Дата документу 16.05.2024Справа № 554/9568/23
Провадження № 2/554/85/2024
16 травня 2024 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
за участю секретаря судового засідання - Грай К.В.
представника позивача - ОСОБА_1 , відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -
Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води у сумі 43242 грн. 05 коп., яка утворилася за період з 01 січня 2021 року по 01 липня 2023 року, посилаючись на те, що відповідачам надавалися послуги з централізованого теплопостачання та гарячої води в квартиру АДРЕСА_1 не належним чином, у зв'язку з чим за ними утворилася заборгованість, тому звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позов, в якому проти позову заперечувала, посилаючись на те, що з 02.06.2013 року постійно проживає за іншою адресою, а тому не отримувала та не могла отримувати послуги від позивача. Також вказує, що не є власником вказаного житла, де проживає ОСОБА_2 , який є квартиронаймачем, а тому не повинна відповідати за оплату комунальних послуг.
Від представника позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Титаренко В. до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_3 , в якій вказує, що відповідачі є споживачами послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які надаються підприємством за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно довідки доданої до позовної заяви № 568 від 28.03.2016 року, ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі з 16.01.1985 року, ОСОБА_5 з 13.09.2005 року. Квартира має статус комунальної. Згідно з наданою довідкою ОСОБА_3 № 5042 від 12.12.2023 року, ОСОБА_6 знята з реєстрації з 07.12.2023 року. Частиною 3 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послгами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Таким чином, відповідач ОСОБА_6 була користувачем послуг у вказаний у позові період, а тому позовні вимоги є правомірними.
Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позов, в якому він заперечував проти позову частково, вважає обґрунтованими позовні вимоги на суму 6 374, 85 грн., прохав зобов'язати позивача здійснити перерахунок заборгованості з оплати теплової енергії та гарячої води з урахуванням пільги на 50-відсоткову знижку та невикористаних послуг ОСОБА_3 та її неповнолітнім сином ОСОБА_7 , у зв'язку з не проживанням у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , розподілити пропорційно судові витрати, зобов'язати позивача в подальшому здійснювати щомісячні нарахування платежів з оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням 50-відсоткової знижет у відповідності до чинного законодавства. Посилався на те, що згідно довідки УМВС України в Полтавській області № 4/10174 від 01.02.2002 року, він має 50 -відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг та палива, яка пенсіонер МВС України та члени його сім'ї, довічно відповідно до ст. 22 ЗУ «Про міліцію». Вказує, що у зв'язку із втратою чинності ЗУ «Про міліцію» Законом № 900-VІІІ від 23 грудня 2015 року були внесені зміни до п.15 роздіду ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про Національну поліцію», яким колишнім працівникам міліції, в тому числі пенсіонерам, а також членам їх сімей, збережено право на пільги, компенсації, гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їх сімей, інших осіб. З урахуванням не проживання у спірний період відповідача ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_7 , які постійно з 02.06.2013 року проживають зі своєю сім'єю по АДРЕСА_3 , за його розрахунками борг становить 6 374, 85 грн. Попередній розрахунок суми судових витрат у зв'язку з розглядом справи, вчиненням інших процесуальних дій та витрат на професійну правову допомогу становить 5 000 грн.
Від представника позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Титаренко В. до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 , в якій вказала, що позовні вимоги є правомірними. Обгрунтовувала тим, що Особи, які мали право на пільни за законом «Про міліцію» втратили це право 07.11.2015 року. Відтак, особи, які втратили право на пільги, мали звернутися до органів соціального захисту населення за їх призначенням. 04 червня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 389, яка набрала чинності 01 липня 2015 року, якою затверджено Порядок надання піль окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Згідно п.2 вказаного Порядку його дія поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно ЗУ «Про міліцію». Таким чином, органом, який встановлює право споживача на пільгу є відповідний структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, який у разі встановлення такої пільги споживачу, направляє відповідну інформацію організаціям, що надають житлов-комунальні послуги. Крім того, 01 травня 2019 року набрав чинності ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ. Для звільнення від оплати за комунальні послуги, а саме постачання гарячої води, особа повинна у встановленому законом порядку відмовитися від таких послуг, процедура якого встановлена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169. Отже, підстави для проведення перерахунку за спожиті послуги за період тимчасової відсутності споживача чітко визначені чинним законодавством, а тому позовні вимоги до ОСОБА_3 є правомірними. Також вважає необґрунтованими та завищеними витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
Від ОСОБА_2 надійшли заперечення щодо відповіді на відзив, в яких вказує, що юрисконсульт ОСОБА_1 згідно з довіреністі від 01.01.2024 року № 29/14-31 не має права підписувати документи, в тому числі позовні заяви, відповіді на відзив, заяви з інших процесуальних питань тощо, а лише має право представляти інтереси підприємства у судах. Зазначає, що посилання представника на окремі вимоги законів та підзаконних актів структурно не поєднані між собою та суперечать один одному. Крім того, у відповіді на відзив нею вказується інший період, ніж той, за який стягується заборгованість у позові. Також у відповіді на відзив представник не визначилася із прізвищем відповідача ОСОБА_3 . Зазначає аналогічні підстави для застосування 50 відсоткової пільги, на які вказував у позові. Вважає, що органи соціального захисту населення не призначають пільги, а організовують збирання, систематизацію, зберігання і інформацію про пільговика та ведуть облік пільговиків. Він, як пенсіонер МВС, що має право на пільги зареєстрований Управлінням праці і соціального захисту населення Октябрського райвиконкому м.Полтави від 23.09.2004 року та йому видана довідка № 132. Інформацію про зміну обставин щодо набуття ним права на пільги довічно на його адресу з Управління праці та соціального захисту населення не надходило. Також посилається на аналогічні підстави для відмови у позові щодо ОСОБА_3 , як і у відзиві.
Відповідач ОСОБА_3 надіслала до суду заперечення щодо відповіді на відзив, у яких вважає пояснення та міркування представника позивача не доведеними а незаконними. Вказує, що відповідь не відзив не була завірена жодним підписом, зокрема, представника ОСОБА_1 . Більшо того, згідно довіреності вона не має права підписувати відповідь на відзив. Також представником не співпадає період із тим, який зазначений у позові, не визначено її вірного прізвища, як відповідача. У відповіді на відзив не обґрунтовано висновок, що вона є споживачем послуг теплової енергії та гарячої води та що вона проживала по АДРЕСА_2 та користувалася послугами. Також посилається на ет, що має право на вільний вибір свого місця проживання, а тому місце реєстрації не може бути умовою реалізації її прав і свобод. Прохала у позові відмовити.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та відповідях на відзиви.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечували, з підстав, вказаних у відзивах та запереченнях на відповіді на відзиви.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що взаємовідносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачем по наданню послуг з теплопостачання регулюються Житловим Кодексом України та Індивідуальним договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання.
Згідно ч.1,п.п.3,4ч.2ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.
Таким чином, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є виконавцем послуги із постачання теплової енергії і постачання гарячої води.
Відповідно до п.6 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Також, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Взаємовідносини між позивачем та відповідачем (відповідачами) врегульовано індивідуальними договорами про надання послуг.
Індивідуальні договори, що є публічними договорами приєднання, та набули чинності з 01 грудня 2021 року, встановлюють порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води (далі - Договір), текст яких розміщений на офіційному сайті підприємства http://te.pl.ua.
Згідно пункту 5 Договору позивач взяв на себе зобов'язання надавати комунальні послуги в строки і на умовах, що визначені цим Договором. Цьому обов'язку кореспондує і обов'язок споживача оплачувати надані послуги своєчасно та в повному обсязі.
Нарахування за надані позивачем послуги здійснюються у відповідності до встановлених тарифів, які:
-введені в дію з 01 грудня 2020 року постановою НКРЕКП від 30.11.2020 № 2269 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»;
-введені в дію з 01 листопада 2021 року рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», які були застосовані до споживачів категорії «населення» після завершення опалювального сезону 2021-2022, тобто з 01 травня 2022 року;
-введені в дію з 01 жовтня 2022 року рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТЕ «Полтаватеплоенерго».
Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-naselennya/.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно частини 5 статті 13 Закону № 2189-VIII плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
-плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
-плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
-плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженої постановою КМУ від 21.08.2019 № 830- в редакції постанови КМУ від 08.08.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://te.pl.ua/tariff/tarifi-dlya-potreb-naselenny/;
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182- в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку.
Відповідно до пункту 32 зазначеного Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісячно у фіксованому розмірі. У разі застосування двоставкового тарифу умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісячно протягом року.
Підприємство «Полтаватеплоенерго» надавало послуги з централізованого постачання теплової енергії та послуги постачання гарячої води в квартиру АДРЕСА_1 .
Нарахування за надані позивачем послуги здійснюються у відповідності до встановлених тарифів. Розмір плати за надані послуги становить: за послуги постачання теплової енергії: умовно-змінна частина плати по двоставковому тарифу 1267,28 грн/Гкал (протягом опалювального періоду); умовно-постійна частина плати 391 грн. 05 коп. (щомісячно протягом року); плата за абонентське обслуговування 29, 38 грн., за послуги з постачання гарячої води 122,93 грн/куб.м, плата за абонентське обслуговування 20,20 грн.
Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого Центральним відділом ДРАЦС РС Полтавського МУЮ від 14 грудня 2013 року, а/з 1843, слідує, що ОСОБА_5 після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с.39).
Відповідно до довідки КП «ЖЕО № 2» МПР № 568 від 28 березня 2016 року, квартира АДРЕСА_1 є комунальною, квартиронаймачем є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований у квартирі з 16.01.1985 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована у квартирі з 13.09.2005 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований у квартирі 17.07.2014 року (а.с.4).
Згідно з довідкою виданою Органом самоорганізації населення Селищного комітету «Івонченці» за № 600 від 15.02.2024 року, ОСОБА_3 з 02.06.2013 року проживає без реєстрації у АДРЕСА_3 (а.с.40).
За інформацією викладеною у довідці № 5042 від 12.12.2023 року та виданою КП'ЖЕО № 2» ПМП, ОСОБА_3 знята з реєстрації по АДРЕСА_2 07.12.2023 року (а.с.45 зворот).
Відповідно до ст. ст. 64, 68 ЖК України наймачі зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, в тому числі і за послуги з теплопостачання у строки, встановлені чинним законодавством, повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачі ОСОБА_9 належним чином зобов'язання свої зобов'язання по оплаті послуг з теплопостачання та постачання гарячої води не виконували, тому за період 01 січня 2021 року по 01 липня 2023 року утворилася заборгованість у сумі 42668 грн. 77 коп., з 21 лютого 2021 року по 20 лютого 2022 року нараховано 3 % річних в сумі 168 грн.68 коп., за період з 01 березня 2021 року по 31 січня 2022 року нараховано індекс інфляції в сумі 404 грн. 60 коп., загальна сума заборгованості становить 43 242 грн.05 коп. (а.с.5-7). Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про безпідставність позовних вимог, у зв'язку із незастосуванням до ОСОБА_2 та членів його сім'ї 50-відсоткової знижки на оплату послуг з теплопостачання та гарячої води та протиправним нарахуванням заборгованості ОСОБА_3 , незважаючи на її фактичне не проживання та не користування вказаними послугами, судом спростовуються, з огляду на наступне.
Згідно з довідкою виданою УМВС України в Полтавській області № 4/10174 від 01.02.2002 року, ОСОБА_2 , пенсіонер МВС, і члени його сім'ї мають право довічно відповідно до Закону України «Про міліцію» на 50-відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива (а.с.56).
Відповідно до Довідки № 132 від 23 вересня 2004 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Октябрського райвиконкому м.Полтави, ОСОБА_2 зареєстрований 23 вересня 2004 року в Єдиному державному автоматизованому реєстрі як отримувач пільг як пенсіонер МВС. Пільга розповсюджується на трьох членів сім'ї (а.с.57).
Правовий і соціальний захист працівників міліції та їх пенсійне забезпечення врегульовано Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України «Про міліцію» в редакції, чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
Відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про міліцію» за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
Пунктом 12 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року у статті 22 Закону України «Про міліцію» частини шосту та сьому викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року внесені зміни в Закон України «Про міліцію» і частина сьома статті 22 викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п'ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вказаного Закону від 28 грудня 2014 року Кабінетом Міністрів України 04 червня 2015 року прийнято постанову №389, яка набрала чинності 01 липня 2015 року та якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі-пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами.
Згідно пункту 2 цього Порядку дія останнього поширювалась на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України «Про міліцію».
Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 27 січня 2016 року до пункту 2 зазначеного Порядку було внесено зміни та слова «Про міліцію» (звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв'язку з виконанням службових обов'язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні), виключено.
З 07 листопада 2015 року у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50-відсоткову знижку по сплаті за користування житлом та комунальними послугами, за паливо.
Абзацами 2 та 3 пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Зміст Закону України «Про Національну поліцію» не містить норм, які б передбачали пільги, компенсації і гарантії не тільки для колишніх міліціонерів, а й для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу.
Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Враховуючи те, що останнім в часі є Закон України «Про Національну поліцію», то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону.
Крім того, перелік осіб, які мають пільги, складають Управління соціального захисту населення за місцем проживання. Позивач до цього переліку не включено. Постанова адміністративного суду щодо визнання таких дій Управління соціального захисту населення протиправними, суду не надано. До компетенції ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго не входить вирішення питань про віднесення особи до пільгової категорії.
Крім того, на підставі довідки Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради від 24.04.2024 року № 03-2310, ОСОБА_2 станом на 30.11.2022 року в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги перебував на обліку як міліціонер на пенсії по 07.11.2015 (а.с.92).
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що у позивача були відсутні правові підстави для надання відповідачу ОСОБА_2 та членам його сім'ї пільг на оплату послуг з постачання теплової нергії та гарячої води.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК Укрпаїни суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 зустрічного позову не заявляв, а його вимоги до позивача викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив про зобов'язання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснити перерахунок заборгованості та здійснювати нарахування платежів із застосуванням пільги у майбутньому не можуть бути розглянуті судом як самостійні позовні вимоги, а тому оцінюються як заперечення проти позову.
Також не встановлено підстав для визнання протиправним нарахування заборгованості ОСОБА_3 , незважаючи на її фактичне не проживання та не користування вказаними послугами
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Доказів того, що ОСОБА_3 зверталася до позивача з приводу її відсутності за вказаною адресою чи проведення перерахунку матеріали справи не містять. Таким чином, нарахування заборгованості на час звернення до суду з позовом було проведено позивачем правомірно.
Твердження відповідачів про відсутність у представника позивача ОСОБА_1 повноважень на підписання відповідей на відзив, заяв про суті спору є хибними, оскільки такі права охоплюються повноваженнями наданими їй у Довіреності на представництво підприємства в усіх судових інстанціях № 29-14/31 від 01.01.2024 року генеральним директором підприємства ОСОБА_10 .
Щодо невірного зазначення у відповідях на відзиви періоду, за який стягується заборгованість, то суд виходить з того періоду, який зазначений у позовній заяві та підтверджений матеріалами справи.
Зазначення у позові дошлюбного прізвища відповідача ОСОБА_5 , замість ОСОБА_3 , не спростовує встановлених судом фактичних обставин щодо наявності заборгованості за відповідачем ОСОБА_11 , та не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, а тому стягує з відповідачів на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 2684 грн. в рівних частках, тобто по1342 грн. з кожного (а.с.1) .
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання та послуги з постачання гарячої води за період з 01 січня 2021 року по 01 липня 2023 року у сумі 43242 грн.05 коп., з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 2684 грн., тобто по 1342 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місце знаходження 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, Р/рахунок № НОМЕР_2 в філії - Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЗКПО 03338030.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Повне рішення складено 21 травня 2024 року.
Суддя Л.І.Савченко