Справа № 297/2386/20
про продовження строку тримання під вартою
15 травня 2024 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого суддіОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 в об'єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070060000554 від 02.07.2020 року, за №22021070000000004 від 22.01.2021 року та за № 12020070060000006 від 03 січня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 305, ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 263 КК України,
03 квітня 2023 року до Берегівського районного суду Закарпатської області із Закарпатського апеляційного суду надійшло об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070060000554 від 02.07.2020 року та за №22021070000000004 від 22.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 305 КК України, для нового судового розгляду.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України у кримінальному провадженні № 12016070060000735 від 12.11.2016 року, обвинувальний акт, у якому 07.09.2017 року скеровано до суду, а також за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України у кримінальному провадженні № 12020070060000006 від 03.01.2020 року, обвинувальний акт, у якому 27.01.2020 року скеровано до суду, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову вчинив умисні тяжкі кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу психотропних речовин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 у невстановлений слідством день, час та місці, діючи умисно, з метою незаконного збуту психотропних речовин та особистого збагачення, незаконно придбав у невстановленої слідством особи психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальною вагою 0,0292 г, яку переніс за місцем свого проживання до квартири АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав зазначену психотропну речовину з метою подальшого збуту до 01.07.2020 року.
У подальшому, 01.07.2020 року о 16 годині 35 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи на території АЗС «ОККО», яка розташована по АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою незаконного збуту психотропної речовини та особистого збагачення, за грошові кошти в сумі 500 гривень незаконно збув громадянину ОСОБА_6 , який у встановленому законом порядку був залучений працівниками поліції до проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, кристалічну речовину білого кольору у двох згортках фольги, що у подальшому була вилучена у ОСОБА_6 працівниками поліції та згідно висновку експерта № 6/490 від 06.07.2020 року у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, вагою 0,0147 г, 0,0145 г, а всього загальною вагою 0,0292 г.
Продовжуючи свою протиправну діяльність у сфері незаконного обігу психотропних речовин, ОСОБА_4 у невстановлений слідством день, час та місці, діючи умисно, повторно, з метою незаконного збуту психотропних речовин та особистого збагачення, незаконно придбав у невстановленої слідством особи психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальною вагою 0,0303 г, яку переніс за місцем свого проживання до квартири АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав зазначену психотропну речовину з метою подальшого збуту до 21.07.2020 року.
У подальшому, 21.07.2020 року о 14 годині 28 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи перед входом до супермаркету «Вопак», який розташований по АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, з метою незаконного збуту психотропної речовини та особистого збагачення, за грошові кошти в сумі 400 гривень незаконно збув громадянину ОСОБА_6 , який у встановленому законом порядку був залучений працівниками поліції до проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, кристалічну речовину білого кольору у двох згортках фольги, що у подальшому була вилучена у ОСОБА_6 працівниками поліції та згідно висновку експерта № 6/558 від 28.07.2020 року містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, вагою 0,0172 г та 0,0131 г, а всього загальною вагою 0,0303 г, після чого відразу був викритий та затриманий з грошовими коштами працівниками поліції.
Дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.
Крім цього, 21.01.2021 року ОСОБА_4 , перебуваючи на території України, отримав у своє розпорядження від невстановленої досудовим розслідуванням особи, у невстановлений час та місці, психотропну речовину «метамфетамін», для власного вживання.
Надалі, будучи обізнаним з порядком проходження митного та прикордонного контролів та забороною переміщення через митний кордон України наркотичних засобів та психотропних речовин, на виконання свого злочинного задуму вирішив з приховуванням від митного контролю незаконно перемістити наявну в нього психотропну речовину через митний кордон України.
Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою недопущення виявлення вищевказаної психотропної речовини під час перетину митного кордону України, з приховуванням від митного контролю помістив 2 (два) згортки фольги із психотропною речовиною «метамфетамін», у поліетиленовий пакетик який в свою чергу помістив поміж цигарок у пачку цигарок «Мальборо», для унеможливлення виявлення вище зазначеної речовини, під час проходження митного контролю.
В подальшому, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, 22.01.2021 року вирушив з України до Угорщини та о 15 годині 20 хвилин прибув на митний пост «Лужанка», який розташований у АДРЕСА_4 , через який намагався незаконно з приховуванням від митного контролю перемістити наявну у нього вищевказану психотропну речовину.
Того ж дня, інспекторами митної та прикордонної служби в ході проведення поглибленого огляду особистих речей ОСОБА_4 , останній був викритий при спробі незаконно перемістити ним через митний кордон України з приховуванням від митного контролю 2 (два) згортки фольги із психотропною речовиною «метамфетамін», поміщені у поліетиленовий пакетик який в свою чергу поміщений поміж цигарок у пачку цигарок «Мальборо».
Згідно висновку експерта НДЕКЦ МВС України в Закарпатській області за результатами судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № СЕ-19/107-21/666-МРВ від 15.02.2021 року - виявлена в ході митного контролю 22.01.2021 року, у громадянина ОСОБА_4 кристалічна речовина, білого кольору - є метамфетаміном, загальною вагою в перерахунку на метамфетамін основу 0,0849 г.
У відповідності до протоколу медичного освідчення № 89 від 22.01.2021 року, ОСОБА_4 на момент вчинення злочину перебував в стані сп'яніння внаслідок вживання амфетаміну та метамфетаміну, що підтверджується проведеним тестом біологічної рідини (сечі) останнього, який дав позитивний результат.
Згідно Таблиці 2 Списку N 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року, метамфетамін відноситься до психотропної речовини обіг якої обмежено.
В той же час, у відповідності до Таблиці 2 Наказу МОЗ «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000 року виявлена у нього психотропна речовина метамфетамін, вагою 0,0849 г. відноситься до невеликих розмірів.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме, незаконного переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю психотропної речовини «метамфетамін», однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі.
Своїми діями громадянин України ОСОБА_4 , діючи умисно, вчинив закінчений замах на контрабанду психотропної речовини, а саме її переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК України.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 07.04.2023 року кримінальне провадження призначено до судового розгляду.
13 травня 2024 року Берегівським районним судом Закарпатської області до початку судового засідання отримано клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб без визначення застави, оскільки строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 26.05.2024 року.
Своє клопотання прокурор мотивував наступним.
ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 309 КК України, та притягнутим до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні № 12020070060000006 від 03.01.2020 року, обвинувальний акт у якому 27.01.2020 року скеровано до Берегівського районного суду Закарпатської області, на шлях виправлення і перевиховання не став, а знову, з метою наживи, продовжив вчиняти злочини у сфері незаконного обігу психотропних речовин.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується за злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться зібраними у справі об'єктивними доказами, зокрема:
- протоколом про результати проведення оперативної закупки від 01.07.2020 року;
- протоколом по результати ОТЗ №2 від 28.07.2020 року;
- висновком експерта № 6/490 від 06.07.2020 року, яким встановлено, що продана ОСОБА_4 . ОСОБА_6 01.07.2020 року речовина у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, вагою 0,0147 г, 0,0145 г, а всього загальною вагою 0,0292 г.;
- протоколом огляду місця події 21.07.2020 року, яким у ОСОБА_7 вилучено грошові кошти, які він здобув за незаконний збут психотропної речовини;
- протоколом про результати проведення оперативної закупки від 21.07.2020 року;
- висновком експерта № 6/558 від 28.07.2020 року, яким встановлено, що продана ОСОБА_4 . ОСОБА_6 21.07.2020 року речовина у своєму складі містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0172 г та 0,0131 г, а всього загальною вагою 0,0303 г.;
- протоколом по результати ОТЗ №2 від 11.09.2020 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , який показав про два факти придбання ним у ОСОБА_7 психотропної речовини - метамфетаміну, що мали місце 01.07.2020 року та 21.07.2020 року;
- протокол затримання підозрюваної особи від 21.07.2020 року.
У ході проведення судового засідання 27.11.2020 року судом відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 (шістдесят) днів та визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 895 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) гривень.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов'язаний був виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Внаслідок внесення застави на нього покладено наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не виїжджати за межі Берегівського району без дозволу прокурора та суду.
Однак сплативши заставу, такі обов'язки обвинуваченим дотримані не були так 22.01.2021 року о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_4 намагався через міжнародний пункт пропуску «Лужанка», що в с. Астей, Берегівського району, Закарпатської області в пішому порядку покинути територію України, в якого було виявлено кристалики прозорого кольору приховані у згортках фольги.
Отже, ризики викладенні у клопотанні про продовження строків досудового розслідування не зменшились.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується,
репутацію підозрюваного,
наявність судимостей у підозрюваного,
наявність обвинувачення у особи у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Зважаючи на викладене, злочини, за які ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а відтак його репутацію, сторона обвинувачення вважає, що залишившись ОСОБА_4 на волі, або обравши щодо нього запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, матимуть місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язане із незаконним обігом психотропних речовин з метою наживи.
Сторона обвинувачення вважає, що така поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , яка знайшла своє підтвердження 01.07.2020 року та 21.07.2020 року дозволяє зробити висновок, що ОСОБА_4 повинен бути ізольований від суспільства, так як є суспільно-небезпечний.
На виконання вимог ч. 3 ст. 199 КПК України, ризики не зменшились оскільки обвинувачений ОСОБА_4 не працює, постійного джерела прибутку або доходу не має, може переховуватись від органів досудового розслідування, може вчинити інше правопорушення, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до десяти років, перебував у розшуку та порушив умови попередньо обраного до нього запобіжного заходу.
Найбільш дієвим та результативним запобіжним заходом щодо ОСОБА_4 , як такий, що унеможливить його подальшу злочинну поведінку - буде саме тримання під вартою.
Враховуючи викладене, наявні підставі для обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який сприятиме запобіганню настання вказаних ризиків та забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 по 26.05.2024 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб без визначення розміру застави з підстав зазначених у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та розгляду такого без участі його захисника.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому, просила застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 27.03.2024 року продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, тобто по 26 травня 2024 року.
Крім того, стороною обвинувачення вказано, що 27.11.2020 року судом відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 (шістдесят) днів та визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 895 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) гривень.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов'язаний був виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Внаслідок внесення застави на нього покладено наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не виїжджати за межі Берегівського району без дозволу прокурора та суду.
Однак, сплативши заставу, такі обов'язки обвинуваченим дотримані не були так 22.01.2021 року о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_4 намагався через міжнародний пункт пропуску «Лужанка», що в с. Астей, Берегівського району, Закарпатської області в пішому порядку покинути територію України, в якого було виявлено кристалики прозорого кольору приховані у згортках фольги.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France ), 12369/86, 26 червня 1991 року).
Водночас практика Європейського суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Між цим, Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» вказав, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що по даному кримінальному провадженню ще не закінчено судовий розгляд, а ухвала суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 втрачає силу 26.05.2024 року, а ризики, визначені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Також, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та ним було порушено запобіжний захід у вигляді застави, обраний раніше, тому суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, не слід визначати заставу.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а стороною захисту такі не спростовано.
Судом враховано обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені обставини, у тому числі і дані про особу обвинуваченого, що дає вважати обґрунтованими підстави про те, що такі ризики мають місце і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ч. 1 ст. 177, ст.ст. 182, 183, ч. 3 ст. 331, ст.ст. 371, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_5 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, тобто по 14 липня 2024 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_8