Справа № 199/2542/24
(2/199/1755/24)
Іменем України
20.05.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді - Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості заборгованості, -
02 квітня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 22 грудня 2020 року між сторонами було укладено договір про реструктуризацію заборгованості №5510055/1 на період з 01 січня 2021 року по 25 січня 2022 року, за умовами якого відповідач зобов'язалась протягом 12 календарних місяців виплатити позивачу визнану нею вартість необлікованої електричної енергії на загальну суму 32513,12 гривень згідно графіку погашення заборгованості. Оскільки відповідач своє договірне зобов'язання належним чином не виконала у передбачений договором строк, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив суд стягнути означену заборгованість станом на 20 березня 2024 року в розмірі 13542,92 гривень, а також покласти на відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відзив від відповідачів до суду не надходив, в зв'язку із чим суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені на ступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 20 травня 2021 року за відповідачем здійснено державну реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
22 грудня 2020 року за заявою відповідача між позивачем, як оператором системи розподілу, та відповідачем, як споживачем, укладено договір №5510055/1 про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії по Акту про порушення Правил користування електричною енергією. За умовами такого договору (п.п.1.1-1.3, 2.1, 2.2, 3.1) сторони за взаємною згодою домовились щодо реструктуризації заборгованості суми вартості недоврахованої електричної енергії, нарахованої на підставі складених Актів про порушення правил користування електричною енергією для населення згідно особовим рахункам № НОМЕР_1 (ККС 1200009311772) шляхом розстрочення на 12 календарних місяців. Споживач підтвердила та визнала факт порушення Правил, яке було зафіксовано Актами про порушення Правил №Г003940 від 13 листопада 2013 року та №Г105213 від 22 травня 2015 року. Споживач визнала дійсність рішення комісії Оператора системи розподілу, яке оформлено протоколом №167 від 05 грудня 2013 року по розгляду Акту №Г003940 на загальну суму нарахувань вартості необлікованої електричної енергії в сумі 11500,9 гривень та протоколом №45 від 11 червня 2015 року по розгляду Акту №Г105213 на загальну суму нарахувань вартості необлікованої електричної енергії в сумі 29712,22 гривень. Сума заборгованості, що підлягала реструктуризації, становила 32513,12 гривень. Споживач зобов'язалась виплатити у повному обсязі вищевказану заборгованість в період з 01 січня 2021 року по 25 січня 2022 року поетапно згідно з Графіком погашення заборгованості (Додаток №1). Договір набрав чинності з моменту його підписання та діяв до 25 січня 2022 року, але у бідь-якому разі до повного виконання споживачем перед Оператором системи розподілу щодо оплати заборгованості. Наведені фактичні обставини підтверджуються копією договору з додатком.
Разом з тим, як встановлено з наявних в матеріалах справи, відповідач свої договірні зобов'язання з погашення розстроченої заборгованості перед позивачем не виконала належним чином, в зв'язку із чим станом на 01 лютого 2024 року розмір непогашеної вартості необлікованої електричної енергії становить 13542,92 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Правовідносини, які виники між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ).
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст.11, 525 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі, а також договір, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Також цивільні права можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, в тому числі з актів органів державної влади.
Згідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Положеннями ст.58 ч.3 п.3 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів. Аналогічні положення містить пп.5 п.5.5.5 глави 5.5 Розділу V ПРРЕЕ.
Підпунктом 20 п.5.5.5 глави 5.5 Розділу V ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Підпунктом 14 п.5.1.1 глави 5.1 Розділу V ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.
Підпунктом 11 п.5.2.1 глави 5.2 Розділу V ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальник має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.
Нормою ст.77 ч.ч.1, 2 п.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Пунктами 8.2.5, 8.2.6 глави 8.2 Розділу VIII ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення. Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у п.8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
Підпунктом 5 п.8.4.2 глави 8.4 Розділу VIII ПРРЕЕ передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.
Положеннями ст.22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо інше не встановлено законом або договором.
Нормою ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї завдала.
Пунктом 4.24 розділу IV ПРРЕЕ визначено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію сторони за взаємною згодою укладають договір щодо реструктуризації заборгованості та оформлюють графік погашення заборгованості, який є додатком до договору. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії.
За змістом ст.ст.6, 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зокрема у визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст.ст.11, 509, 526 ЦК України зобов'язання, яке може виникати і на підставі договору, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі, а також відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини правовідносин сторін в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно до змісту наведених вище положень законодавства та усталеної судової практики з вирішення спорів про стягнення заборгованості за надані та не оплачені житлово-комунальні послуги, різновидом яких є послуги з постачання та розподілу електричної енергії (ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року), підставою для виникнення у споживача житлово-комунальних послуг обов'язку зі сплати їх вартості є в першу чергу наявність між таким споживачем та постачальником послуг або іншим уповноваженим учасником цих правовідносин договору про надання відповідних послуг. Разом з тим, споживачі зобов'язані своєчасно і в повному обсязі оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі. Останній висновок прямо закріплено і в нормі ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року. Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 15 березня 2018 року по справі №401/710/15-ц, від 26 вересня 2018 року по справі №750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року по справі №642/2858/16, від 16 грудня 2020 року по справі №761/32712/17, від 12 липня 2021 року по справі №233/6532/19, від 28 липня 2021 року по справі №554/7740/17, від 09 лютого 2022 року по справі №953/24063/19, а також правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 07 липня 2020 року по справі №712/8916/17.
Стосовно обставин спірних правовідносин сторін, то в ході розгляду справи знайшли своє повне підтвердження заявлені позивачем в обґрунтування свого позову фактичні обставини, зокрема факт укладення між сторонами договору №5510055/1 про реструктуризацію заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії по Акту про порушення Правил користування електричною енергією від 22 грудня 2020 року, часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором та визнання відповідачем цим факту наявності у неї перед позивачем боргу у вигляді вартості необлікованої електричної енергії на загальну суму 32513,12 гривень, з якої станом на 01 лютого 2024 року непогашеними у визначений договором строк залишились 13542,92 гривень, що і стало підставою для звернення позивача до суду даним позовом. Таким чином, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст.ст.133, 137, 141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого останнім при зверненні до суду із даним позовом судового збору в розмірі 3028 гривень. У задоволені вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд змушений відмовити, оскільки матеріали справи не містять передбачених ст.137 ч.ч.2, 3 ЦПК України доказів розміру та понесення таких витрат. Зокрема, договір про надання правової допомоги з додатками до нього не містять ставок гонорару адвоката, в той час як акт наданих послуг за таких договором не підписано його сторонами. Крім того, суд керується і положеннями ст.141 ч.4 ЦПК України, оскільки зазначений у позові розмір витрат на професійну правничу допомогу є значно меншим від заявленого в подальшому в окремій заяві.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 22, 319, 322, 525, 526, 530, 541, 543, 610-612, 625, 629, 714, 1166 ЦК України, ст.ст.58, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.1.1.2 глави 1.1 Розділу І, п. 4.24 розділу IV, пп.20 п.5.5.5 глави 5.5 Розділу V, п.п.8.2.5, 8.2.6 глави 8.2, пп.7 п.8.4.2, пп.3 п.8.4.8, п.8.4.13 глави 8.4 Розділу VIII Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, ст.ст.4, 5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 211, 223, 240, 258, 259, 263-265, 268, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (ЄДРПОУ 23359034; адреса місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 22) в рахунок відшкодування завданих збитків у вигляді вартості необлікованої електричної енергії станом на 01 лютого 2024 року 13542,92 гривень.
У рахунок відшкодування судових витрат по справі стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (ЄДРПОУ 23359034; адреса місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 22) судовий збір в розмірі 3028 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.М. Авраменко