20 травня 2024 рокуСправа № 260/5448/23 пров. № А/857/15647/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року (суддя Гаврилко С.Є., м.Ужгород), -
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - СРУ, ДПСУ, в/ч НОМЕР_1 ) в якому просив:
визнати бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.12.2022 в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах протиправною;
зобов'язати СРУ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 Постанови №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.12.2022 в розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених раніше виплат додаткової винагороди за цей період.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки поданим позивачем доказів на підтвердження безпосередньої участі у бойових діях, не досліджено підстави їх видачі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не здійснювалась.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що згідно із витягу з наказу начальника СРУ від 10.02.2020 № 80-ОС, ОСОБА_1 , призначено старшим офіцером 3 сектору відділу взаємодії з військовими органами управління та контролю за службовою діяльністю оперативно-військового управління (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) (а.с.27).
Згідно витягу з наказу начальника СРУ від 18.02.2020 № 101-0С, позивача, зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення СРУ (а.с.19).
Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 14.03.2023 № 12/59 підтверджується, що позивач перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) з 18.02.2020 по час звернення до суду з позовом (а.с 20).
22.06.2022 між позивачем та начальником СРУ бригадним генералом ОСОБА_2 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в ДПСУ на посадах осіб офіцерського складу. Згідно із пунктом 3 контракту, він є строковим, укладається на один рік з 01.08.2022 (а.с.21-22).
Згідно Витягу з наказу начальника СРУ від 08.11.2022 № 332-ВВ, ОСОБА_1 старшого офіцера відділу взаємодії з військовими органами управління та контролю за службовою діяльністю оперативно-військового управління (з місцем дислокації м. Краматорськ) відряджено до ОКП ОТУ «Соледар» з метою підтримання взаємодії та забезпечення виконання завдань щодо відсічі збройної агресії російської федерації, координації та контролю за виконанням службово-бойових завдань органами та підрозділами ДПСУ в операційній зоні ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ «Хортиця» з 08.11.2022. Підстава: бойове розпорядження СРУ від 05.11.2022 № 849дск (а.с.23).
Згідно Витягу з наказу командира оперативно-тактичного угруповання «Соледар» по стройовій частині від 07.11.2022 №145, вважати такими, що прибули до складу сил і засобів, які залучаються та приймають безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у складі оперативно-тактичного угруповання «Соледар» у Донецькій області, з метою виконання службових (бойових, спеціальних) завдань з 07.11.2022 ОСОБА_1 з в/ч НОМЕР_1 (а.с.24).
Як видно із витягів із наказів начальника СРУ від 02.09.2022 № 358-ОС, 03.10.2022 № 396-ОС, 04.11.2022 № 437-ОС, 02.12.2022 № 476-ОС, 24.12.2022 №510-ОС «Про виплату додаткової винагороди» позивачу за період серпня-грудня 2022 року було виплачено додаткову винагороду у розмірі по 30000 грн (а.с.29-37).
За частинами другою, четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженому Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ №64/202) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Цей строк неодноразово продовжувався аналогічними Указами та наразі триває.
Згідно статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За змістом статті 16 Закону № 389-VIII за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Пунктами 3, 4 частини першої статті 19 Закону № 661-IV передбачено, що на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.
Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
За частиною першою статті 12 Закону № 1932-XII участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
На виконання Указів Президента України № 64 та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.
За пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (абзац перший).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій).
Таким чином, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
За пунктом 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
30.07.2022 Адміністрацією ДПСУ відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 виданий наказ № 392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 392-/0/81-22-АГ), який введений в дію з 01.08.2022.
З 01.12.2022 введений в дію та застосовується наказ Адміністрації ДПСУ № 628/0/81-22-АГ 09.12.2022 «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 628/0/81-22-АГ).
За статтею 1 Закону України «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XIІ) особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду визначений однойменною Інструкцією, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 №188, (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 488/2861; далі - Інструкція).
За пунктом 1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України […] за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях […] чи в антитерористичній операції […], інших заходах в умовах особливого періоду.
Згідно пункту 2 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).
Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється також за ті дні, коли у районі ведення бойових дій (районі проведення АТО, заходів із забезпечення НБО, районі воєнних конфліктів та проведення інших заходів в умовах особливого періоду) військовослужбовці беруть участь у здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км); веденні морського бою.
Аналіз норм Інструкції дає підстави для висновку, що участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії буде вважатися безпосередньою за умови, зокрема, вогневого контакту з противником, в тому числі, за умови вогневих уражень противником території, на якій здійснюються бойові дії та на якій перебуває військовослужбовець.
Згідно пункту 3 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях.
До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях.
Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби; бойового донесення.
За пунктом 4 розділу IV Інструкції документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ).
Орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди (пункт 5 розділу IV Інструкції).
Згідно пункту 6 розділу IV Інструкції на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.
Пунктом 3 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306; далі - Інструкція №558) передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Отже, на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів (вогневий контакт з противником, вогневі ураження противником території, на якій здійснюються бойові дії, розвідка на території противника )
Згідно Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 серпня 2022 року затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17.08.2022 № 188) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.08.2022 за № 941/38277 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15 грудня 2022 року № 297) та (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789), територіальні громади Донецької та Луганської областей є територіальними громадами, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Апеляційний суд не бере до уваги доводи позивача, що підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях є бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.
Так заступником начальника СРУ подавались рапорти щодо виконання військового обов'язку за серпень 2022 року № 11/149-622 від 30.09.2022 (а.с.43); за вересень 2022 року №11/158-22-Вн від 06.10.2022 (а.с.52); за жовтень 2022 року № 11/186-22-Вн від 02.11.2022 листопада 2022 (а.с.54); за листопад 2022 року № 11/203-22-Вн від 02.12.2022 (а.с.56).
Разом із тим, як вбачається із витягів з журналу бойових дій за серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року та листопада 2022 року, вносилися відповідні записи за спірні періоди щодо виконання позивачем бойових розпоряджень, участі у бойових діях або заходах (а.с.88-90, 94-96, 98-100, 102-104).
Однак, вказаним витягами з журналу бойових дій не підтверджується, що позивач був залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань пов'язаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Як вбачається із довідки від 06.07.2023 №43/4384/23-Вн щодо фактичних щоденних завдань, які виконувались позивачем, ОСОБА_1 в період з 01.08.2022 по 01.09.2022 та з 06.11.2022 по 31.01.2023 відряджався для виконання завдань до оперативно-тактичного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Даною довідкою підтверджується, що апелянт у період з 01.08.2022 по 31.01.2023 безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) не брав (а.с.120-122).
Таким чином, враховуючи, що позивачем безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не здійснювалась, наведене позивачем не спростовано, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 100000 грн не має.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді В. С. Затолочний
С. М. Кузьмич