справа № 166/684/24
провадження № 3/166/405/24
іменем України
20 травня 2024 року сел. Ратне
Суддя Ратнівського районного суду Волинської області Свистун О.М., з участю потерпілої ОСОБА_1 , особи, яка притягується до адміністративної ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи, скеровані відділенням поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
встановив :
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 972236 від 23.04.2024 ОСОБА_2 23 квітня 2024 року біля 13 год. 40 хв. у АДРЕСА_1 ображала свою свекруху ОСОБА_1 нецензурними словами, виганяла її з будинку, чим вчинила домашнє психологічне насильство в сім'ї.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_2 винуватість у вчиненні правопорушення не визнала, пояснила, що у вказані в протоколі дату й час свекруха ОСОБА_1 працювала на городі, попередньо довівши до відома, що лише вона буде обробляти ділянку біля будинку. При цьому, потерпіла без її на те дозволу взяла попередньо заготовлений нею та її чоловіком перегній для обробітку своєї ділянки. Згодом ОСОБА_1 узяла заготовлену нею кору лісових дерев, щоб спалити її.
Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що із невісткою у неї постійні конфлікти, остання її ображає, обзиває нецензурною лайкою. Бажає, аби син із невісткою залишили її будинок.
Свідок ОСОБА_3 , чоловік оосби, яка притягується до відповідальності, та син потерпілої пояснив, що дійсно дружина і матір часто конфліктують, він намається їх примирити, однак це йому не вдається. У той день матір спровокувала конфлікт, бо взяла перегній для обробітку своєї ділянки та заготовлену ними кору дерев.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Адміністративно-караним в силу ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання чи словесні образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у потерпілої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 23 квітня 2024 року біля 13 год. 40 хв. у АДРЕСА_1 ображала свою свекруху ОСОБА_1 нецензурними словами, виганяла її з будинку.
Водночас, із наданих у судовому засідані поясненнях ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , установлено, що 23 квітня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник конфлікт, який спровокувала сама потерпіла. При цьому, усім учасникам відомо, що потерпіла є власником житлового будинку, тому проганяти її ніхто не має права.
Сама потерпіла у засіданні не повідомляла про намагання невістки прогнати її з будинку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не доведена.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Відтак суд уважає, що наведені в протоколі відомості щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не дають змоги для безсумнівного висновку про її винуватість.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, доходжу висновку, що провадження у згаданій справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, 265, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,
ухвалив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ратнівського
районного суду О.М.Свистун