Провадження № 2/742/535/13
Єдиний унікальний № 2517/6020/12
12 квітня 2013 року
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., за участю сторін та їх представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 перебував з ним у трудових відносинах відповідно до трудового договору за №714 від 26 жовтня 2011 року продавцем непродовольчих товарів, з повною матеріальною відповідальністю. При проведенні інвентаризації руху матеріальних та грошових цінностей, що знаходились у підзвітності ОСОБА_2 за підсумками третього кварталу 2011 року було виявлено нестачу грошової виручки в сумі 5932,00грн., унаслідок чого 06 листопада 2011 року ОСОБА_2 зобов”язався повернути вказану суму боргу, про що власноручно написав розписку в присутності свідків. Проте, 19 листопада 2011 року ОСОБА_2 Звільнився з роботи, боргу не повернув і всіляко ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань щодо його повернення, а тому позивач і просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5932,00грн., витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Стрельченко В.П. підтримали позовні вимоги із наведених вище підстав, про що дали відповідні пояснення суть яких зводиться до того, що відповідач не виконав обов”язку повернути борг позивачу в сумі 5932грн..
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Коляда С.С. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову вказуючи на те, що відповідач не заключав з позивачем договору про повну матеріальну відповідальність і не повинен сплачувати 5932грн. недостачі, хоча не заперечив тієї обставини, що у його присутності 06.11.2011 року ОСОБА_3 складав боргову розписку про повернення цієї суми ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, проаналізувавши інші докази по справі, суд вважає необхідним задовольнити позов, з слідуючих підстав.
Свідок ОСОБА_4 В судовому засіданні підтвердила, що відповідачем ОСОБА_3 була власноручно складена розписка від 06.11.2011 року, де він зобов”язувався повернути позивачу ОСОБА_1 борг в сумі 5932грн., що виник у трудових стосунках між ними із-за недостачі цих коштів, які зі слів відповідача він витратив на власні потреби.
Копією трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 26 жовтня 2011 року підтверджується, що відповідач працював у позивача продавцем продовольчих товарів, а п.2 цього договору вказує про його ( ОСОБА_2 ) повну матеріальну відповідальність. ( а.с.2).
Оригіналом розписки наданої ОСОБА_2 про його зобов'язання повернути ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 5932,00 грн. ( а.с.15), та копією заяви ОСОБА_2 про звільнення його з роботи за власним бажанням. ( а.с.3).
Вирішуючи спірні правовідносини сторін згідно вищенаведених конкректних обставин та доказів у даній справі, суд вважає необхідним застосувати положення ст.ст. 509, 526 Цивільного Кодексу України до виниклого спору, що регулюють підстави виникнення зобов”язання та умови його виконання. При цьому, суд вважає достовірним і доведеним той факт, що відповідно до умов договору між сторонами у даній справі (власноручно складеної розписки від 06.11.2013року), саме відповідач (боржник) ОСОБА_2 не виконав взятого на себе зобов”язання та не повернув позивачу (кредитору) ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 5932,00 грн..
Тому, керуючись ч.2п.1ст.11 ЦК України суд вважає, що у даному разі є наявною підстава виникнення цивільних прав та обов”язків сторін у даній справі, а саме, вищеназваний договір між сторонами у вигляді боргової розписки від 06.11.2011 року про те, що відповідач (боржник) ОСОБА_3 зобов”язується повернути борг позивачу (кредитору) ОСОБА_1 в сумі 5932,00 грн..
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про невиконання відповідачем ОСОБА_2 свого зобов”язання перед позивачем ОСОБА_1 про сплату грошових коштів в розмірі 5932,00 грн., а тому, згідно положень ст.ст. 11, 509, 526 ЦК України позовні вимоги слід задовольнити як такі, що є законні та обгрунтовані і в повному обсязі доведені в судовому засіданні.
Задовольняючи таким чином позовн, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в користь позивача судовий збір в сумі 214 грн.60 коп., але витрати на правову допомогу обох сторін слід залишити в межах понесених, оскільки адвокати у даній справі діяли як представники сторін, тому їх витрати не підлягають до відшкодування за правилами ст.ст.84,85 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 15, 59, 60, 61, 88, 213- 215, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 5932 грн. та судовий збір в розмірі 214,60грн., а всього 6146 (шість тисяч сто сорок шість) грн. 60 коп..
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.
Головуючий суддя Білокур В.І.