20 травня 2024 року
м. Київ
справа №560/13109/23
адміністративне провадження №К/990/16823/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.
суддів: Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Кузнецова Кирила Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №560/13109/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 березня 2023 року по 31 травня 2023 року із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01 березня 2023 року по 31 травня 2023 року із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії згідно наказів командира військової частини НОМЕР_1 №259 від 28 квітня 2023 року, №306 від 11 травня 2023 року та №487 від 27 липня 2023 року про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за березень - травень 2023.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії згідно наказів командира військової частини НОМЕР_1 №259 від 28 квітня 2023 року, №306 від 11 травня 2023 року та №487 від 27 липня 2023 року про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за березень - травень 2023, з урахуванням проведених виплат за цей період. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, представник позивача звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 повернуто скаржнику.
30 квітня 2022 року представник позивача повторно звернувся до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Так, оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Отже у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням та обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №560/13109/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. А. Губська
Ж. М. Мельник-Томенко