Справа № 367/2500/24
Провадження №2/367/3430/2024
Іменем України
23 квітня 2024 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в якій позивач просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 2 745 159 грн., та 3% річних в розмірі 203 018 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 175,177 ЦПК України, а тому її слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно ст. 4 ч. 2 п. 1 пп. 1 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою стягується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 1 січня 2024 встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3028,00 грн., згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
В матеріалах вказаної позовної заяви відсутня квитанція про сплату судового збору, а також клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи, що позивач звернулася до суду з майновою вимогою про стягнення боргу в розмірі 2 745 159 грн., та 3% річних в розмірі 203 018 грн., тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 15 140 грн., або зазначити підстави для звільнення від сплати судового збору, надавши відповідні докази.
Крім того, Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Абзацом 2 ч.5 ст.14 ЦПК України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Частиною 8 вказаної статті передбачено, що якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Отже, з аналізу вказаних положень процесуального законодавства вбачається, що у позивача у відповідності до положень статті 175 ЦПК України наявний обов'язок з зазначення відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого Електронного кабінету відносно усіх визначених учасників справи, а також у відповідності до положень ч.8 ст. 14 ЦПК України, позивач у разі подання до суду позовної заяви в електронній формі через підсистему Електронний суд звільняється від обов'язку зазначення відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого Електронного кабінету відносно себе, як особи, яка подає відповідну позовну заяву в електронній формі. Поряд з цим, положення ч.8 ст. 14 ЦПК України, не звільняють такого учасника справи, в даному випадку позивача, яким скеровано позовну заяву в електронній формі через підсистему «Електронний суд», від обов'язку зазначення відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого Електронного кабінету відносно інших вказаних у позові учасників справи, крім себе.
Проте, позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого Електронного кабінету відносно усіх визначених учасників справи.
Як видно із позовної зави, позов обґрунтовано тим, що 11 вересня 2021 року відповідачем власноруч складено розписку, зі змісту якої вбачається , що станом на 11 вересня 2021 року відповідач заборгував позивачу грошові кошти у розмірі 103 318 доларів США за отримані від позивача матеріали та зобов'язався у строк до 20 вересня 2021 року повернути позивачу грошові кошти у розмірі 70 000 доларів США, у рахунок залишку боргу до 30 вересня 2021 року передати позивачу у власність нерухоме майно. В установлений у розписці строк відповідач зобов'язання не виконав.
Отже, з тексту позовної заяви вбачається, що позивач посилається на договірні відносини з приводу купівлі-продажу нерухомого майна, однак, не вказує конкретно, про яке саме нерухоме майно йде мова та відсутня інформація про місце його розташування.
Відповідно до імперативних норм ч. 1 ст. 30 ЦПК України встановлено правила виключної підсудності, а саме - позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Позивач у позові всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не викладає обставин про яке саме нерухоме майно йде мова у позовній заяві, якими вона обґрунтовує вимоги, а також де воно розташоване, не зазначає докази, що підтверджують вказані обставини, а тому, суд позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем правил щодо територіальної підсудності справи, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Усунути недоліки поданої позовної заяви позивачу необхідно шляхом надання квитанції про сплату судового збору, а також подання позовної заяви в новій редакції з копією позовної заяви та доданими до неї додатками відповідно кількості учасників справи, з зазначенням відомостей викладених вище.
Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.175,177,185,258,260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.
Суддя Ю.В. Кравчук