Єдиний унікальний номер справи 235/2659/23
Номер провадження 2/235/196/24
09 травня 2024 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючої судді Кузнєцової А.С.,
за участю секретаря судового засідання: Нагорної К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» грошову суму у розмірі 200000,00 гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач ОСОБА_1 протягом тривалого часу працював на підприємствах вугільної промисловості. Загальний стаж складає 17 років 04 місяці 16 днів. З відповідачем ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» перебував у трудових відносинах в період часу з 20.06.2002 року по 30.09.2003 року та з 17.08.2009 року по 08.07.2019 року, в останній час гірничим робочим з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, звільнений на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров'я.
Робота на підприємстві є небезпечною та шкідливою для здоров'я, оскільки це постійний контакт із шкідливими речовинами, пилом та контрастними температурами. Здійснення такої трудової діяльності створює підвищену вірогідність спричинення шкоди здоров'ю працівника із-за неможливості підвищеного контролю людини за вказаними умовами і чинниками. Час роботи на підприємстві став причиною виникнення та розвитку у ОСОБА_1 професійного захворювання та складено акт за формою П-4, затверджений начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 16.09.2021 року, яким встановлено, що хронічна радикулопатія L5 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями, м'язево - тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг. Хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмофіброз, ЛН І-ІІ ст. - захворювання професійні, встановлені вперше та виникли у зв'язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів - фізичне навантаження, робоча поза, нахили корпусу, пил.
За результатами медичного освідкування 20.10.2021 року в міжрайонній медико-соціальній експертній комісії позивачу встановлено третю групу інвалідності за професійним захворюванням, визначено за сукупністю 65 % втрати працездатності безстроково. Саме за встановленням відсоткового ступеню втрати професійної працездатності, ОСОБА_1 просить стягнути з ПрАТ «Ш/у Покровське» моральну шкоду. Моральна шкода полягає в тому, що позивач втратив значний ступінь професійної працездатності, має серйозні порушення здоров'я із стійкими розладами функцій організму, обумовленими наслідками професійного захворювання, все це призвело до порушення звичного способу його життя і потребує від позивача додаткових зусиль для організації, неможливості продовження активного особистого життя, порушення нормальних життєвих зв'язків; змінити підземні умови праці на поверхневі, що позначилося на його доходах. Внаслідок вказаного, позивач відчуває суттєві незручності, свою неповноцінність, постійне хвилювання, емоційна напруга призводить до погіршення стосунків в родині та з оточуючими. Позивач зобов'язаний піклуватися про свою родину, але стан здоров'я, його фізичний стан, обмежують ці його можливості, бо під час загострення хвороб, він сам потребує піклування з боку своїх близьких.
Моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в сумі 200000,00 гривень, що відповідатиме справедливій сатисфакції за розвиток хронічного професійного захворювання, яким спричинено втрату професійної працездатності. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходить з тривалості та глибини моральних та фізичних страждань, тяжкості захворювань, з безлічі негативних наслідків для нього, які виникли внаслідок отримання професійних захворювань, а також незворотності значного погіршення стану здоров'я.(а.с. 1-2)
Ухвалою суду від 20.11.2023 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» порушено справу за правилами спрощеного позовного провадження, між сторонами виникли матеріально-правові і процесуально-правові наслідки такого рішення. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України (а.с. 31).
26.02.2024 року ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на позовну заяву, в порядку ст. 278 ЦПК України, подано відзив, на позовну заяву з викладенням таких заперечень проти заявлених ОСОБА_1 вимог. Так, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Позиція представника відповідача по суті справи базується на незгоді з обставинами, викладеними в позовній заяві.
Представником приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» Бузівською Н. М. (діючої на підставі довіреності) на позовну заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 278 ЦПК України подано відзив, з якого вбачається, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Позивачем зазначено, що саме протиправними діями відповідача йому спричинено моральні страждання, пов'язані та подальшим захворюванням, яке є прямим наслідком важких та непереборних умов праці на підприємстві. При цьому позивачем не зазначено які саме дії відповідача завдали йому моральні страждання. Також, позивач зазначив, що на підприємстві відповідача працював з 20.02.2002 року по 30.09.2003 року та з 17.08.2009 року по 08.07.2019 року на посаді гірничого робочого з ремонту гірничих виробок 4 розряду з повним робочим днем в шахті. Звільнений 08.07.2019 року у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров'я. Вважає, що відповідач не створив безпечні та нешкідливі умови праці на його робочому місці, чим заподіяв шкоду його здоров'ю. Але позивач, ще до працевлаштування на ПрАТ «ШУ Покровське», мав стаж роботи у шкідливих умовах праці на інших підприємствах вугільної промисловості, що також позначилося на виникненні у нього професійного захворювання. Таким чином, на думку відповідача, шкода позивачеві була завдана внаслідок послідовної роботи на декількох підприємствах вугільної галузі, а відтак її розмір має бути розподілений відповідно до стажу роботи позивача на цих підприємствах та ступеню шкідливого впливу, тобто пропорційно відпрацьованому стажу на всіх цих підприємствах.
Також, відповідачем зазначено, що позивачу встановлена третя група інвалідності, яка відповідно до «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності» затв. Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.19 року є робочою, а тому права на працю він не позбавлений. Органом фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та щомісячних платежів, що компенсували йому втрачений заробіток. Позивач не позбавлений засобів до існування та задоволення власних потреб, оскільки також може отримувати пенсію. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 200 000 гривень безпідставно завищені і обґрунтованою сумою відшкодування, в разі, якщо суд дійде висновку про необхідність відшкодування шкоди відповідачем, може бути сума 60 000 гривень. В цілому з позовними вимогами не погодилася та вважає, їх такими, що не підтверджені належними доказами і тому не підлягають задоволенню (а.с. 42-46).
Позивачем ОСОБА_1 , його представником - адвокатом Конюшенко І. Д. надіслано на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи в їх відсутності, при чому позовні вимоги підтримані, інших доказів на обґрунтування заявлених вимог позивач та його представник не надали, будь-яких клопотань та заяв не заявили.
Представник відповідача ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» Бузівська Н. М. (уповноважена довіреністю) просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, долученому до матеріалів справи.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено такі фактичні обставини та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» (до зміни найменування: ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1», ВАТ «Шахтоуправління «Покровське», «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1»):
- 20.06.2002 року - прийнятий учнем гірничого робочого по ремонту гірничих виробок підземним;
- 23.10.2002 року - переведений гірничим робочим по ремонту гірничих виробок підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті;
- 30.09.2003 року - звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
- 17.08.2009 року - прийнятий гірничим робочим по ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;
- 25.02.2013 року - переведений гірничим робочим очисного забою 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;
- 01.06.2014 року - переведений гірничим очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;
- 08.07.2019 року - звільнений за ст. 40 п. 2 КЗпП України у зв'язку з виявленням невідповідності займані посаді за станом здоров'я (підтверджено записами в трудовій книжці позивача - а.с. 10-11).
Під час виконання трудових обов'язків позивач отримав професійні захворювання. Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за Формою П-4, складеного 16.09.2021 року у ОСОБА_1 були встановлені діагнози: хронічна радикулопатія L5 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями, м'язево - тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг. Хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмофіброз, ЛН І-ІІ ст., які виникли за обставин тривалого періоду роботи в умовах впливу шкідливих факторів - фізичне навантаження, робоча поза, пил. (а.с.8-9).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував періодично на амбулаторному та стаціонарному лікуванні:
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 22.02.2015 року до 06.03.2015 року з діагнозом: хронічна лівобічна люмбоішалгія.
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 17.08..2015 року до 28.08.2015 року з діагнозом: ГРЗ;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 15.02.2016 року до 26.02.2016 року з діагнозом: ГРЗ, з явищем трахеіту;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 13.03.2017 року до 06.03.2015 року з діагнозом: хронічна вертеброгенна лівобічна люмбоішалгія, стадія загострення;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 14.08.2017 року до 23.08.2017 року з діагнозом: хронічний обструктивний бронхіт 1 ст. фаза загострення, дифузний пневмосклероз. ЛН 1ст.;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 24.08.2017 року до 06.09.2017 року з діагнозом: хронічний бронхіт 1 ст., фаза загострення, дифузний пневмосклероз, ЛН 1 ст. Супутний попереково - крижовий радикуліт;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 12.02.2018 року до 27.02.2018 року з діагнозом: гострий попереково - крижовий радикуліт з вираженим больовим, м'язево тонічним лівобічним корінцевим с-м, вираженим порушенням статико динамічної функції хребта;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 09.07.2018 року до 20.07.2018 року з діагнозом: хронічний бронхіт 2 ст. фаза загострення, дифузний пневмосклероз. ЛН 1-2 ст. Супутний попереково - крижовий радикуліт;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 04.11.2018 року до 12.11.2018 року з діагнозом: хронічний обструктивний бронхіт 2 ст. фаза загострення, дифузний пневмосклероз. ЛН 1-2 ст.;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 09.04.2019 року до 18.04.2019 року з діагнозом: хронічний вертеброгенний попереково - крижовий радикуліт з вираженим попереково - крижовий радикуліт з вираженим больовим , м'язево - тонічним лівобічним корінцевим с-м, вираженим порушенням статико динамічної функції хребта. Супутний: хронічний бронхіт;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 19.04.2019 року до 02.05.2019 року з діагнозом: хронічний вертеброгенний попереково - крижовий радикуліт з вираженим попереково - крижовий радикуліт з вираженим больовим , м'язево - тонічним лівобічним корінцевим с-м, вираженим порушенням статико динамічної функції хребта;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 03.05.2019 року до 20.05.2019 року з діагнозом: хронічний вертеброгенний попереково - крижовий радикуліт з вираженим больовим, м'язево - тонічним та лівобічним корінцевим с-м, вираженим порушенням статико динамічної функції хребта;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 21.05.2019 року до 09.06.2019 року з діагнозом: хронічний вертеброгенний попереково - крижовий радикуліт з вираженим больовим, м'язево - тонічним корінцевим с-м, вираженим порушенням статико динамічної функції хребта;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 10.06.2019 року до 24.06.2019 року з діагнозом: хронічний вертеброгенний попереково - крижовий радикуліт з вираженим больовим, м'язево - тонічним корінцевим с-м, вираженим порушенням статико динамічної функції хребта;
- 08.07.2019 року отримав 3 групу інвалідності з/з;
- 01.07.2019 року звільнився з підприємства за станом здоров'я;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 17.10.2019 року до 29.10.2019 року з діагнозом: хронічний бронхіт 2 ст., фаза загострення, дифузний пневмосклероз ЛН 2 ст., хронічний попереково - крижовий радикуліт;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 09.07.2020 року до 22.07.2020 року з діагнозом: хронічний бронхіт 2 ст., фаза загострення, дифузний пневмосклероз ЛН 2 ст. Супутний: хронічний попереково - крижовий радикуліт;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 02.11.2020 року до 13.11.2020 року з діагнозом: хронічний вертеброгенний попереково - крижовий радикуліт з вираженим больовим, м'язево - тонічним лівобічним корінцевим с-м, вираженим порушенням статико динамічної функції хребта. Супутний: хронічний бронхіт 2 ст., фаза загострення, дифузний пневмосклероз ЛН 2 ст.;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 05.04.2021 року до 20.04.2021 року з діагнозом: хронічний бронхіт 2 ст., фаза загострення, дифузний пневмосклероз ЛН 2 ст. Супутний: хронічний попереково - крижовий радикуліт;
- КНП «Покровська міська лікарня» в період з 04.08.2021 року до 16.08.2021 року з діагнозом: хронічний вертеброгенний попереково - крижовий радикуліт з вираженим больовим, м'язево - тонічним лівобічним корінцевим с-м, вираженим порушенням статико динамічної функції хребта. Супутний: хронічний бронхіт (а. с. 13-16, 17,18,19);
-в Державній Установі «Інститут Медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» з 19.08.2021 року по 03.09.2021 року з діагнозом: хронічна радикулопатія L5 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико - динамічними порушеннями, м'язево - тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг. Хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмофіброз, ЛН І-ІІ ст. - захворювання професійні, встановлені вперше (а.с. 20)
Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 20.10.2021 року 12ААВ №222973 встановлено наявність у ОСОБА_1 професійного захворювання, 3 група інвалідності безстроково та висновки про умови праці позивачу протипоказана важка фізична праця, роботи в підземних умовах. (а.с. 12).
За результатами засідання лікарсько-експертної комісії центральної лікарсько - експертної комісії видано довідку серії 12 ААА №106095 від 20.10.2021 року у позивача вперше було встановлено 65% втрати професійної працездатності, третю групу інвалідності з 18.10.2021 року безстроково, визначена потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування за професійним захворюванням, санаторно - курортне лікування по профрадикулопатії ( а. с. 12 зворот).
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
На підставі зазначених доказів позивач ОСОБА_1 ґрунтує заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з розвитком професійного захворювання, що є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві.
Статті 12, 81 ЦПК України передбачають обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом надано оцінку поданих ОСОБА_1 доказів і прийнято висновок про слушність аргументів, наведених в позовній заяві та про часткове задоволення заявлених вимог з огляду на наступні норми права.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Приписами ст. 173 КЗпП України за потерпілим закріплено право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків. Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Таким чином, право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку, мають право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Аналогічна правова позиція була зазначена Конституційним Судом України в рішенні від 08.10.2008р. по справі № 1-32/2008 та Верховним Судом у постанові від 04.07.2018р. по справі №210/5023/15-ц.
Згідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами, внесеними постановами від 8 липня 1994 р. №7, від 30 вересня 1994р. №11 та від 25 травня 1998 р. №15, від 24.10.2003р. №9), вирішуючи питання про прийняття до провадження заяв про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, суди повинні враховувати, що спори між: потерпілим працівником та роботодавцем (незалежно від форм власності та виду діяльності) щодо права на відшкодування зазначеної шкоди підлягають судовому розгляду в порядку, встановленому для вирішення трудових спорів (гл. XV КЗпП).
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість наслідків, які настали в здоров'ї позивача, незворотності змін його здоров'я, розміру втрати працездатності, постійний характер страждань, виходячи із засад розумності та справедливості, - суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.
Так, актом розслідування виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 16.09.2021 року встановлено, що професійне захворювання виникло у позивача в зв'язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих факторів - фізичне навантаження, робоча поза пил, параметри яких перевищували допустимі норми. (а.с. 8-9)
Відповідно до акту розслідування виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) позивач має стаж у цеху в умовах пливу шкідливих факторів 15 років 04 місяці та 19 днів.
Згідно ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Частиною третьою ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Актом про проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання стверджується, що наявна вина працедавця.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Сукупність наданих позивачем доказів: трудова книжка позивача, акт розслідування професійного захворювання, медичний висновок центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання, епікризи, довідка МСЕК, відомості про наявність у позивача обов'язків стосовно свого батька - особи з інвалідністю - підтверджують факт завдання позивачу моральної шкоди.
Згідно роз'яснень Конституційного Суду України у рішенні від 27 січня 2004 року № 10рп2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Відсутність причинного зв'язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку власника відшкодувати моральну шкоду.
Суд при розгляді справи вважає доцільним акцентувати увагу, що Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 16.09.2021 року засвідчено, що причиною розвитку у позивача професійного захворювання є тривалий період роботи у шкідливих умовах праці, обумовленим впливом шкідливих виробничих факторів - дані клінічного обстеження; динаміка захворювань; їх розвиток під час роботи; інформація про умови праці, представлена в інформаційній довідці від 22.06.2021 року, згідно якої хворий підлягав дії несприятливих виробничих факторів параметри яких перевищували допустимі величини, дії пилу, концентрації якого перевищували гранично - допустимі величини, а також стаж в шкідливих підземних умовах праці - 15 років 4 місяці. (п. 18 Акту).
По суті інших доводів представника відповідача (врахування практики розгляду аналогічних справ судами Донецької області), - суд реагує наступним. Згідно ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (рішення «Проніна проти України»). Доводи відповідача в зазначеній частині не дають підстави вказати на їх суттєвість в розгляді справи.
Суд вважає, що з причини розвитку професійного захворювання, позивач ОСОБА_1 зазнав фізичний біль, хворобливі відчуття, а також страждання у зв'язку з ушкодженням свого здоров'я, лікування позивача вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, як наслідок беззаперечно настали зміни у його життєвих і виробничих зв'язках (з причини частого звернення до медичних установ позбавлений можливості проводити час зі своєю родиною, часте перебування на лікарняному впливало на виробничі відносини), неможливість їх поновлення.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з того, що життя і здоров'я людини найвища соціальна цінність, невід'ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров'я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров'ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною.
Відповідно до прецендентної практики Європейського суду з прав людини, - моральна шкода має визначатися за автономними критеріями, що випливають з Конвенції, а не на підставі принципів, визначених у національному законодавстві чи практиці відповідної держави (Мельниченко проти України); деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами, але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства»); в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації (рішення у справах «Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії»).
Суд, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи характер, тривалість глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення стану здоров'я, значну ступінь втрати професійної працездатності, втрату виробничих здібностей, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, а також вимоги розумності, виваженості і справедливості, - вважає необхідним задовольнити вимоги щодо компенсації моральної шкоди, стягнувши з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь позивача ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 95 000,00 гривень.
Суд при винесені рішення враховує положення Закону України № 466-ІХ від 16.01.2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким внесено зміни до статті 164 ПК України (норма набрала чинності з 23.05.2020 року).
До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466-ІХ, включається відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України).
Суд, в зв'язку з вищевикладеним, в рішенні вважає необхідним зазначити, що розмір присудженої моральної шкоди в сумі 95000,00 гривень підлягає стягненню з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» без урахування утримання обов'язкових податків і зборів.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Так, позивач ОСОБА_1 , в порядку п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судових витрат, тому передбачений п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного закону розмір мита підлягає стягненню в дохід держави з Приватного акціонерного товариства Шахтоуправління «Покровське» (розмір визначено з урахуванням дати подачі позову до суду). Вимоги в цій частині задоволено частково на суму 95000 гривень, тобто на 47,5% від заявленої суми (200 000 гривень), тому судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача на користь держави в сумі 509,96 гривень.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 95 000 (дев'яносто п'ять тисяч) гривень без утримання обов'язкових платежів, згідно законодавства.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати по справі, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, віднести на рахунок відповідача, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір в сумі 509 (п'ятсот сім) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення суду - 14.05.2024 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- представник позивача: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», ЄДРПОУ 13498562, юридична адреса місце знаходження: Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 1а.
Суддя: А.С. Кузнєцова