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00044893715 від 08 травня 2024 року, наданого Перечинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У свою чергу ТОВ «Закарпатгаз Збут» заяву до суду пред'явлено 18 квітня 2024 року до вже померлої особи.
Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з ч. 1 ст. 47 цього Кодексу здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Частиною 4 статті 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Так, пункт 4 частини 1 статті 165 ЦПК України передбачає, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу.
У свою чергу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 цього Кодексу суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинено, а нормами ЦПК України не врегульовано вирішення суддею питання відмови у відкритті провадження у справі, коли позов пред'явлено до мертвої особи, тому суд приходить до висновку, що враховуючи наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (№ 14-35цс20), який в силу положень ч. 1 ст. 263 ЦПК України суддя враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 76 - 80, п. 4 ч. 1 ст. 165, ст. 258 -259, 263 ЦПК України, суддя,
у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: Ганько І. І.